Навряд чи знайдеться сумчанин, який би не знав дороги до міського центрального ринку і не робив тут покупок бодай раз на місяць чи навіть тиждень. Адже саме тут чи не найбільший вибір різноманітного краму, продуктів харчування тощо. Тож з ринку проблематично повернутися без покупок, бо на його прилавках є якщо не все, то майже все.

Це підтверджує директор ринку Расул Галаєв, наголошуючи, що рік у рік торговельні площі закладу неухильно розширюються, стають комфортнішими та зручнішими для продавців і покупців. Збудований ще на початку 1980-х років, центральний круглий корпус зазнав кардинальних змін упродовж останнього десятиріччя, коли розпочався черговий етап реконструкції.

З’явилися торговельно-розва­жальний комплекс «Євробазар», овочево-фру­ктовий павільйон та селянський базар, де на кількох десятках тисяч квадратних метрів загалом передбачено майже 2,5 тисячі торгових місць.

До «ромашки» у вихідні й не тільки

Старожили добре пам’я­тають 1984 рік, коли в центрі Сум поблизу вулиць Засумської, Лугової та Першої набережної річки Стрілка будівельники звели купольний круглий ринок, який з висоти пташиного польоту нагадує ромашку із прозорими пелюстками. Новосілля з радістю зустріли не тільки кооператори облспоживспілки — саме вона власниця будови, а й пересічні городяни, яким набридло скуповуватися на примітивному базарі без жодних зручностей, як правило, із землі.

Згодом навколо почали з’являтися намети, так звана металева клітка, інші ринкові підрозділи, де, здавалося, є всі умови для комфортної торгівлі. Однак з роками і вони поступово стали відходити в небуття, оскільки час не тільки диктував нові вимоги, а й пропонував сучасні варіанти організації торговельного процесу.

Переломним став 2012 рік, коли розпочався черговий етап реконструкції, проєкт якого розробили сумські архітектори Дар’я Бурячкова та Артур Сулейманов. Задум масштабний, бо передбачає зведення нових будівель, щоб сконцентрувати в різних місцях продаж харчових продуктів, овочів і фруктів, одягу, взуття тощо.

Тож сім років тому поряд з «ромашкою» з’явився триповерховий ТРЦ «Євробазар» майже на 500 торгових місць, де можна придбати насамперед одяг, взуття, головні убори тощо. Саме сюди перевели підприємців, які раніше торгували у згаданих наметах та «клітці».

На селянському базарі встановили загальний навіс, столи для торгівлі, виклали бруківку й розмістили пандуси. Нині там продають різноманітну продукцію сільськогосподарські підприємства та селяни з навколишніх сіл. А в павільйоні «Овочі і фрукти» широкий та розмаїтий асортимент, зокрема світових екзотів.

Істотних змін зазнала і «ромашка», де виконано 90 відсотків передбачених реконструкцією робіт. Зокрема, утеплено стелю будівлі, замінено на сучасні 40 великоформатних вікон, створено острівці груп продуктів — молока, м’яса, риби, сирів, ковбас, соління, прянощів. А ще облаштовано «Новий простір» — оновлені відділи «Одяг і взуття» та «Сумки, валізи, текстиль», де колись розташовувалися молочний та м’ясний павільйони.

До послуг торговельників — лабораторія з визначення якості продовольчої продукції, тож покупці купують не наосліп, а знаючи, що вона безпечна.

Але на цьому роботи з реконструкції не завершуються. Найближчим часом буде створено зони для бакалії, фруктів і овочів, фудкортів з кав’ярнями, а навесні облаштують зовнішню територію, де будуть зупинка міського транспорту, автомобільна стоянка на 100 місць, зелена зона з газоном, молодими деревами, декоративними лавочками та дитячим майданчиком.

Підприємці, які раніше працювали в наметах, отримали робочі місця на торговельній алеї в нових магазинах-будиночках європейського типу з належною площею, горищем для зберігання товару, опаленням, системою вентилювання. Окремі перемістилися до критого павільйону. Тож ринок гармонійно вписується у центральну частину міста, доповнюючи його ландшафт і стаючи естетичною окрасою.

Є робота — працює економіка

Як каже Расул Галаєв, робота міського ринку вкрай важлива із соціальної та економічної точок зору. Адже тут працюють численні підприємці, які відраховують значні кошти до бюджетів різних рівнів, Пенсійного фонду, бо центральний ринок — один з головних платників податків обласного центру.

Зручно і селянам, які живуть у близьких до Сум населених пунктах і виробляють у підсобних господарствах різну сільськогосподарську продукцію. Особливо людно тут у вихідні, коли торгують від кількох сотень до більш як тисячі сільських трударів. Тож городяни мають змогу скупитися в одному місці за прийнятними цінами від виробника-власника, придбавши свіже молоко, м’ясо, яйця, мед, городину тощо.

Із першого дня вторгнення російських військ в Україну область і зокрема колектив ринку надає посильну допомогу захисникам: збирають і відправляють одяг, харчові продукти, перераховують кошти для ЗСУ, територіальної оборони, Національної гвардії, підтримують волонтерів. Тож у майбутній перемозі є внесок сумських підприємців, для яких місцем роботи залишається центральний міський ринок.