Про необхідність поліпшити харчування дітей у школах і садочках говорять не перший рік. До розв’язання проблеми долучилися перша леді Олена Зеленська, МОН, Посольство Швейцарії в Україні й громадські організації «Культ Фуд» та «Національна асоціація громадського харчування». Тепер проблему почали розв’язувати. На державному рівні запровадили новий санітарний регламент для шкіл, дозволили кейтеринг (доставку) в дитсадках, розробили нове меню, три технологічні моделі (базова кухня, опорна кухня, фабрика-кухня), урядову платформу «ЗнаЇмо».

Основна мета ініціаторів реформи — українські діти мають харчуватися здоровою їжею, особливо у дитсадках і початкових класах шкіл. У 1—4 класах харчування має бути безплатним, про це подбають держава й місцеві громади із залученням міжнародних донорів.

Агенти змін починають роботу                 

Слід поліпшити матеріально-технічну базу (на оновлення харчоблоків уряд готовий надавати державну субвенцію) й підготувати працівників харчоблоків шкіл та дитсадків у нових кулінарних хабах. Потім ці агенти змін і самі навчатимуть кухарів. Громади мають скласти стратегічні плани на період до 2027 року покрокової реалізації цього соціально значущого проєкту.

Першою реальні кроки у цьому напрямі зробила Полтавщина. Тут 2021 року ухвалили обласну програму «Діти Полтавщини. Якісне харчування», й окремі громади вже почали оновлювати обладнання, створювати сучасні харчоблоки у навчальних закладах. Найближчим часом в області створять першу на її території шкільну фабрику-кухню.

Фабрика-кухня — окрема будівля, в якій готують, шоково охолоджують і транспортують до багатьох шкіл великий обсяг їжі. На такій фабриці-кухні можна приготувати 10 тисяч порцій. Це дає змогу економити воду й електроенергію, налагодити систематизоване постачання дітям безпечної високоякісної їжі.

Начальник Полтавської  обласної військової адміністрації Дмитро Лунін повідомив: «Першу фабрику-кухню на Полтавщині плануємо створити в Решетилівській громаді. Опорні кухні — як мінімум у 17 громадах та базові — у двох. Проєкти подали до профільного міністерства. Корисні та смачні страви у школі — одна з важливих складових здоров’я наших дітей».

За словами начальника ОВА, майданчиком для навчання кухарів став нещодавно відкритий кулінарний хаб у Кременчуці. Він функціонує на базі регіонального центру професійно-технічної освіти №1. В Україні таких усього кілька.

«У закладі освіти ще 2020 року створили навчально-практичний центр, щоб діти могли займатися на новому обладнанні. А з травня цього року там запрацював кулінарний хаб, де серед іншого навчатимуть кухарів їдалень закладів освіти в межах реформи шкільного харчування. На базі навчально-практичного центру проходять майстер-класи, заняття з підвищення кваліфікації для майстрів виробничого навчання таких напрямів, як кухар, офіціант, майстер ресторанного обслуговування. Функціонує перша кулінарна школа для дітей 6—14 років», — розповіла майстер виробничого навчання регіонального центру Ольга Мархель.                  

Майстер каже, що професія «Кухар» у регіоні популярна й охочих у них навчатися достатньо. Уже у травні нові групи на наступний навчальний рік було укомплектовано, у кожній групі (кухар-офіціант, кухар-кондитер, майстер ресторанного обслуговування) навчається по 30 учнів.          

За методиками Євгена Клопотенка

Для навчально-практичного центру закуповують сучасне обладнання. На це Полтавська обласна військова адміністрація надала майже 40 тисяч євро. Уже завезли сучасне харчове обладнання від французького виробника, нові сучасні електроплити, пароконвектомат на сенсорному управлінні.

«Пароконвектоматом можна керувати дистанційно. Якщо страва не вдасться, можна повністю відстежити весь процес, що пішло не так, — не та температура чи перепад електрики. Є програма пам’яті: якщо кухарі працюють у шкільних їдальнях і щодня готують запіканку, їм не потрібно щоразу встановлювати тепловий режим і час. Натиснув зірочку — автоматично починає функціонувати. Агрегат місткий, має шість ярусів, можна готувати кілька страв одночасно, але за умови, що буде однакова температура їх приготування. У ньому можна готувати всі смажені, запечені, тушковані страви, кондитерські вироби, навіть пекти безе», — розповіла Ольга Мархель.

У такому пароконвектоматі можна приготувати їжу на 300 дітей. Центр має сучасну навчальну лабораторію у стилі кафе.

Згідно з повідомленням директора департаменту освіти і науки Полтавської ОВА Євгена Кончаковського, в кулінарному хабі регіонального центру професійно-технічної освіти №1 вже пройшли навчання за новими методиками, які розробив український шеф-кухар і ресторатор Євген Клопотенко, 22 майстри закладів профтехосвіти Полтавщини. Тепер вони зможуть навчати працівників харчоблоків шкіл та дитсадків працювати на сучасному обладнанні.

«Цей кулінарний хаб може приймати на навчання не лише працівників харчоблоків з Полтавської області. Думаю, що і Дніпро, і Черкаси, і Чернігів, і Суми — всі наші сусіди їхатимуть до нас, оскільки в них є потреба у навчанні. Кожен кухар, який пройшов навчання, отримав сертифікат, має право проводити навчання. Це так званий каскадний метод тренінгів, коли кожен учасник має знання, вміння і право навчати колег», — зазначив Євген Кончаковський.

Необхідне кухонне обладнання має надійти у школи області до початку нового навчального року. З 1 вересня, за словами директорки регіонального центру професійно-технічної освіти №1 Валентини Крутько, почнуть навчати кухарів шкіл та дошкільних закладів усієї Полтавщини, щоб вони втілювали цей проєкт у життя. Тривалість навчання, необхідного для отримання відповідного сертифіката кухаря, — 30 годин.