Масштабна багаторівнева корупція в Україні залишається поширеним явищем, попри фінансову й технічну допомогу Києву від ЄС, спрямовану на антикорупційну боротьбу. Такого висновку дійшли експерти Європейської рахункової палати (ECA), які провели аудит допомоги Євросоюзу Україні. Звіт про це оприлюднили у Брюсселі наприкінці минулого тижня.
Головною метою аудиторів було з’ясувати, наскільки ефективною була підтримка України в боротьбі з корупцією. У звіті, обсяг якого близько 80 сторінок, експерти дійшли висновку, що така допомога Брюсселя була «частково ефективною».
«Попри різноманітні форми підтримки, яку ЄС надав Україні, олігархи та особисті інте-реси політиків й надалі підривають верховенство права в Україні та загрожують її розвитку», — сказав на пресконференції у Брюсселі член ECA, колишній прем’єр-міністр Естонії Юган Партс. За його словами, Україні потрібна цілеспрямована ефективна стратегія для подолання влади олігархів. Він переконаний, що в цій боротьбі «ЄС може відігравати значно вагомішу роль, ніж досі».
Юган Партс розповів, що останній аудит щодо України проводили 2016 року. Тоді ECA дійшла до висновку, що допомога ЄС Україні мала незначний вплив, а досягнуті результати «були нестабільними». Цього разу ECA здійснила глибоке розслідування ситуації щодо боротьби з високорівневою корупцією, тобто корупцією у вищих ешелонах влади, коли особисті інтереси політиків істотно впливають на процес прийняття державних рішень.
«Цей тип корупції набагато гірший, ніж інші її вияви, поширені у країні», — йдеться у звіті.
ECA визнає, що ЄС давно знає про зв’язки між олігархами, високопосадовцями, політиками, судовою владою та державними підприємствами в Україні. Однак, запевняють аудитори, у Брюсселі досі не розробили дієвої стратегії для протидії великій корупції. Наприклад, Києву не запропонували методів протидії незаконним фінансовим потокам та відмиванню коштів.
Аудитори проаналізували 24 європейські програми, спрямовані на Україну. І вирішили, що лише одна з них — «Антикорупція та підтримка ключових реформ» була спрямована загалом на боротьбу з корупцією. Проте жодна цілеспрямовано не займалася високорівневою корупцією. З решти програм лише близько половини тією чи тією мірою було спрямовано на боротьбу з корупцією, зазначають у ECA. І хоч більшість ключових документів ЄС звертають увагу на необхідність подолання корупції в Україні, «у них майже не йдеться про конкретні цілі, яких слід досягти».
ЄС підтримує антикорупційну реформу в Україні й заходи, спрямовані на її реалізацію, визнають експерти. Ця підтримка залежить від виконання певних умов. Але Єврокомісія часто тлумачить ці вимоги «надто вільно, що призводить до невиправдано позитивних оцінок» дій української влади.
«ЄС має переглянути свій стратегічний підхід до боротьби з корупцією в Україні», — вважають аудитори.
Тож Європейська рахункова палата запропонувала Єврокомісії розробити спеціальний документ, який визначить, «як запобігати високорівневій корупції й боротися з її основними причинами».
Європейські експерти вважають, що стратегія ЄС із боротьби з корупцією в Україні має містити заходи протидії олігархічній структурі. Для цього ЕСА радить розробити «систему, яка не дозволяла б, щоб окремі особи (олігархи й ті, хто перебуває під їхнім впливом), яких
підозрюють у великій корупції, могли в’їжджати в ЄС і користуватися своїми активами на його території».
Проте ЕСА вказує і на певні позитивні підсумки, яких вдалося досягти завдяки підтримці ЄС. Ідеться зокрема про створення Національного антикорупційного бюро та Вищого антикорупційного суду. У звіті вказано також на проєкти, які скоротили корупцію та напряму зберегли кошти. Їх було спрямовано на підтримку громадянського суспільства. Ці проєкти, йдеться у звіті, «допомогли викрити корупційні схеми, привернути до них увагу суспільства», а зібрані в їхніх межах докази було передано правоохоронним органам. З огляду на це ECA радить Єврокомісії збільшити обсяги підтримки антикорупційних журналістських розслідувань і активістів.