НОВАЦІЯ
Кожному авто — по тахографу
Незвичне для вуха українця слово тахограф латинського походження. У буквальному перекладі воно означає «швидкість» і «малювати». Тобто це самописець швидкості. У ширшому трактуванні, це прилад, призначений для реєстрації швидкості руху та пройденого транспортним засобом шляху, а також реєстрації режиму роботи та відпочинку водія.
Чужий досвід на свої терени
Уперше такі прилади почали застосовувати європейці в період бурхливого розвитку вантажних перевезень автотранспортом. Ідея була проста: господар хотів на відстані контролювати найманих працівників. Згодом пристрій поширили на автомобілі, що здійснюють пасажирські міжнародні перевезення.
Після того, як нова система запрацювала, з’ясувалися й інші її переваги. Зокрема, значно зменшилася кількість ДТП і тяжкість їхніх наслідків. Адже наявність на транспортному засобі тахографа обумовлює дотримання водієм швидкісного режиму, робочого часу і, як наслідок, — забезпечує зниження аварійності у середньому на 25—30%. До того ж використання записів тахографа запобігає конфліктам між водієм і контролюючим органом при розслідуванні причин ДТП, даючи змогу з точністю до секунд відновити перебіг подій та уникнути помилкових звинувачень.
Запровадженню тахографів в Україні передувало вивчення міжнародного досвіду. Передусім ідеться про Росію, Польщу, Угорщину, країни Балтії. Систему не копіювали, а брали з неї все краще. Приміром, на відміну від Російській Федерації, де новацію запровадили одразу, в Україні вибрали поетапність. Пілотним проектом було передбачено обов’язкове встановлення контрольного пристрою лише в шкільних автобусах.
Щоправда, особливого простору для імпровізації із самими пристроями не було. Адже в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС передбачено впровадження на національному рівні Регламенту (ЄС) № 561/2006, згідно з яким до використання допускаються тахографи, які мають відповідне свідоцтво. Такі документи отримали лише чотири виробники з Великобританії, Німеччини, Австрії та Польщі. Вартість їхніх тахографів коливається від 1000 до 6000 гривень для аналогових контрольних пристроїв та від 6000 до 8000 гривень — для цифрових.
Обрали поетапність
Власне порядок облаштування транспортних засобів тахографами визначено наказом Мінтрансзв’язку «Про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів» ще в 2010 році. Там сказано, що їх використання обов’язкове для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 150 км, перевезення небезпечних вантажів (з 1 червня 2012 року). Для перевезення вантажів колісними транспортними засобами з повною масою понад 12 тонн, нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю від 50 до 150 км повною масою понад 12 тонн (з 01.06.2013) та перевезення вантажів автівками з повною масою від 3,5 тонни до 12 тонн (з 01.06.2015).
Щодо технічного обслуговування самописців, то його здійснюють уповноважені суб’єкти господарювання, внесені до відповідного переліку. Згідно з указом Президента ведення переліку тих суб’єктів, що встановлюють та технічно обслуговують тахографи в автомобільних транспортних засобах, покладено на Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті.
Міністерство інфраструктури вже підготувало перелік вимог до пунктів сервісу тахографів. Зокрема, такий пункт обов’язково повинен мати виробничу базу для установлення та технічного обслуговування тахографів з урахуванням їхніх марок, моделей, типів (аналогові, цифрові). Причому цими роботами не можуть займатися суб’єкти господарювання, діяльність яких пов’язана з перевезеннями автомобільним транспортом.
Персонал пункту сервісу має бути кваліфікованим та володіти практичними навичками щодо виконання робіт з установлення та технічного обслуговування приладів. Кожному фахівцю потрібно мати документ, що підтверджує проходження спеціальної підготовки щодо виконання відповідних видів робіт.
Що ж до самих пунктів сервісу, то в них здійснюватимуться установлення, активація, адаптація тахографів до транспортних засобів, періодичні перевірки, технічне обслуговування відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення.
До приміщень таких пунктів також є конкретні вимоги. Як і до їхніх розмірів та оснащення, а також наявності ділянки дороги для забезпечення аналогічного відтворення параметрів руху транспортного засобу із застосуванням устаткування для автоматичного реєстрування часу, швидкості та пройденої ним відстані.
Інформація про всі зареєстровані пункти сервісу тахографів, виконувані ними види робіт, знаки, що застосовують для маркування тахографів, графік періодичних перевірок їхньої діяльності розміщуватиметься на офіційному сайті Мінінфраструктури.
Тих, хто не дотримуватиметься приписів щодо встановлення самописців, каратимуть згідно зі ст.60 Закону «Про автомобільний транспорт». А саме: за порушення режимів праці та відпочинку водіями транспортних засобів — штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів), реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв або з вимкненими контрольними пристроями, без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку — штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів.
ДОВІДКА «УК»
Нині всі автівки, що випускаються в Євросоюзі, сходять з конвеєра з цифровими тахографами. Принципова відмінність цифрового самописця від електронного — це наявність пам’яті, спроможної зберігати інформацію протягом 1 року, і дуже серйозний захист від несанкціонованого доступу до даних, записаних у пам’ять. Доступ до неї здійснюється за допомогою чотирьох видів «ключів» або смарт-карт.