Дипломатичний марафон з приводу врегулювання ситуації на Донбасі, який стартував у Мінську 11 лютого, завершився через добу в Брюсселі засіданням Європейської Ради на рівні глав держав та урядів країн-членів ЄС. Особливо напруженим він видався для президентів України й Франції та канцлера Німеччини, які не знаючи спочинку напружено працювали, шукаючи шляхи врегулювання конфлікту.
Оптимізм є, хоча й обережний
І все-таки найважче було Петрові Порошенку. Передусім з огляду на те, що всі учасники переговорів вирішували долю чужої країни, а він — своєї. Досягнуті в Мінську домовленості хиткі, чимало положень сторони трактують по-різному, та й механізмів їх імплементації небагато. Тож Президентові України довелося провести зустрічі з керівниками ЄС та лідерами держав, аби донести до них свою точку зору та скоординувати дії задля виконання домовленостей.
Інформуючи європейську спільноту про поточну ситуацію в Україні та результати переговорів у Мінську, він наголосив, що і сам переговорний процес, й імплементація домовленостей непрості. Тож глава держави зі стриманим оптимізмом оцінює перспективи реалізації домовленостей.
«Якщо Мінський меморандум буде порушуватися, — цитує слова Президента його прес-служба, — то це призведе до подальших жорстких заходів з боку Європейської комісії та США».
Однак він сподівається, що підписи під декларацією президентів України, Франції, Росії та канцлера Німеччини накладають персональну відповідальність за виконання домовленостей. Що ж до України, то вона, на відміну від агресора, відповідально ставилася до виконання угоди, підписаної торік у вересні.
«Для нас важливо зараз тиснути з приводу дотримання домовленостей про припинення вогню, звільнення всіх заручників, виведення всіх іноземних військ і найманців з території України, — наголосив Петро Порошенко. — Сподіваюся, що в рамках ефективної координації з нашими партнерами ми досягнемо результатів».
У цьому главу нашої держави цілком підтримує президент Європейської Ради Дональд Туск. Він переконаний, що «надзвичайна рішучість українців, їхня мужність та готовність до самопожертви є прикладом людям, які поважають свободу, демократію і право нації на самовизначення».
Що ж до мінських домовленостей, то Дональд Туск назвав їх «реальним тестом на повагу до режиму припинення вогню». Він також відзначив важливість спільної позиції ЄС та США щодо українського питання. А на закиди, мовляв, чому ЄС не бере безпосередньої участі у переговорах, президент Європейської Ради не бачить у цьому проблеми і навіть думає, що пряма участь могла б зашкодити процесу.
«Вважаю, що нормандський формат найефективніший для переговорів», —сказав він. На його думку, набагато важливіша не пряма участь Європейського Союзу в перемовинах, а його готовність як до добрих, так і поганих сценаріїв розвитку ситуації в Україні після підписання нових мінських домовленостей.
В оцінці агресора Європа єдина
Саме про це йшлося на саміті у Брюсселі. Лідери ЄС, які дуже стримано оцінюють досягнуту угоду, добре знають, з ким мають справу. Тож не дивно, що хоч учасники зустрічі й не обговорювали запровадження нових санкцій проти Росії, однак і узгоджених раніше, які мають набути чинності 16 лютого, не скасували. Мовляв, це необхідно для збереження тиску на Росію з огляду на негативний попередній досвід, коли досягнутих раніше домовленостей не виконували.
Про необхідність запровадження нових санкцій говорила й Ангела Меркель. Вона пояснила, що цей пакет ухвалили як реакцію на обстріл Маріуполя бойовиками, що призвів до численних жертв серед мирного населення. Канцлер сподівається, що ці обмеження можуть бути не останніми, адже ЄС має право використовувати всі можливості для припинення агресії.
Колега Ангели Меркель по переговорному процесу президент Франції Франсуа Олланд не такий категоричний. Він припускає навіть послаблення санкцій проти Росії у разі дотримання мінських домовленостей. Політологи розцінюють такий меседж як прагнення відновити раніше розірваний контракт на продаж військових кораблів Росії, внаслідок чого Франція недорахувалася значної суми надходжень до свого бюджету.
Як завжди категоричним був прем’єр-міністр Великої Британії Девід Кемерон. Під час двосторонньої зустрічі з Петром Порошенком у Брюсселі, де обговорювали режим припинення вогню на Донбасі та можливості подальшої координації дій у разі невиконання домовленостей, ішлося й про військово-технічну співпрацю та надання Україні макрофінансової допомоги задля проведення ефективних реформ.
Виконання мінських домовленостей було і в центрі уваги президентів України та Румунії. Петро Порошенко обговорив із Клаусом Йоханнісом не лише ситуацію на Донбасі, а й двосторонню співпрацю та запросив колегу відвідати Україну з візитом у березні цього року. Запрошення було із вдячністю прийняте.
Глава нашої держави розраховує на подальшу тісну співпрацю з Європейським Союзом. Важливим кроком на шляху такого зближення могло б стати надання Україні безвізового режиму. Це могло б статися на саміті «Східного партнерства» в Ризі. Принаймні до цього закликав Петро Порошенко наших західних партнерів.