Жителі прикордонних регіонів України та Румунії давно чекають на спрощений порядок перетину кордону — хоч би для того, щоб відвідати родичів і відсвяткувати разом сімейні урочистості. Так заведено в усій Європі, де кордони між державами почасти проходять ледь не сільськими околицями. І ось днями Угоду про місцевий прикордонний рух підписали на рівні міністрів закордонних справ двох сусідніх країн.
Щоб інфраструктура була на рівні
До міжурядового підписання документ буде готовий після завершення внутрішньодержавних процедур з української сторони. Зокрема, необхідно остаточно довести прикордонну інфраструктуру до європейських вимог.
Буковина, яка має з Румунією найбільший за інші області відрізок сухопутного кордону, не чекаючи вказівок згори, ще у 2008 році розпочала реалізовувати ухвалену обласною радою Комплексну програму будівництва й облаштування розташованих на території краю пунктів пропуску через державний кордон. Для цього обласний бюджет виділив 821,369 тисячі гривень, ще 95,735 тисячі надійшло з місцевих бюджетів прикордонних Сторожинецького та Герцаївського районів.
Урешті-решт, у 2011 році завдяки місцевій владі у рамках Спільної операційної програми ENPI «Румунія — Україна — Республіка Молдова» стартував великомасштабний проект «Облаштування міжнародних автомобільних пунктів перетину кордонів «Красноїльськ», «Дяківці». Експертизу, виготовлення техніко-економічного об∂рунтування, перемовини зі Спільним технічним секретаріатом та Європейською комісією, інші заходи, необхідні для контрактації цього проекту з бюджетом у 3,5 мільйона євро також взяла на себе Чернівецька область. Роботи з приведення їх до відповідних стандартів мають розпочатися вже цього року.
Нас підтримує ЄС
За нових геополітичних обставин відновлення роботи пунктів пропуску на кордоні між Україною та Євросоюзом набуває особливої актуальності, наголошували учасники україно-польсько-румунської зустрічі з питань розвитку транскордонного співробітництва та європейських перспектив України, яка відбулася днями на Буковині, зокрема на пропускному пункті «Красноїльськ — Вікову де Сус», за ініціативи посла України в Румунії Теофіла Бауера. Сенатор Румунії Мірча Джоне й посол Польщі в Румунії Марек Щігель наголосили на необхідності та готовності надати Україні, її прикордонним територіям підтримку в реалізації спільних економічних і культурних програм, які сприятимуть інтеграції нашої держави в європейську спільноту. Серед них і програми з модернізації прикордонної інфраструктури.
Тепер для Буковини на часі — аналогічним методом вирішити питання з розбудови місцевих пунктів пропуску через українсько-молдовський державний кордон. Чернівецька ОДА цього року планує розпочати практичну реалізацію програми транскордонного співробітництва між Україною і Республікою Молдова у рамках проекту підтримки регіонального співробітництва країн «Східного партнерства». Спеціалісти ОДА готують конкретні пропозиції на конкурсні відбори у рамках цієї програми щодо розбудови українсько-молдовських пунктів пропуску «Сокиряни», «Зелена» та «Подвір’ївка».
ПРЯМА МОВА
Алла ЗАПУХЛЯК,
начальник відділу взаємодії
з правоохоронними органами
та оборонної роботи
Чернівецької ОДА:
— На постійному контролі нашої обласної державної адміністрації перебувало питання зміни статусу (з місцевого на міжнародний) пунктів пропуску через українсько-румунський кордон «Дяківці», «Красноїльськ» та «Руська». Зробили необхідні кроки, і наприкінці минулого року ці пункти увійшли до списку міжнародних, визначених Угодою між Кабінетом Міністрів України і урядом Румунії про відкриття пунктів пропуску для міжнародного сполучення. Зміна статусу дала змогу залучити фінансування з Євросоюзу для проведення на цих пропускних пунктах масштабної модернізації.
Сподіваємося, що решта буковинських пунктів пропуску на українсько-румунському кордоні — «Біла Криниця», «Шепіт» — також незабаром стануть міжнародними і розпочнуть активну діяльність. Для цього там необхідно збудувати сучасні адмінприміщення, які стануть візитівкою нашої країни для ЄС, створити належні умови для прикордонно-митного контролю, оснастити сучасними технічними засобами зв’язку. У свою чергу Чернівецька обласна державна адміністрація докладе максимум зусиль для підготовки аплікаційних пакетів, які необхідно буде подати до Спільного технічного секретаріату і через грантові програми залучити в країну додаткові позабюджетні кошти.
До речі. Після вступу у 2007 році Румунії до Європейського Союзу українсько-румунська ділянка (686 км) стала найдовшою частиною кордонів України з державами ЄС. На Чернівецьку область припало понад третину нового кордону з Євросоюзом — 234,7 км.