Директор департаменту материнства
і дитинства МОЗ
Світлана ОСТАШКО
ОЗДОРОВЛЕННЯ
Путівку до державних санаторіїв можна
отримати безкоштовно, а до приватних —
за 5 тисяч гривень і більше
На сьогодні в Україні готові прийняти дітей понад 16,8 тисячі оздоровчих закладів. З них 180 дитячих санаторіїв, 269 спортивно-оздоровчих таборів, 689 заміських закладів, 714 таборів праці та відпочинку і майже 15 тис. таборів з денним перебуванням.
У різних регіонах одні заклади вже приймають дітей, інші лише планують відчинити свої двері після кількарічного простою. Приміром, на Житомирщині запевняють, що впродовж літа оздоровлять понад 70 тисяч дітей. У Закарпатті планують оздоровити понад 80 тис., а на Полтавщині — майже 74 тис. школярів. Стовідсотково путівки отримають вихованці інтернатів, позбавлені батьківського піклування, діти-сироти.
Втім, якщо до державних закладів можна отримати путівку безкоштовно або з батьківською доплатою (у середньому від 600 до 1200 грн), то в приватних відпочинок дитини обійдеться 5 тис. грн і більше. Однак медики наголошують: щоб знати, куди краще відправити своє чадо, треба обов’язково пройти медичний огляд у поліклініці за місцем проживання. На численні запитання читачів «УК» під час «прямої лінії» відповідає директор департаменту материнства, дитинства та санаторного забезпечення МОЗ України Світлана ОСТАШКО.
Літня пора вже радує нас теплим сонечком, але дехто з батьків ще досі вагається, куди ж відправити на відпочинок своїх дітей. Фахівці запевняють: санаторії та літні оздоровчі табори — безпрограшний варіант.
Утім, багатьох дорослих сьогодні турбує, в якому стані перебувають ці заклади, що саме запропонують дітям, наскільки якісно їх харчуватимуть. А головне, як дістати омріяну путівку, чи потрібно перед поїздкою проходити медичний огляд тощо. Всі нюанси оздоровчого відпочинку роз’яснює читачам «УК» під час «прямої лінії» директор департаменту материнства, дитинства та санаторного забезпечення Міністерства охорони здоров’я Світлана Осташко.
Як отримати путівку
— Світлано Іванівно, де цього літа можна оздоровити своїх дітей і що для цього потрібно?
— Наше відомство здійснює сан?епіднагляд і медичне забезпечення, тобто медичний супровід дітей у цих закладах і відповідно відбір дітей для оздоровлення. Загалом в Україні функціонує понад 16 тис. закладів оздоровлення, включаючи оздоровчі табори, табори денного перебування. У системі МОЗ існує 26 санаторно-курортних закладів для лікування дітей від народження до 18 років, найбільше їх у Криму, зокрема в Євпаторії. Тож закладів багато — батькам є з чим визначитись, проте важливо правильно направити дитину до того чи іншого оздоровчого закладу.
Передусім батьки разом із дитиною повинні обов’язково звернутися до поліклініки за місцем проживання і пройти медогляд. Не можна це ігнорувати, оскільки, приміром, торік трапився прикрий випадок, коли у таборі «Молода гвардія» померла дитина. Потім з’ясувалося, що дитину на оздоровлення направили не за показаннями. Тож особливо важливою є частина медичного відбору дітей для оздоровлення, в тому числі в закладах санаторно-курортного лікування.
Відповідно до результатів медогляду вже визначаються з показаннями для санаторно-курортного лікування та отримують картку санаторно-курортного лікування. Далі можна одержати путівку або за місцем проживання, або звернутися до міністерства — ми взагалі ніколи не відмовляємо.
Іванна МАРКУШ,
м. Львів:
— Готуючись до відпустки, які саме обстеження необхідно пройти з дитиною — тільки педіатра чи ще якихось лікарів?
— Насамперед якщо батьки з дитиною зібралися їхати на море, то все залежить від того, на що хворіє дитина. Якщо дитина здорова, краще все одно звернутися до лікаря-педіатра, який спостерігає ваших сина чи доньку, і проконсультуватися з ним. Лікар дасть рекомендацію щодо перебування на сонці, харчування на морі, бо завжди виникає низка нюансів, які обов’язково треба знати батькам.
