"Дитяча праця: контрольна перевірка"

Тетяна БОДНЯ
20 грудня 2013

Порушенням прав працівника нині нікого не здивуєш. Дивує терплячість людей, які дозволяють зменшувати свої зарплати, готові миритися з різними штрафними санкціями та тотальним контролем, що передбачає відеоспостереження, прослуховування телефонів тощо. Хоч у законодавстві існує досить механізмів, аби захистити себе від подібних фокусів. І для цього зовсім не потрібно вдаватися до послуг адвокатів.

Відеоспостереження на робочому місці — порушення права на приватне життя, що підтверджено постановами Венеціанської комісії та Європейського суду з прав людини. Фото з сайту alfatv.ru

Тест на протест

Світова фінансова криза дала роботодавцям кілька уроків і підкинула кілька ідей, від яких вони не відмовилися досі. Одна із таких «блискучих ідей», що її впроваджують у життя власники та директори підприємств, — відпустка за власний рахунок, яку прив’язують безпосередньо до святкових днів.

— У нас у корпорації звільнили майже половину співробітників, коли почалася криза, — розповів киянин Сергій. — Потім ввели негласне правило, що двічі на рік нам продовжують відпустку на кілька тижнів — на новорічні й травневі свята, і гроші за цей період не платять. Ми спочатку хотіли протестувати, а потім побоялися взагалі залишитися без роботи.

А ось жительці Дніпропетровська Олені пощастило ще менше. Як розповіла дівчина, наприкінці минулого року всіх співробітників їхньої фірми зібрав генеральний директор і оголосив, що оплачувана відпустка тепер буде тільки 14 календарних днів, решта — лише за власний рахунок. Коли брати відпустку, люди повинні вирішувати самі. Щоправда, генеральний попередив, що зайве завзяття до роботи не заохочуватиметься. Працівникам, які заявили, що вони готові зовсім у відпустку не ходити, пообіцяли... штрафувати під різними приводами. Пізніше менеджер з кадрів роз’яснила, що так підприємство оптимізує бюд?жет, тож що більше «безкоштовних» вихідних, то краще.

Ще один «ефективний» спосіб, подарований роботодавцям кризою, — погодинна оплата праці. Ви тільки не подумайте, що нам тепер, як у Європі, за кожну відпрацьовану годину платять окремо. Схема така. Людина пише заяву, що працює дві — три години на день. За що і отримує «білий» варіант зарплатні, решту видають у «конверті».

— Спершу все було чесно, нам вчасно та в повному обсязі платили зарплати, хоч і не зовсім легально, — каже киянин Костянтин. — Але згодом несподівано платежі стали затримувати. І коли заборгованість накопичилася за кілька місяців, народ почав панікувати, потім і скандалити. А власник нашого підприємства на це реагував напрочуд спокійно. Запропонував незадоволеним звільнитися. Так фактично скоротив третину штату, і жодних додаткових виплат не робив. Тепер зарплату виплачує з перебоями, але люди більше не скаржаться. Самі погодилися на такі умови.

Стеження за співробітниками стає нормою

За словами мого співрозмовника, за практики погодинної оплати праці його шеф вирішив додати ще кілька «креативних» нововведень. Серед них — відеоспостереження за співробітниками, щоб мати змогу постійно фіксувати, чим саме вони займаються. Активне спілкування в соціальних мережах, паління, часте пиття води з кулера, повільність — усе це може стати причиною грошового стягнення зі співробітника.

Цілком логічно, що система штрафів викликає невдоволення у працівників, та чомусь більшість оштрафованих миряться із ситуацією і вважають за краще залишатися в компанії, обіцяючи поводитися добре.

«Роботодавці, які вигадали зручну для себе систему штрафів, фактично порушують закон, — стверджує адвокат Вадим Прокопенко. — Адже в Кодексі законів про працю це не передбачено. Тому працівники, яким виплатили не в повному обсязі заробітну плату, можуть звертатися до суду».

Варто пам’ятати, що громадяни і на роботі продовжують користуватися своїми конституційними правами особистості: правом на таємницю приватного життя, телефонних переговорів і листування, підкреслив юрист. Відеоспостереження на робочому місці — порушення права на приватне життя, що підтверджено постановами Венеціанської комісії та Європейського суду з прав людини.

