ЕКСПЕРИМЕНТ
Луганчани розробили технологію виготовлення асфальту і цегли з відходів очисних споруд і навіть проклали ділянку шляху
Нова технологія розроблена професором Луганського національного аграрного університету Геннадієм Дроздом, його учнями та співробітниками. Експериментальну ділянку дороги з асфальту, зробленого з додаванням відходів очисних водних споруджень, проклали в Антрациті. Результат перевищив усі очікування. Вийшло міцно і якісно, економно і безвідходно.
Квадрат бруду в Україні
Дійсний член Академії будівельних наук України, доктор технічних наук, професор Геннадій Дрозд стверджує, що на сьогодні у країні накопичено до 35 млрд тонн відходів, 1 млрд з яких становлять відходи водоочищення. Під різними майданчиками, де вони зберігаються, зайнято до 4 тис. га землі. Якщо "звести" ці ділянки, вийде квадрат бруду площею 35-40 кв. км.
- Це серйозна екологічна проблема,- підкреслює Геннадій Якович.
Але головне лихо, за словами професора, полягає в тому, що все накопичене - не утилізується. Тож варто піти дощу - й усі відходи, які містять в тому числі й солі важких металів, вимиваються, забруднюючи підземні води. Влітку, коли спека, ці "території бруду" горять чи піднімаються пилом у повітря.
Проблема має світове значення. Поки що її розв'язують шляхом спалювання відходів на сміттєперероблюючих заводах або використовують в сільському господарстві.
Геннадій Дрозд і співробітники його наукової школи запропонували якісно інший шлях.
Корисний симбіоз
- Ми пропонуємо нові технології, прості схеми організації праці, які дають змогу відходи ввести до господарського обороту,- каже Геннадій Дрозд. - Головне - організувати підприємство, яке і виробляє, і використовує ці відходи.
Виявилося, найбільш оптимальний варіант - це поєднання водоканалу (тут після очищення води накопичується каналізаційний мул) і підприємства дорожнього будівництва. Асфальтобетон складається із фракцій (щебінь, пісок, мінеральний порошок та бітум), одну з яких здатний замінити мул з очисних споруджень.
- Пропонуючи ідею із асфальтобетоном, ми враховували те, що хімічний склад цих відходів унікальний. Коли роблять асфальтобетон, додають важкі метали, щоб поліпшити його властивості. А тут уже все є в готовому вигляді. Ми підібрали відповідні пропорції й отримали матеріал у 2-3 рази якісніший, ніж типовий асфальт, - повідомив науковець. - Отже, ми утилізуємо відходи, - підраховує потенційні ефекти професор, - отримуємо поліпшену якість асфальтобетону. До речі, факт підтверджено двома незалежними престижними лабораторіями й результатами першого впровадження (у 2005 році) у ПМК N 34 Луганська.
Учні й співробітники наукової школи Дрозда запропонували ще цілу низку технологій використання каналізаційного мулу -у виробництві цегли та біогумусу.
Розробки запатентовано
У чергу до луганського професора вже вишикувалися практики-комунальники, але почати масове впровадження не дає змоги брак законодавчої бази й нормативних документів.
- Навіть коли ми беремо відходи для експерименту, доводиться заповнювати безліч паперів, щоб відзвітувати перед екологами за використання кожної тонни, - розповідає Геннадій Якович. - Розробки запатентовані. Але потрібна нормативно-правова база. Усе повинно бути узаконеним, витримані ДСТ, погоджено із санепідемстанцією, органами управління екології.
Першими в цій черзі опинилися водники. Виявилося, що розробки луганських учених здатні... знизити вартість води. Адже сьогодні в її собівартості - витрати на оренду площ під відходи. До того ж водники володіють сировиною для будівництва доріг.
- Ми довідалися, що з наших відходів можна робити добавку до асфальтобетону і в такий спосіб зменшити витрати на прокладку доріг. Тож ухвалили рішення разом з Антрацитівським управлінням дорожнього будівництва прокласти експериментальну ділянку шляху, що веде до нашого департаменту, - розповідає технічний директор ТОВ "Луганськвода" Микола Скляров. - Сподіваємося, наші дії остаточно переконають усіх, що матеріал під ногами дає економію коштів, знижує навантаження на екологію й розв'язує проблеми якості будівництва й ремонту доріг.
Залишається додати, що технологія луганських учених відкриває особливо великі перспективи, враховуючи обсяги дорожнього будівництва напередодні Євро-2012.