— Тобто підхід повинен бути індивідуальним?
— Звичайно, лікар огляне дитину, поміряє температуру, дасть основні рекомендації. Візиту до педіатра буде достатньо, якщо немає якихось хронічних захворювань. Якщо ж дитина перебуває на диспансерному спостереженні і має хронічні хвороби, потрібен індивідуальний підхід. Лікар дивиться — чи в дитини загострення, чи триває період ремісії. У цьому випадку батьки звертаються до вузького спеціаліста — він дає відповідні рекомендації про перебування на сонці, харчування, санаторно-курортні процедури, які можна відвідувати в санаторії.
— Де батьки можуть отримати омріяну путівку для дитини, куди треба звертатися?
— Щороку путівки надсилаються в міські та районні управління охорони здоров’я, а вони вже відповідно визначають, яким соціальним категоріям дітей їх розподілити. У всіх поліклініках є списки дітей. Першочергові йдуть для дітей-сиріт, постраждалих від ЧАЕС, позбавлених батьківського піклування, дітей-інвалідів. І друга категорія — це діти, яким показано санаторно-курортний відпочинок, що перебувають на спостереженні в лікарні.
По мірі звернення батьків готуються списки, і путівки пропонуються й надаються. Наші санаторії працюють упродовж року, єдине, в січні вони закриваються відповідно до санепідрежиму. А так цілий рік від лютого до грудня працюють.
Щоб діти не відставали від шкільної програми, у багатьох санаторіях є школи. Наприклад, діти з ортопедичною патологією можуть бути і місяць, і два в закладі. Тож вони там і проходять навчання. Єдине, в санаторіях існує дефіцит педагогів, але вони намагаються вирішувати це питання, щоб діти не залишалися без знань.
Щодо звичайного оздоровлення влітку, батьки звертаються до державних соціальних служб сім’ї та молоді — вони розподіляють путівки. Крім того, оздоровчі табори є як державні, так і приватні. І за бажанням можна придбати путівку для своєї дитини.
До речі, в оздоровчих закладах важливим аспектом є саме кадрове забезпечення. Щоб за дитиною, яка приїхала до приватного оздоровчого табору, кваліфіковано спостерігали, відповідальність покладається на керівників цих закладів — вони роблять заявку в Управління охорони здоров’я, де проводять тренінги з лікарями і медсестрами, і тоді вже забезпечують медичними працівниками ці заклади.
— У нас є запитання від імені директорів оздоровчих закладів Рівненщини. Проблема забезпечення дитячих оздоровчих таборів лікарями-педіатрами стоїть гостро впродовж багатьох років. Яким чином цю проблему можна вирішити?
— В областях, якщо оздоровчі заклади подають заявки, районні управління ці питання вирішують. Проблема в іншому — на сьогодні лікареві-педіатру, якого направляють до цього оздоровчого закладу, доводиться брати на цей період відпустку. Оздоровчий заклад не виплачує йому заробітну плату. Тобто як такої мотивації лікар не має — скажіть, який йому сенс працювати під час власного відпочинку? Тільки за умови, що він може взяти на оздоровлення свою дитину.
Оздоровчі заклади перебувають у підпорядкуванні Мінсім’ї — ми до них зверталися. Адже у нас теж обмежений бюджет. Але якщо людина працює, вона повинна за це отримувати гроші.
Зменшити черги на медогляди можна
— Перед відпочинком слід пройти медогляд. Є ще й обов’язкові медогляди, які ведуться в поліклініках, тож батькам доводиться відпрошуватися з роботи на кілька днів і разом з дітьми простоювати в довжелезних чергах. Чи не краще медогляди проводити в школах?
— Вдячна за це запитання, тому що, по-перше, де проводитимуться медогляди — це істотно і, по-друге, як вони будуть проводитися. Минулого року ми підготували новий наказ. Пам’ятаєте, у радянські часи медогляди справді проводилися в школах — до навчальних закладів приїжджали лікарі, оглядали всіх дітей. Це непогано, але десь втрачається елемент подальшого спостереження — дитині дають на аркушику рекомендації, а вона чи не донесе їх додому, чи ще якісь об’єктивні чи суб’єктивні причини виникають. Отже, відповідно елемент подачі спостереження просто втрачається.
