Любов Романюк уперше здала кров п’ять років тому, коли побувала в онкогематологічному відділенні обласної дитячої лікарні. Відтоді в центр переливання крові приходить кожні два місяці, частіше не дозволяють лікарі. Жінка має рідкісну групу крові — четверту, ще й мінусовий резус. Отже, її кров просто на вагу золота.

Свого часу її спонукала долучитися до шляхетної справи названа бабуся Галина Сєркова, почесний донор України. А торік у листопаді свою мрію здійснив і син Любові Романюк: у день, коли йому виповнилося 18, поділився кров’ю. Зупинятися не буде, адже донорство у хлопця в генах.

«Мене донорство привчило до самоорганізації: це й повноцінне харчування за графіком, і фізична активність, контроль здоров’я через вчасні медичні обстеження. Адже важливо здати якісну кров, повноцінно насичену киснем, з відповідним рівнем гемоглобіну та іншими необхідними параметрами. Кожна людина, яка не має хронічних захворювань та протипоказань, у цей буремний для України час повинна замислитися, як долучитися до числа донорів. Її кров урятує чиєсь життя. Що може бути шляхетніше?» — каже нині начальниця управління культури та туризму Рівненської ОВА Любов Романюк.

Віддячують квитками в театр

І одразу ж презентує спільну з обласною адміністрацією ініціативу, яка стартувала на Рівненщині у Всесвітній день донора 14 червня. Активні донори отримують сертифікати на безкоштовне відвідування театрів, філармонії, музеїв, заповідників, визначних історичних місць (як-от Пересоп­ниця чи Дубенський замок). І в зручний час можуть ними скористатися, відкривши для себе перлини рідного краю. Оскільки 95 відсотків донацій на Рівненщині безкоштовні, це чудова мотиваційна ініціатива. Лише 3,6 відсотка з них (ідеться про концентрат тромбоцитів) мають грошову компенсацію.

«Безоплатне донорство — світова практика. На здачу крові приходять здорові люди, які заздалегідь готуються й усвідомлюють свій шляхетний вчинок. Закон України «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові» передбачає, що з 25 жовтня 2023 року всі здачі крові та її компонентів будуть безоплатними. Однак він визначає й певні пільги. Так, у день здачі крові донор звільняється від роботи зі збереженням середнього заробітку. Також надається додатковий день оплачуваної відпустки за кожну донацію», — пояснює директор департаменту цивільного захисту та охорони здоров’я населення Олег Вівсянник.

До речі, той, хто здав кров сто разів, може бути удостоєний державної нагороди. Особи, які безоплатно поділилися 40 дозами крові або 60 — плазми, набувають статусу «Почесний донор України». Нині на Рівненщині 10 заслужених донорів України і 2672 — почесні. У Всесвітній день донора почесних прибуло: ще 20 людей, які щедро діляться кров’ю, отримали цей статус. Вони мають право ще й на надбавку до пенсії — 10 відсотків місячного прожиткового мінімуму.

Ділимося кров’ю, вірою й любов’ю

Донори з багаторічним стажем Катерина та Василь Чухраї з містечка Березне  кажуть, що шкодують, що в 65 років лікарі вже не радили їм здавати кров. Пан Василь і не пам’ятає, скільки життів урятував у рідному Березному під час прямих переливань крові в місцевій лікарні. Нині заслужений донор на заслуженому відпочинку, а люди при зустрічах дякують йому за врятовані життя. Пані Катерина додає, що не розуміє тих, хто не здає кров, якщо може це робити. І в 67 готова поділитися нею — тільки б узяли! «Ми ж бо ділимося не лише кров’ю, а вірою й любов’ю до України і до життя», — вважає вона.

Основний і єдиний заклад здачі крові та її компонентів на Рівненщині — Рівненський обласний центр служби крові. Тут не лише забезпечують компонентами крові заклади охорони здоров’я регіону та областей, де тривають активні бойові дії, а й створюють запас — як із коротким, так і довготривалим терміном зберігання.

«І якщо донедавна тут не мали можливості розширити свої послуги за межі закладу, то нині вона є. За сприяння ОВА центр оснастили спеціальним автомобілем. Тепер виїзні бригади можуть виїжджати на забір крові до лікувально-профілактичних закладів. Це скоротить маршрут донорів і збільшить кількість охочих долучитися до їхнього числа», — каже головна лікарка центру Ліна Михальчук.

До речі, маємо певні зміни у віці донорів. Зростає їхня кількість віком старше за 50 та зменшується — у категорії 18 — 49 років. Це пов’язано з війною та міграцією. Водночас препаратів крові вистачає для медичної допомоги пацієнтам у стаціонарах області, евакуйованим до наших медичних закладів, а також для потреб військових на перших лініях боротьби з агресором. Від початку війни кількість донацій лише на Рівненщині зросла на 40 відсотків.

ПРЯМА МОВА

Міністр охорони здоров’я України
Віктор ЛЯШКО:

— Донорство — питання не лише воєнного, а й мирного часу. Воно має стати своєрідною корисною звичкою для українців. Тому дуже важливо розвивати культуру донорства. Намагаюся робити свій внесок, і регулярно здаючи кров, і через поширення донорського руху та створення умов для розвитку донорства на рівні міністерства.