САМОПОЧУТТЯ
Хронічна втома може бути як самостійним захворюванням, так і передвісником багатьох недуг
Пам'ятаю, ще у шкільні й студентські часи, коли мова заходила про таке дивне захворювання, яке отримало умовну назву "синдром хронічної перевтоми", окремі скептики (особливо з кола педагогів) лише рукою махали: мовляв, чергове "запалення хитрощів". Проте в останні десятиліття ставлення медиків до СХП змінилося - дедалі більше дослідників вважають, що така недуга існує. Проте, якщо за одними твердженнями це - справді серйозна хвороба, за іншими - усього-на-всього набір симптомів, які збіглися в часі й можуть сигналізувати про букет інших захворювань. А сходяться вони в одному - у будь-якому разі люди, що постійно почуваються втомленими, байдуже через що, мають знижений імунітет.
То хвороба чи ні?
"Найцікавіше, що раціональне зерно є в обох позиціях, - роз'яснює "Урядовому кур'єрові" директор Київського міського консультативно-діагностичного центру Тетяна Савченко. - Оскільки симптоми хронічної втоми можуть свідчити як про серйозні хвороби, так і, власне, про синдром хронічної перевтоми, котрий теж треба лікувати". Скажімо, перевтома може бути спричинена тим, що в організмі людини чомусь (а саме це й треба з'ясувати) знизився рівень гемоглобіну - і погане самопочуття провокується дефіцитом звичайного заліза. Початкові стадії туберкульозу, рак і багато інших хвороб теж дають утому. "Якщо люди звертаються до нас, - продовжує Тетяна Семенівна, - ми проводимо комплексне обстеження, щоб зрозуміти, чим саме викликаний такий стан людини". У випадку з анемією з утомою впоралися швидко - 32-річній пацієнтці призначили залізовмісні препарати.
А тепер кілька слів про оті самі симптоми, які допікають "втомленим життям" людям. Якщо ви справді упродовж тривалого часу почуваєтеся досить кепсько, на це варто звернути увагу. Особливо якщо ні позитивні емоції з боку оточуючих, ні регулярні прогулянки на свіжому повітрі, ані банальна спроба відіспатися привести себе у звичну норму не допомагають. Серед основних симптомів цього захворювання, окрім слабкості й болю у м'язах, порушень сну, головного болю і періодичних запаморочень, - збій процесів запам'ятовування, підвищена дратівливість, зниження артеріального тиску під час вставання, прискорене серцебиття й утруднене дихання за найменшого фізичного навантаження. Люди, що страждають від хронічної перевтоми, мають підвищену чутливість до світла, запахів, дотиків, їм раптом перестають смакувати продукти, які раніше подобалися, з'являються проблеми з травленням, нудота й навіть болі в горлі та інші ознаки застуди. У найбільш задавнених випадках дехто починає набирати вагу або, навпаки, втрачати її, маючи відсутність апетиту.
Без діагностики ніяк
"Такий синдром, - підсумовує заступник директора центру з медичних питань Лариса Воронова, - це цілий симптомокомплекс, сформований умовами життя, в котрих опинилася сучасна людина. Швидкими темпами йде процес урбанізації, харчуємося ми не зовсім повноцінно, дихаємо не зовсім чистим повітрям, п'ємо не зовсім якісну воду, працюємо надто інтенсивно, що на фоні певних негараздів з імунною системою й дає хронічну перевтому. Людина вранці просинається - і вже почувається втомленою. Але на фізіологічному рівні часто ніяких порушень немає, а ось на функціональному... Причому такий стан ще й може супроводжуватись постійним підвищенням чи - навпаки - зниженням температури. Та не треба забувати, що це часто передує явним збоям у діяльності організму. Тобто досить часто ми маємо справу з верхівкою айсберга, коли в організмі десь уже щось не так, але явних змін немає. І дуже важливо не пропустити оцей стан, так би мовити, передхвороби, щоб не допустити більш серйозних порушень". Логічне запитання: що треба зробити, аби диференціювати ознаки хронічної перевтоми від симптомів інших хвороб? Насамперед, кажуть фахівці консультативно-діагностичного центру, провести загальне обстеження такого пацієнта, виключивши фізичні й емоційні навантаження. Щоправда, уявити сучасне життя без стресів і необхідності працювати по 10-12 годин на добу, особливо жінкам, котрі й кар'єрою займаються, й отой затишок у домі намагаються підтримувати, важко, але це вже тема іншого матеріалу. Отож не обійтися без аналізів крові й сечі, електрокардіограми, флюорографії легень. Усе це можуть зробити і в поліклініці, проте важко уявити терапевта, котрий ставить діагноз "синдром хронічної перевтоми". Єдине, чим він вам зможе допомогти, якщо, звичайно, його кваліфікації вистачить, аби зрозуміти, що у вас не оте саме "запалення хитрощів", - так це дати направлення на комплексну діагностику, котру в центрі вам проведуть за лічені дні.
ВAРТO ЗНAТИ
Синдром хронічної перевтоми, про котрий заговорили у 80-х роках минулого століття, - одне з найменш вивчених захворювань. Проте чимало фахівців наполягають, що це справді хвороба, а не певний прояв депресії чи фантазія окремих людей. Від неї найчастіше потерпають люди середнього віку, причому жінкам СХП допікає утричі частіше, аніж чоловікам.
Унаслідок букета причин уповільнюються процеси обміну в клітинах, тож у тканинах накопичуються відходи їх життєдіяльності. Через перевтому організм потребує набагато більше кисню, аніж у звичайному режимі, створюються надлишки молочної кислоти, накопичуються амінокислоти, гормони та інші білкові речовини у крові.
"Зниження активності окремих генів, - пояснюють цей феномен деякі дослідники, - призводить до погіршення здатності людського організму протистояти стресам, а значить -захворюванням і старінню". Тож лікарі рекомендують щодоби спати як мінімум 7 годин, не уникати дозованих фізичних навантажень і прогулянок на свіжому повітрі та не забувати про здорове харчування, від котрого залежить постачання в організм достатньої кількості енергії.