Насамперед саме завдяки профілактичним медоглядам можна запобігти хворобам чи на ранній стадії виявити захворювання і вчасно вилікувати. Тож ми дійшли висновку переглянути цю тактику, і на сьогодні згідно з новим наказом медичні огляди дітей проводяться в поліклініках за місцем проживання. Справді в поліклініках не вистачає спеціалістів, особливо профільних. Тому батькам доводиться сидіти в черзі, але при цьому — і ми на цьому акцентуємо — новими оглядами передбачається обов’язкова присутність батьків. Вони повинні знати, які у дитини є відхилення, а якщо їх немає, то які можуть бути.
За період навчання в школі у дітей майже вдвічі зростає частота відхилень по сколітичній поставі. Тому батьки мають отримати рекомендації і щось робити, аби цю ситуацію виправити, щоб у подальшому в дитини не виник сколіоз. Тож інколи, можливо, треба і в черзі посидіти. Відповідальні батьки дотримуватимуться наданих рекомендацій, а потім ще прийдуть за додатковою інформацією.
У багатьох поліклініках є так званий день немовлят — вівторок. Відповідно в Києві щочетверга запровадили день школяра. Саме цього дня батьки можуть разом із дитиною пройти медогляд.
Марина РАДЧЕНКО,
Київщина:
— З власного досвіду, моїх рідних та друзів розповім, на що це перетворюється: здорові діти сидять у чергах поряд із хворими, поліклініки переповнені, фахівців не вистачає, з дитиною доводиться сидіти в чергах від трьох днів до двох тижнів, аби пройти всіх лікарів. Тому значна частина батьків просто купують цю довідку. То невже це краще, ніж відновити медогляди у школах?
— Думаю, що про результати ще говорити рано. Наказ про проходження медоглядів у поліклініках прийнятий тільки наприкінці серпня минулого року. Те, про що ви говорите, я вже чула — мені розповідали батьки, проте щодо оглядів, були й інші скарги і пропозиції. Ми намагаємось зробити все для того, щоб покращити ситуацію.
Ірина Миколаївна,
Київщина:
— У нашій районній лікарні під кабінетом окуліста — щодня кілометрова черга. Просидівши з дитиною півдня в тій черзі, нарешті потрапляєш на прийом, а лікар крапає доньці в очі ліки і каже: «Їдьте до Києва — вам там усе подивляться». Чи не видається вам ця ситуація абсурдною?
— На жаль, на сьогодні у більшості областей існує проблема дефіциту кадрів. Звідси і черги, й інші нюанси. Зараз ми підготували запит на всі регіони, аби проаналізувати ситуацію, що склалася. Відповідно будемо її знати з боку організаторів охорони здоров’я — вони випишуть усі недоліки та переваги.
Оксана КРАСНОВА,
Київ:
— У нас прийом до окуліста за записом — треба чекати три тижні. Мама з дитиною пішла до лікаря і побачила, що біля кабінету окуліста нікого немає, до кінця робочого дня ще 1,5 години. Вона попросила пройти медогляд, а її фактично виставили з кабінету.
— Дуже прикро це чути. Вважаю, що це взагалі неприпустимо. До речі, до міністерства досить часто батьки приходять саме з цієї причини. Їх не обурює, що немає медикаментів, немає обладнання чи ще чогось, а найбільше дратують саме етичні питання. Особливо, коли батьки приходять з хворою дитиною — вони в розпачі, не знають, що їм робити. А тут взагалі постає елементарна етика, недотримання якої немислиме! На жаль, інколи такий цинізм призводить до гірких наслідків.
А взагалі цікаво аналізувати, як проходить медогляд за кордоном. Два роки тому я була в Америці на стажуванні. Там у центрі сімейної медицини відповідно до графіка періодично телефонують дорослим пацієнтам і запрошують особисто відвідати лікаря або привести на огляд дитину. І якщо людина не йде на огляд, але має таке попередження, то через рік їй треба на роботу приносити довідку, а на роботі виплатити штраф, що не пройшла медогляд.