У зоні особливої уваги

Від порушення законодавства про працю нині страждають працівники незалежно від статі, професії, віку, виду діяльності тощо. Лише за 11 місяців цього року до Державної інспекції з питань праці надійшло близько 33 тисяч звернень та скарг від працівників і роботодавців, що на 2,4% більше, ніж у відповідний період 2012-го. Найчастіше у зверненнях порушують питання з оплати праці, трудового договору, робочого часу та часу відпочинку, соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

«У разі виявлення грубих порушень законодавства про працю, порушень прав вагітних жінок, жінок, які виховують дітей віком до трьох років, неповнолітніх працівників, використання праці найманих працівників без належного оформлення, у разі безпідставної невиплати заробітної плати матеріали перевірки направляють до правоохоронних органів у зв’язку з ознаками злочинів, передбачених статтями 172, 173, 175 Кримінального кодексу України», — розповідає заступник голови Державної інспекції з питань праці Олександр Шарий.

Рішення щодо наявності у діях роботодавців ознак адміністративного правопорушення приймає державний інспектор з питань праці самостійно. У випадках виявлення порушень законодавства про працю складає та направляє до місцевого суду протокол для притягнення до адміністративної відповідальності винних посадових осіб відповідно до частини першої статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У разі невиконання вимог державного інспектора з питань праці про усунення порушень законодавства він самостійно складає адміністративний протокол за статтею 188-6 Кодексу України про адміністративне правопорушення та виносить постанову про накладення на винних посадових осіб штрафу.

«За невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання до Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів складають та направляють до місцевих судів протоколи для притягнення посадових осіб, які мають право приймати на роботу і звільняти з роботи працівників, до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 188-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення», — продовжує Олександр Шарий.

Особливої уваги надають захисту прав неповнолітніх. За словами Олександра Шария, головна роль державних інспекторів з питань праці полягає у сприянні дотриманню законодавства про працю дітей, вжиття відповідних заходів для забезпечення виконання законодавства та підвищення рівня обізнаності щодо дитячої праці. Він нагадав, що неповнолітніх у трудових відносинах прирівнюють у правах до повнолітніх, а у сфері охорони праці, робочого часу, оплати відпусток вони користуються пільгами, встановленими законодавством.

Чинне законодавство передбачає, що працювати в Україні можна починати з 16 років, а з 14–15 — на легких роботах і з дозволу батьків. Але часто юні співгромадяни починають будувати свою «кар’єру» набагато раніше. Особливо масово діти працюють у невеликих містах і в сільській місцевості. При цьому ні за технікою безпеки, ні за дотриманням часових норм ніхто не стежить.

«Попри те, що в Україні чинне трудове законодавство, в якому чітко обумовлено всі умови працевлаштування неповнолітніх, ратифіковано дві конвенції Міжнародної організації праці, існує Закон «Про охорону дитинства», передбачено кримінальну відповідальність за експлуатацію дітей, є роботодавці, які порушують трудові права неповнолітніх, — зазначив Олександр Шарий. — Зокрема Державна інспекція України з питань праці протягом 9 місяців 2013 року провела 6816 перевірок дотримання законодавства про працю неповнолітніх. Застосування праці дітей виявлено у 416 роботодавців, з них на 77 підприємствах державної форми власності, 19 — колективної, 320 — приватної.

Перевірки зокрема виявили 18 дітей, які працювали у важких і шкідливих умовах праці, ще 15 були задіяні на роботах з небезпечними механізмами, обладнанням чи інструментами. Порушення законодавства про працю неповнолітніх щодо обов’язкового проведення щорічних медичних оглядів та медичних оглядів під час прийняття на роботу допущено стосовно 181 неповнолітнього. Загалом порушення прав дітей у сфері праці допущено у 346 роботодавців, що становить майже 83% кількості перевірених підприємств. Керівникам та іншим посадовим особам таких підприємств внесено 373 приписів щодо їх усунення.

За результатами перевірок складено та передано до суду 222 протоколи про притягнення керівників підприємств до адміністративної відповідальності.

Матеріали 19 перевірок направлено до правоохоронних органів для відповідного реагування. Також внесено 134 подання про притягнення керівників підприємств до дисциплінарної відповідальності.

«Під час перевірок державні інспектори з питань праці надавали практичну та методичну допомогу фахівцям підприємств щодо застосування законодавства про працю, зокрема з питань, пов’язаних зі специфікою праці неповнолітніх, — підкреслив Олександр Шарий. — При цьому щороку Держпраці України та її територіальні органи спільно зі службами у справах дітей здійснюють тематичні перевірки додержання законодавства про працю неповнолітніх. У ході перевірок відвідують ті підприємства, установи, організації, на яких, за даними служб у справах дітей, використовують працю неповнолітніх.

Підсумовуючи, варто зазначити, що основна проблема — нелегальне працевлаштування, через яке більшість неповнолітніх залишаються безправними, а отже, і соціально незахищеними. Так, притягнути за порушення трудового законодавства до відповідальності несумлінних роботодавців можливо, як правило, за умови звернення батьків неповнолітніх або підлітків». 



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua