Проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку сфери поштового зв’язку» наробив переполоху. Мовляв, ринку поштових послуг загрожує монополізація. Це може викликати сповільнення його розвитку, втрату надій на конкуренцію між господарюючими суб’єктами і на якісніші продукти для споживачів, втечу інвестицій і врешті скорочення робочих місць.
Побоювання небезпідставні
Критики законопроекту стверджують, що він істотно розширює виняткову компетенцію Укрпошти, створює їй додаткові преференції на ринку, обмежуючи можливості приватних суб’єктів господарювання.
Зокрема, до поштових відправлень у конвертах вагою до 50 грамів пропонується додати «письмові повідомлення та документи, які не вкладені у поштовий конверт, тобто рахунки за житлово-комунальні послуги, рекламу».
Окрім того, поштовими відправленнями рекомендують вважати всі відправлення, на яких вказано поштову адресу, ім’я або найменування адресата. А це вже, стверджують аналітики, загроза не лише рекламним агенціям, а й приватним операторам і службам кур’єрської доставки, які працюють із зовнішнім і внутрішнім ринками. Адже положення закону можна витлумачити так, що міжнародна пошта та міжнародні місця поштового обміну відходять до відома національного оператора.
Ще одна загроза, що її таїть у собі законопроект, відновлення скасованого у 2010 році обов’язкового ліцензування поштової діяльності, яке призвело до розвитку ринку і конкуренції на ньому. Згідно з новим законом суб’єкти господарювання будуть набувати статусу поштових операторів лише після включення їх до Державного реєстру операторів поштового зв’язку. Якими будуть критерії відповідності, наразі не відомо.
Операторів ринку насторожує й те, що за новими правилами державне регулювання цін стосуватиметься всіх поштових операторів, а не лише Укрпошти, як це є нині. Працівники Укрпошти матимуть винятковий доступ до абонентських поштових скриньок та шаф. Хто їх встановлював і експлуатує, не матиме значення. Як не береться до уваги й право споживача вибирати партнера для співпраці.
Застереження Антимонопольного комітету…
Саме через ці та низку інших суперечливих норм Антимонопольний комітет не погодив запропоновані Міністерством інфраструктури зміни до закону та запропонував розробнику проекту доопрацювати його, прибравши ті положення, які можуть обмежити конкуренцію на ринку поштових послуг. За словами керівника цього відомства Василя Цушка, на сьогодні Антимонопольний комітет виступає за забезпечення вільного доступу суб’єктів господарювання до ринку поштових послуг при дотриманні умов чесної конкуренції. Послуги на цьому ринку мають бути максимально якісними та доступними в будь-якому куточку країни, причому за розумними, обгрунтованими цінами.
І це не лише внутрішні вимоги. Україна як член Всесвітнього поштового союзу має певні зобов’язання. Серед них поновлення та здійснення якісного обслуговування, заснованого на потребах та вимогах клієнтів, організація та розвиток поштової інфраструктури і програм, спрямованих на поліпшення якості обслуговування.
— Антимонопольний комітет, — зазначив його голова, — сприятиме розвитку та забезпеченню державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності на ринку поштових послуг з метою приведення правил цього ринку у відповідність до вимог європейського законодавства.
Начальник першого управління досліджень і розслідувань відповідного департаменту Антимонопольного комітету Антон Балаба конкретизував позицію свого відомства щодо проекту закону. На його переконання, послуги, які в проекті пропонуються закріпити за національним оператором як його виключні повноваження, надають багато операторів поштового зв’язку, що працюють на цьому ринку. Тож розширення переліку прав національного оператора на інші види письмової кореспонденції може призвести до негативних наслідків для таких суб’єктів господарювання.
… суголосні претензіям громадських об’єднань
До законопроекту є претензії і в Національної спілки журналістів, і в окремих керівників газет, чиї видання доставляються або невчасно, або й зовсім губляться. Невчасна доставка — одна з причин зменшення (на 5—10%) тиражів друкованих видань, вважають редактори. Однак попри це в проекті закону пропонується передати доставку чи вручення друкованих періодичних видань до компетенції лише національного оператора.