У людини повинна бути мотивація. Та й поліклініки в ідеалі мають бути забезпечені спеціалістами. Для здорових дітей, які проходять медогляди, треба відвести окремий поверх. І тоді не доведеться сидіти в чергах, контактувати з хворими дітьми. Скажімо, на такому поверсі в певні дні тижня приймали б немовлят, в інші — школярів. Відтак і батьки будуть мотивовані і прагнутимуть прийти, щоб дитину оглянули і надали рекомендації.
Добре, коли люди мають доступ до всесвітньої мережі і можуть вмить знайти необхідну інформацію. А що робити іншим? Тож ми для батьків готуємо рекомендації про дітей віком від 3 до 18 років. Для батьків немовлят випускаємо спеціальні пам’ятки, де зібрана інформація про продукти харчування, які дитині можна вживати, а які не слід. Адже за 12 хвилин прийому лікар не завжди може все розказати. А отримавши таку пам’ятку, батьки знатимуть, як спостерігати і доглядати за своєю крихіткою.
— А як бути з підлітками — вони не завжди відкривають лікарю всі свої проблеми?
— Упродовж десяти років ми розвиваємо мережу клінік для молоді — їх уже 95 в різних областях. У столиці таких чотири. Принцип їхньої роботи в тому, щоб вислухати підлітка, який не хоче йти з делікатними проблемами до батьків, допомогти йому. Не всі батьки можуть і хочуть зарадити своїй дитині. Адже у багатьох родинах спілкування з чадом будується не на розумінні, а на повчанні. Підліток це відчуває і одразу в стосунках з рідними виростає бар’єр.
Отож тінейджер зі своїми проблемами чи по елементарні поради може звернутися до такої клініки — це відділення чи кабінет у звичайній поліклініці, деякі функціонують при центрі соціальних служб для сімей, дітей та молоді. Спеціалісти завжди по-дружньому зустрінуть молодих людей, поспілкуються з ними, нададуть консультативну допомогу з контрацепції, щодо безпечного сексу, максимально налаштовують їх на те, щоб якнайдовше його уникнути.
Багато залежить від керівників закладів. Приміром, у Шостці ми організували таку клініку три роки тому. На тренінг запросили головного лікаря лікарні — вона так загорілася цією ідеєю! Враз знайшли спонсора, зробили «молодіжний» ремонт, стіни розмалювали волонтери, до роботи залучають саму молодь — місцевих старшокласників. Фахівці читають лекції на актуальні для юного покоління теми. До речі, у Швеції теж є така мережа консультацій для підлітків. Адже дітям незручно говорити на деякі теми зі своїми батьками. Пам’ятаю, якось намагалася поговорити про контрацепцію зі своїм сином, а він мені відрізав — мовляв, мамо, можеш не хвилюватися — я вже все знаю!
Хочу наголосити дорослим, що все ∂рунтовне, що закладається в дитині, залежить від її батьків: який спосіб життя вони ведуть, як харчуються, який клімат у родині, якими словами спілкуються. Дитина — це лакмус, який все це відчуває і вбирає в себе. Тож наскільки ми щиро любитимемо своїх дітей, наскільки будемо берегти і піклуватися про них, все це через роки отримаємо сторицею.
На море чи в гори?
Володимир Іванович ДОМБАЙ,
Закарпаття:
— Світлано Іванівно, чому діти до трьох років та інваліди не отримують памперси безкоштовно? Причина в тому, що всі вони іноземного виробництва? Чому тоді не випускаються памперси в Україні?
— Впевнена, що у нас повинні випускати памперси. Щодо забезпечення ними дітей до трьох років — на сьогодні розглядається питання щодо компенсації на їх придбання.
— Я ще хочу подякувати заступнику начальника нашого Управління охорони здоров’я Тетяні Василівні Міцьо.
— Спасибі, Тетяна Василівна — дуже хороший спеціаліст. Материнство і дитинство — це взагалі не обговорюється, тому що таких відповідальних людей в жодній іншій службі, мабуть, немає. Більшість наших спеціалістів уже давно працюють. Коли телефонуєш за якусь дитину, вони піднімають на ноги всі свої місцеві служби, всі лікарні, роблять усе можливе.
