"До суду — із протухлим оселедцем"

Світлана ІСАЧЕНКО
23 червня 2015

Запроваджений торік мораторій на перевірки суб’єктів господарювання обернувся тим, що нині ніхто не контролює якості товарів, робіт і послуг. Ринок на такі поступки відреагував миттєво: крамниці заполонила низькоякісна, контрафактна, контрабандна продукція, небезпечна для здоров’я або й життя.

Гачки для малого і старого

Проведений нещодавно місцевою владою Буковини разом із громадськими активістами моніторинг торговельної мережі краю засвідчив, що якість хлібобулочних, молочних виробів упала на чверть, м’яса і риби — на третину; на 60% зросла кількість простроченої продукції, удвічі побільшало випадків обману покупців. Для ринків і магазинів стало нормою перебивати термін придатності, обраховувати та обважувати клієнтів (ваги ж ніхто не перевіряє!), накручувати ціни, змушуючи покупців оплачувати додаткові й не потрібні їм послуги.

Шахрайські гачки розраховані саме на тих, кому найважче за себе постояти, хто змушений берегти кожну копійку. Раніше працівники Держспоживінспекції могли одразу зупинити продаж низькоякісних продуктів, покарати несумлінних підприємців фінансовими санкціями, притягти до адміністративної відповідальності.

— Насамперед це було на користь самим виробничникам і продавцям. Контроль органів влади спонукав їх працювати у правовому руслі, дотримуватися безпечних технологій, допомагав не втратити клієнтів і зберегти репутацію, — зазначає в. о. начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернівецькій області Надія Кутиніна.

Тепер перевірку за скаргою споживача можна провести тільки за окремим дозволом уряду.

— Держава зменшує тиск на бізнес і водночас обмежує права споживачів, тобто всіх нас, її громадян. Хоч забезпечити право на високоякісні продукцію, послуги та роботи — конституційний обов’язок влади, — каже громадський активіст Володимир Боднарюк.

Отже, споживач повинен захищати свої права самостійно у суді. Але навіть доросла освічена людина не піде до суду із протухлим оселедцем чи пліснявою ковбасою, знаючи, скільки доведеться змарнувати сил і часу на доведення своєї правоти. Тим більше за браком незалежної експертизи, здатної авторитетно підтвердити (чи спростувати) скарги позивача.

Раніше працівники Держспоживінспекції могли одразу зупинити продаж низькоякісних продуктів, чого не скажеш про сьогодні. Фото Світлани СКРЯБІНОЇ

Менше відвідин — більше консервантів

Тож склалася ситуація, коли недобросовісні виробники і торгівці не несуть жодної відповідальності за обман і шахрайство. Вони спокійно виробляють та продають харчові й непродовольчі товари, наперед знаючи про їх неприйнятну якість, оскільки використовують не дозволені стандартами технології, заборонену сировину, збільшують термін придатності за рахунок консервантів, барвників, усіляких сумнівних домішок.

Ринок непродовольчих товарів опинився поза увагою держави. Сумні наслідки не забарилися. Широкого розголосу набула у Чернівцях недавня історія з одним малим підприємством, яке виробляло гламурні жіночі сумочки. Його працівниці, зовсім юні дівчата, раптом занедужали. Буквально за лічені дні вони втратили здоров’я. Лікарі, даючи сумні прогнози, констатують, що до біди призвело отруєння на виробництві, вірогідно, речовинами, що входили до розчинників та клеїв. Є причини непокоїтися здоров’ям власниць цих сумочок. 

— Недавно, в межах реалізації міжнародного проекту за програмою ЄС «Україна — Молдова — Румунія» щодо забезпечення споживчого ринку достовірною інформацією про наявні на ньому товари, ми проводили лабораторні дослідження харчових продуктів у торговельній мережі області, виготовлених за державними стандартами України (ДСТУ), — розповідає виконавчий директор Буковинського центру реконструкції і розвитку Ярослав Кирпушко. — Виявили в них небезпечні для здоров’я речовини. Половина молочних продуктів містили рослинні жири, а також транс-жири, якими колись дозволяли лише змащувати машинні агрегати. 

«Просту людину хтось повинен захищати»

Іван РИБАК,
народний депутат України:

— Конституція України визначає: «Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт». Дієвий контроль над станом споживчого ринку — один із ключових чинників забезпечення належного рівня якості нашого життя та соціального захисту від держави.

Більшість наших громадян не мають змоги, спеціальних знань обстоювати свої права як споживачів у судовому порядку. Тож виходить, що нині простих людей, особливо пенсіонерів, ніхто не захищає, а законодавча практика їх ще й обмежує. Тому процвітає шахрайство у галузі торгівлі, послуг та виробництва товарів широкого вжитку.

Необхідно внести зміни до деяких законів і нормативних актів задля продовольчої безпеки країни і наведення порядку на споживчому ринку, щоб реформувати систему захисту прав споживачів відповідно до вимог європейського соціально-економічного простору. 

Адже людина, її життя і здоров’я, честь та гідність — найвищі соціальні цінності.

ПОРАДИ ЮРИСТА

Перш ніж оплачувати обраний товар:

♦ перевірте відповідність названої продавцем ціни вказаній у ціннику, термін придатності;

♦ попросіть продемонструвати, якщо це промисловий товар, як він працює і як ним користуватися;

♦ переконайтесь, що продавець проставив відмітку в гарантійному талоні.

Під час покупки простежте:

♦ щоб вам видали чек, на якому видно сплачену суму, ПІБ підприємця, дату продажу;

♦ у паспорті на виріб має бути точно вказано дату покупки і назву магазину-продавця.

При підписанні договорів споживчого кредиту слід:

♦ уважно ознайомитися з його умовами;

♦ у разі виникнення питань не соромитися з’ясовувати їх у кредиторів.



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua