Михайло Кічковський,
голова ради МА "Карпатський Єврорегіон"
В Анталії (Туреччина) відбулося засідання Комітету з питань сталого розвитку Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи. На ньому обговорено проекти Резолюції та Рекомендацій міжнародної науково-практичної конференції "Сталий розвиток Карпат та інших гірських регіонів Європи", яка нещодавно пройшла на Закарпатті. Комітет рекомендував розглянути та схвалити документи на пленарному засіданні Ради Європи, що відбудеться наприкінці жовтня у Страсбурзі (Франція). Українську делегацію в Анталії очолював голова Закарпатської обласної ради, голова ради МА "Карпатський Єврорегіон" Михайло Кічковський. Про саму асоціацію, ужгородську конференцію та засідання Комітету Конгресу Ради Європи він розповів в інтерв'ю "УК".
Від Бернської конвенції - до ужгородської декларації
- Із повідомлень інформаційних агентств, Михайле Михайловичу, відомо, що Комітет дав високу оцінку підготовленим на науково-практичній конференції підсумковим резолютивним документам...
- В Анталії відбулася цікава дискусія, підсумком якої стало схвалення Ужгородської декларації "Країни - члени Ради Європи за сталий розвиток гірських регіонів Європи".
- Досі ми знали Бернську конвенцію про охорону дикої флори і фауни та природного середовища в Європі, Люблінську ініціативу про сталий просторовий розвиток у басейні річки Тиса. Є низка інших важливих документів, які носять назви міст. Відтепер цей список продовжить Ужгородська декларація, названа іменем обласного центру нашої країни. В чому її особливість?
- У документі задекларовано низку положень, які суттєво змінюють ставлення до реалізації прийнятих на різних рівнях рішень. Підкреслено необхідність зміцнення співпраці країн, спрямування її на спільне досягнення глобальних завдань. Визначено й основні шляхи досягнення цієї мети - передусім слід впроваджувати стандарти екологічного законодавства Євросоюзу в законодавчі акти країн - членів ради Європи на національному, місцевому, регіональному рівнях.
Передбачається розробка та впровадження міжнародних і національних програм розвитку гірських територій відповідно до вимог рамкових конвенцій, інших міжнародних угод про охорону й розвиток Карпат та Альп. Особливо велике значення надається фінансовій підтримці розвитку транскордонної співпраці. Уперше визначено як обов'язкове врахування інтересів і місцевих особливостей міст і сіл, а також населення, що в них проживає. Передбачено визнання міжнародної і загальнонаціональної цінності природного та культурного потенціалу кожного краю. До речі, більшість пропозицій до зазначеної Декларації внесли учасники робочої зустрічі керівників - країн Карпатського Єврорегіону. Адже кому, як не їм, ліпше знати, що болить горянам.
Заради життя на Землі
- А яка передісторія представницької зустрічі посланців 18 країн на закарпатській землі?
- У червні 2007 р. українська делегація на Конгресі місцевих і регіональних влад Ради Європи доручила мені виступити з пропозицією винести на обговорення поважного міжнародного форуму вкрай актуального для всіх держав Карпатського регіону питання про екологічну ситуацію в ньому, її соціальні наслідки, шляхи поліпшення. Під час виступу перед конгресменами було наголошено: ще 2003 р. країни регіону прийняли Рамкову конвенцію "Про охорону та сталий розвиток Карпат", а також задекларували Ініціативу щодо сталого просторового розвитку в басейні річки Тиса та низку інших документів. Але реалізація їх непосильна лише для цих країн, оскільки екологічні проблеми Карпат набули загальноєвропейського характеру, а самі гори виконують, крім усього, ще й функції легенів Європи. Тому охорона природи їх має доленосне значення. Пропозицію підтримали представники всіх 47 країн - учасниць Конгресу. Конгресмени визнали за необхідне розробити спеціальні Резолюцію та Рекомендації щодо забезпечення сталого розвитку гірських регіонів Європи та Карпатського зокрема. Бюро Конгресу затвердило конкретний графік проходження питання в Раді Європи. Через два роки на засіданні Комітету відбулася презентація звіту української делегації - цим самим було покладено початок практичної підготовки проектів Резолюції та Рекомендацій Конгресу, які обговорювали на конференції в Ужгороді.
- Про коло питань, що розглядалися на форумі, говорять назви секцій: "Захист природного середовища як передумова для сталого розвитку гірських регіонів", "Збереження біорозмаїття, вдосконалення лісогосподарської, водогосподарської та аграрної діяльності в горах", "Транскордонне та міжмуніципальне співробітництво", "Туризм як фактор соціально-економічного розвитку гірських регіонів"...
- Не можу не погодитися з думкою, яка прозвучала під час засідання однієї з цих секцій, члена Ради Федерації Федеральних зборів Росії Валерія Кадохова: "Європа повинна приділити стільки уваги розвитку Карпат та інших гірських систем, скільки приділила свого часу Альпам". Золоті слова. Учасники форуму одностайно підтримали нашого краянина, патріарха європейської екологічної науки Степана Стойка, інтерв'ю якого "Гори і горе", до речі, нещодавно надрукував "Урядовий кур'єр". Дуже приємно, підкреслив він у виступі, що Закарпаття взяло на себе високу місію провести захід, який закладе фундамент подальших колективних дій євроспільноти з актуальних питань екологічної безпеки та сталого розвитку. "Маємо сказати на повен голос: нинішні глобальні кліматичні зміни спонукають до об'єднання зусиль громади, партнерства всіх країн і регіонів заради життя на землі", - заявив учений.
- Подальші колективні дії стали предметом обговорення і на робочій зустрічі керівників регіонів?
- Окрім них, участь у дискусії взяли голова Комітету з питань сталого розвитку Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи Гайя Доганоглу та генеральний секретар Асоціації європейських прикордонних регіонів (до складу її входить і "Карпатський Єврорегіон") Мартін Гілермо. Вперше за період діяльності цього єврорегіонального утворення мова йшла про стан і перспективи співпраці дружніх прикордонних регіонів. Учасники зустрічі зійшлися на тому, що асоціація відіграла виняткову роль у розв'язанні багатьох проблем та реалізації спільних проектів екологічного, економічного, соціального, гуманітарного, культурного спрямування. Керівники регіонів домовилися про проведення аналогічних зустрічей щороку, а також про координацію дій у сфері протипаводкових заходів, розбудові мережі індустріальних парків і логістичних центрів, розвитку малої гідроенергетики в басейнах річок тощо. Було прийнято звернення до урядів Польщі, Словаччини, Румунії, Угорщини та України щодо поширення режиму малого прикордонного руху на всю територію "Карпатського Єврорегіону" та про відкриття нових пунктів пропуску через державний кордон з Україною. Схвалення цих та інших документів керівниками органів місцевого самоврядування - членами асоціації - надало їм політичної ваги. Адже саме завдяки синхронним діям по різні боки кордону з використанням різних фінансових інструментів стає можливим розв'язання багатьох назрілих проблем транскордонного співробітництва.
Варто відзначити й таке: з метою вироблення єдиної стратегії ініційовано проведення наступного року спільної сесії Конференції європейських міністрів, відповідальних за регіональне планування, та міністрів охорони довкілля - для опрацювання шляхів усунення екологічних негараздів.
... І екологічний гірський фонд
- На конференції було прийнято чимало звернень до європейських інституцій. Які з них, на ваш погляд, найважливіші для України?
- Важливі всі. Серед найвагоміших - про реалізацію проектів впровадження сучасних систем управління водопостачанням і каналізацією, очищення води, збору й утилізації твердих побутових відходів, створення рекреаційних центрів захисту природної та культурної спадщини, заснування для мобілізації фінансових ресурсів європейських країн і міжнародних організацій "Екологічного гірського фонду Європи" для відшкодування збитків, завданих довкіллю техногенними аваріями.
- Комітет з питань сталого розвитку Конгресу Ради Європи схвалив проект Резолюції та Рекомендацій, розроблений членами "Карпатського Єврорегіону". Які наступні кроки?
- Заручившись такою підтримкою, делегація України вбачає своїм завданням і обов'язком добитися остаточного їхнього прийняття Конгресом Ради Європи. Ми впевнені в позитивному результаті, що стане не лише важливим орієнтиром у роботі, а й відкриє нове бачення та шляхи поліпшення екологічної ситуації. Конференція в Ужгороді підтвердила не тільки загальнодержавну, міжрегіональну, а й загальноєвропейську важливість її проблематики в контексті сучасних глобальних тенденцій. А це наближує нас до розв'язання багатьох екологічних проблем, які ведуть до незворотних глобальних явищ і наслідків. Ми прагнули окреслити подальші спільні дії, і це нам вдалося. Адже іншої альтернативи збереження та розвитку гірських регіонів немає.
ДOСЬЕ "УК"
Михайло КІЧКОВСЬКИЙ. Народився 15 квітня 1947 року в селі Верхньому Студеному Міжгірського району Закарпатської області. Закінчив Львівський державний університет ім. І. Франка за спеціальністю "журналістика".
Трудову діяльність розпочав у редакції Міжгірської районної газети.
Працював на посадах редактора Виноградівської районної газети, керівника прес-центру, помічника та радника голови Закарпатської обласної ради та облдержадміністрації, помічника-консультанта народного депутата України. Обирався депутатом Міжгірської та Виноградівської районних рад. У квітні 2006 року обраний головою Закарпатської обласної ради.
Заслужений журналіст України. Нагороджений орденом "За заслуги" ІІІ ступеня.