На жаль, у кожній професії є й винятки. Коли обираєш професію у 18 років, не завжди знаєш, яке твоє покликання. І так складається життя, що хтось змінює професію, а хтось залишається працювати і просто пливе за течією. Від цього нікуди не дінешся. І я пишаюся, що працюю саме в цій галузі, оскільки наші спеціалісти завжди вкладають душу в свій труд, ідуть до людей з відкритим серцем.
— З якими саме проблемами стикаються зараз батьки щодо здоров’я своїх дітей? Які хвороби превалюють і з чим це пов’язано?
— На першому місці упродовж багатьох років — це органи дихання. За результатами тих самих оглядів, у школах з 1 по 9 клас в 1,5 раза зростає кількість випадків на це захворювання. Знижується зір у дітей, погіршується осанка, стан ендокринних органів, часто виникають проблеми з гастроентерології. Розвиток цих захворювань залежить від режиму у школі. Харчування, перебування в класі — зір і осанка.
У нашій системі є санаторії, які спеціалізуються на гастроентерологічних проблемах, є й ортопедичні, де дитина впродовж місяця може отримати курс реабілітаційних заходів, масажів, грязі, різних процедур, а також відповідні водні процедури. У нас в Євпаторії є санаторії прямо на березі моря — завдяки цьому діти отримують водні процедури. Це добре для дітей, які мають сколіотичну поставу.
Враховуючи нинішнє фінансування, матеріальна база, обладнання більшості таких закладів уже застаріли. На жаль, на капітальні ремонти та обладнання останнім часом гроші з держбюджету не виділялися. Будемо сподіватися що ситуація покращиться. А поки основні необхідні процедури в санаторіях можна отримати. В оздоровчих закладах, в основному, це використання рекреаційних ресурсів — перебування на свіжому повітрі, поблизу води, у лісі.
Лілія КУЦ,
Рівненщина:
— Порадьте, будь ласка, батькам, де оздоровити дитину зі сколіозом, а іншу — з проблемами легенів?
— По кожному захворюванню дитини треба вирішувати індивідуально, тому що їх може бути кілька. Адже з деякими захворюваннями не можна довго перебувати на сонці. Якщо не рекомендується відпочинок на морі, то можна поїхати в Трускавець чи на Івано-Франківщину — в гірський регіон. Якщо у дитини побічних захворювань немає, а просто ваше чадо хворіло бронхітом, тонзилітом, лікарі рекомендують перебування на Південному березі Криму. В Євпаторії є санаторій, де працюють саме над цією проблематикою. Якщо у дитини немає загострень, натомість є сколіотична постава чи сколіоз І ступеня, дитину направлять у санаторій ортопедичного профілю.
Ангеліна ТЕРЕЩЕНКО,
Луганщина:
— Чи варто боятися виникнення холери на Азовському морі?
— По-перше, не треба пити воду з моря та з крану. Слід пити чисту воду. Холера не передається контактним шляхом, а при споживанні води чи брудних харчів. Якщо перебуваєте в санаторії, краще харчуватися тільки там. Адже ці заклади перевіряє санепідемстанція.
Марина Анатоліївна,
Рівне:
— Дитина має хронічне захворювання, сім’я середнього статку, ми звернулися за путівкою. Чи потрібно за неї платити якийсь відсоток?
— Якщо це санаторний заклад системи Міністерства охорони здоров’я, ця путівка буде безкоштовною. За путівку від Укрпрофоздоровниці доведеться заплатити 10—30% від її вартості. У нас кожен санаторій передбачений для певної категорії хвороби: туберкульозний, для дітей з дихальними розладами та серцево-судинними хворобами, ортопедичні санаторії, гастроентерологічні тощо.
Санаторії розташовані в дуже гарних місцях, на березі моря — там тільки кліматотерапією можна лікуватися. Зараз лише два санаторії закриті на капремонт, а всі інші цілорічно приймають дітей. Якщо, скажімо, санаторій дитячий, а батьки теж бажають оздоровитися, обраховується перебування дорослих за добу, і вони оплачують своє перебування. Це у виняткових випадках, оскільки якщо дітям від 6 до 18 років, вони самі оздоровлюються, перебувають під наглядом медичного персоналу та вихователя.
— А скільки в середньому коштує путівка для дитини?
— У наших санаторіях — 35 грн на добу, але це тільки харчування за день. У приватних оздоровчих закладах літній відпочинок 12 днів перебування обійдеться від 5 тисяч і більше.