Та вже нині, за словами голови Полтавської обласної організації спілки Григорія Гриня, Укрпошта ігнорує чинний наказ профільного міністерства, в якому сказано, що кількість доставок пошти має бути щонайменше 5—6 разів на тиждень. Лише в тих населених пунктах, де проживає менше тисячі осіб, доставки можуть здійснюватися 4 рази на тиждень. Щодо поштових відправлень, то вони мають бути доставлені одержувачам у день їх надходжень до сортувальних вузлів. Однак ці нормативи не виконуються.
Однією з причин ігнорування цих правил є система розрахунків, вважають газетярі. Річ у тім, що Укрпошта оплату за свої послуги бере одразу за весь передплатний тираж, тобто за поточний рік. Отримавши одразу всі гроші, монополіст не надто прагне виконувати свої зобов’язання. А якби зробити так, щоб Укрпошта всі отримані від передплати кошти переказала видавцям, а вони розраховувалися з поштарями помісячно або поквартально (так було ще п’ять-сім років тому), тоді можна було б застосовувати штрафні санкції у разі невиконання взятих зобов’язань. Узаконити стосунки між Укрпоштою і ЗМІ міг би типовий договір, який варто підписати обом сторонам.
Принаймні на це сподіваються в НСЖУ. Тому й донесли свою позицію до відома Прем’єр-міністра і сподіваються на цивілізоване розв’язання цієї проблеми. Адже нормативними документами ЄС демонополізовано діяльність національних поштових операторів країн-членів. Та й Всесвітня організація торгівлі при вступі України вимагала від неї створення конкурентного середовища у сфері поштового зв’язку.
ПРЯМА МОВА
Жодні інтереси не постраждають
Павло БОГДАНОВ,
директор з питань маркетингу
та комунікацій Укрпошти:
— Законопроект розроблявся з урахуванням інтересів усіх учасників ринку поштових послуг, які прагнуть до створення конкурентного середовища. Нині ситуація тут дещо інша. Укрпошта, виконуючи соціальну функцію, надає універсальні послуги за регульованим тарифом по всій території України, тоді як комерційні оператори обслуговують споживачів на самостійно визначеній території за власним тарифом і своїми правилами. Це означає, що у найвіддаленіших селах, де тариф збитковий, доставляти пошту маємо ми, а бізнесові структури обслуговують населення лише у містах, де працювати найбільш вигідно з економічної точки зору. Хіба це справедливо?
Тож Міністерство інфраструктури розробило законопроект, до якого Укрпошта надала свої пропозиції. Адже, як показав досвід, скасувавши ліцензування послуг поштового зв’язку та не впровадивши інші засоби державного регулювання, ринок виявився малоконтрольованим. Ідеться передусім про те, що держава не має відомостей про суб’єкти господарювання, які надають послуги поштового зв’язку. Не визначено повноваження регулятора (НКРЗІ) щодо здійснення контролю за цим ринком, а отже немає правових механізмів для перевірок щодо дотримання законодавчих норм. Не передбачена й відповідальність операторів за надання неякісних послуг та порушення законів. Немає навіть чіткого переліку послуг поштового зв’язку, щоб згідно з ним однозначно ідентифікувати суб’єкта господарювання як поштового оператора і контролювати якість послуг, які він надає.
Якщо законопроект приймуть, у ньому буде чітко визначено регламент діяльності усіх поштових операторів. Тобто на ринку діятимуть прозорі конкурентні правила, однакові для всіх. Саме цим найбільше переймаються юридичні особи, які ведуть недобросовісну та агресивну бізнесову діяльність. З усіма іншими конкурентами Укрпошта веде конструктивний діалог заради розвитку ринку та забезпечення населення високоякісними поштовими послугами. Завдяки їм ми не лише спостерігаємо за альтернативними ринковими тенденціями, а й отримуємо стимул для свого розвитку.
Однозначно можу сказати: норми нового закону не передбачають монополізації ринку. Навпаки, вони допускають усіх операторів до надання універсальних послуг. До того ж Мінінфраструктури ініціювало дискусії суб’єктів поштового ринку, під час яких вислухало та прийняло до уваги їхні пропозиції та зауваження. Наразі змінений законопроект (з урахуванням коментарів учасників поштового ринку) розміщено на сайті міністерства та направлено на погодження до відповідних державних органів. Після цього проект передадуть на розгляд Кабінету Міністрів і в разі позитивного висновку – до Верховної Ради.