Оксана ТИТАРЕНКО,
Київ:
— Якщо дитина нікуди не поїхала і залишилася на канікулах відпочивати вдома, чи можна її якось оздоровити?
— Скажімо, у вихідні дні краще не лежати на дивані, а поїхати родиною до річки — під Києвом на дві доби можна зняти хатинку прямо на березі. Киянам рекомендую відпочити на міських пляжах. Але на чистих і обладнаних, де є роздягальня, поблизу — дерева, є де сховатися від сонця. Це непоганий спосіб оздоровлення. Можна поїхати до лісу, подихати свіжим повітрям. Утім, після такої прогулянки обов’язково слід оглянути і себе, і дитину на наявність кліщів. До речі, на сайті МОЗ ми розмістили пам’ятку про те, як себе оглядати і що робити.
І дитину, і себе необхідно оберігати від теплового удару. На сонці краще перебувати зранку і після 16 години. Впродовж дня пити звичайну чисту воду, а не газовані та солодкі напої. Холодну воду взагалі бажано не вживати.
Якщо дитину під час літніх канікул немає куди відправити на відпочинок, зараз існує багато шкільних таборів. У такому таборі при школі дитина перебуває упродовж дня. Там їх водять на цікаві екскурсії, грають з ними в ігри, займаються туризмом тощо.
«Пряму лінію» підготувала Інна КОВАЛІВ,
«Урядовий кур’єр»
ПРЕС-ЦЕНТР «УК»
З питань органiзацiї та проведення «прямих лiнiй» i «круглих столiв» «Урядового кур’єра» звертатись до керiвника прес-центру Анни ШИКАНОВОЇ за електронною адресою: imrich@ukcc.com.ua
БАТЬКАМ НА ЗАМІТКУ
Як уникнути холери?
Медики застерігають: влітку активізуються кишкові інфекції — приміром, торік в дев’яти країнах світу на холеру захворіло 220 тис. осіб. Відтак у Міністерстві охорони здоров’я України радять громадянам бути пильними та дотримуватись деяких правил. Зокрема, треба знати, холера — небезпечна хвороба, що викликає діарею та блювання і від зневоднення організму упродовж кількох годин може призвести до смерті. Тому це захворювання треба вчасно лікувати.
Щоб захистити себе і свою родину від холери та інших шлунково-кишкових захворювань, вживайте і використовуйте під час приготування їжі тільки безпечну воду з перевірених джерел або кип’ячену.
Продукти харчування (особливо морепродукти, рибу) слід піддавати термічній обробці. Ретельно мийте овочі та фрукти.
Часто мийте руки з милом. Якщо немає мила або інших миючих засобів, обробіть руки золою або піском та ретельно промийте їх чистою водою.
Дезінфікуйте приміщення (кухню, туалет, душ, ванну) миючими засобами, що містять хлор.
Що робити, якщо з’явилась діарея:
Терміново розпочніть регідрацію: вживайте сольові розчини (на кшталт регідрона), за їх відсутності пийте багато рідини. Своєчасна регідрація може врятувати вам життя.
Негайно зверніться до найближчого медичного закладу.
Продовжуйте годувати дитину грудним молоком, якщо в неї з’явилась водяниста діарея, навіть під час пересування до медичного закладу.
Як захиститися від кліщів?
Під час прогулянки в лісі одягайтеся в світлий однотонний одяг з довгими рукавами, голову краще покривати головним убором.
Через кожні 30 хвилин — 2 години оглядайте себе та близьких та ще раз після прогулянки на наявність кліщів.
Місце для привалів звільніть від сухої трави, гілок, хмизу в радіусі 20-25 м.
Вдома слід змінити одяг, білизну, ретельно їх оглянути, випрати та випрасувати.
Якщо ви знайшли на тілі кліща, спробуйте його видалити самостійно або ж зверніться до медпункту. Видалити кліща можна, зачепивши його голівку петлею міцної нитки, повільно її потягуючи то вправо, то вліво.
Також кліща можна зняти пінцетом, обережно повертаючи його за годинниковою стрілкою. Місце присмоктування змастити 3% розчином йоду, спиртом або одеколоном.