Військовий парад — це вираження шани і поваги до наших військових, а додаткове фінансування армії Кабмін також зможе забезпечити. На цьому наголосив Прем’єр-міністр Володимир Гройсман під час засідання уряду.

Він вважає, що можливості держави дають змогу вирішити одразу два питання: надати 300 мільйонів гривень на додаткове фінансування армії і провести військовий парад на День Незалежності 24 серпня.

«Вважаю, парад потрібен. Він має стати парадом гідності й доблесті нашого війська, вираженням шани до військового. Водночас пропозиція Президента щодо спрямування 300 мільйонів гривень на підвищення стандартів для воїнів також правильна. І я її підтримую. Питання фінансового забезпечення нашого воїна було і є одним із пріоритетних. Український військовий нині отримує понад 10 тисяч гривень. Отже, я доручаю Мінфіну і Міноборони прорахувати витрати на проведення параду — не за рахунок підвищення соціальних стандартів, а за допомогою інших джерел», — сказав Володимир Гройсман. Відповідні пропозиції, за його словами, нададуть Президентові, за яким — остаточне рішення.

Профтехосвіта готуватиме затребувані кадри

Потім урядовці розглянули блок освітніх питань. Отже, Кабінет Міністрів погодив проєкт закону «Про професійну освіту», який стане системним перезавантаженням усієї ланки профтехпідготовки, і направив його на розгляд Верховної Ради, повідомляє департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів.

Проєкт закону з-поміж іншого переглядає зміст профосвіти, передає на місця управління цією системою, особливо в контексті замовлення та відповідності підготовки кадрів потребам місцевого ринку праці, відкриває можливості дуальної освіти як визнаної світом практики підготовки робітників, а також надає можливості навчатися людям з особливими освітніми потребами. Такий підхід має суттєво покращити не тільки якість підготовки, а й її відповідність сучасним вимогам промисловості й виробництва. Як зазначив Прем’єр-міністр, важливо, щоб наша молодь здобувала конкурентну освіту, яка дає їй хороший життєвий старт, а економіка отримувала якісні кадри.

«Цього року буде створено 150 центрів профтехосвіти, — сказав Володимир Гройсман. — А ухвалення закону врегулює багато питань, зокрема залучення місцевої влади до розвитку профтехнавчання в межах децентралізації. Відтак ми зробимо великий крок уперед в оновленні цієї галузі».

Кабмін затвердив і порядки організації інклюзивного навчання у закладах професійної (професійно-технічної) та вищої освіти.

«Нині ми поширюємо всі норми інклюзії на професійно-технічну та вищу освіту», — наголосила міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

Особливий акцент — на підтримці молодих учителів

Прем’єр зазначив, що виправляється несправедливість стосовно тих категорій освітян, які не отримали надбавку 10% із січня 2019 року. Це дошкільники, позашкільники, працівники профосвіти.

Виправлення зарплатних диспропорцій у подальшому відбуватиметься на системному рівні. Це потрібно не тільки задля підвищення статусу вихователя і викладача, а й для того, щоб молоді фахівці після закінчення вишу йшли працювати в дитячий садок або продовжували навчати кваліфікованих робітників.

«Це вже буде не питання єдиної тарифної сітки. Ми пропонуємо нову систему. З січня 2020 року викладачі отримають підвищення зарплат на 20—70%. Особливий акцент на підтримці молодих учителів, — сказав Володимир Гройсман. — Це буде справедливо і достойно».

Глава уряду повідомив, що молодий вчитель, який на сьогодні отримує з усіма надбавками близько 5,4 тисячі гривень за місяць, отримуватиме понад 7600 гривень. Збільшення становить 41,3%. Досвідчений учитель отримуватиме з січня 2020 року щонайменше 10,5 тисячі гривень.

Для вихователів дитячих садків зросте не тільки зарплата, а й тривалість відпустки — з січня 2020 року вона сягатиме 56 календарних днів.

Отже, Кабінет Міністрів змінив систему оплати праці педагогічних працівників, відмовившись від єдиної тарифної сітки й зробивши прив’язку зарплат до прожиткового мінімуму.

Як зазначила міністр освіти Лілія Гриневич, суть реформи полягає у відмові від єдиної тарифної сітки й створенні окремих умов оплати праці.

«Це дуже складна трансформація, але вона необхідна системі освіти. Заробітні плати освітян необхідно підвищувати, але водночас чинна система оплати праці позашкільників, вихователів, майстрів, викладачів породжує велику нерівність. Молоді кадри, а також вихователі дитячих садків, майстри виробничого навчання отримують таку зарплату, що нам стає дуже складно втримувати їх на посадах», — сказала вона.

Прив’язку пропонують зробити до прожиткового мінімуму, який відповідає економічній ситуації в країні. Окрім того, керуючись ухваленим у 2017 році Законом «Про освіту», нова система оплати праці має на меті забезпечити до 2023 року мінімальний посадовий оклад педагогічних працівників на рівні чотирьох прожиткових мінімумів.

«Уряд налаштований виконувати закон, тому постанова пропонує шлях до виконання цієї норми закону. Нинішнього року мінімальний посадовий оклад становить 1,75 прожиткового мінімуму. Наш план — щорічно за правилами нової системи оплати праці підвищувати його. В 2020 році він має становити 2,5 прожиткового мінімуму, в 2021-му — три, 2022-го — 3,5, а в січні 2023 року — чотири прожиткові мінімуми», — зазначила очільниця МОН.

Вона повідомила, що замість 25 тарифних розрядів запропоновано розділити педагогічних працівників на три великі групи, в кожній з яких будуть підгрупи: планують зробити сім підгруп педагогічних працівників, п’ять підгруп науково-педагогічних працівників і чотири підгрупи науковців.

«У середині між групами педагогічних працівників, як це передбачено правовими актами, має бути збільшення кожної наступної групи на 10% порівняно з попередньою», — додала Лілія Гриневич.

Бюджети громад слід витрачати на пріоритети

Прем’єр схвалив перегляд складових бюджетів розвитку громад, які спрямовують на розвиток освітніх закладів і зарплати освітян, у бік їхнього збільшення.

Він нагадав, що загальні місцеві бюджети розвитку — це мільярди гривень, а бюджети на потреби освіти — мільйони. Подекуди цього не вистачає не тільки на матеріальне забезпечення освітніх закладів, а й навіть на гідні зарплати працівникам. А це неприпустима річ, і вона змушує посилювати контроль держави за використанням коштів, які передають на місця.

За словами Володимира Гройсмана, будувати фонтани і висаджувати дерева, як роблять деякі керівники, — це потрібно. Але так само потрібно дбати і про глобальні речі, серед яких освіта — одна з головних, впевнений Прем’єр-міністр.

Е-малятко і держреєстрація ТОВ

Урядовці також схвалили рішення щодо підготовки запровадження з 1 січня 2020 року електронної системи з надання 10 послуг для батьків новонароджених — е-малятко.

Міністр юстиції Павло Петренко пояснив, що завдяки впровадженню такої системи українські батьки в електронному вигляді через смартфон, без будь-якої бюрократії, зможуть отримати базові послуги від держави, зокрема зареєструвати народження дитини чи місце проживання, оформити призначення державної допомоги тощо. Та послуги можна буде отримати не лише через смартфон, а й за особистим зверненням одного з батьків (заява) у центрах надання адміністративних послуг, які нині вже працюють у всій Україні.

Міністр уточнив: «Український уряд подав законопроєкт до парламенту, який на рівні закону закріпив би даний сервіс е-малятко. Але розуміємо, що його технічна підготовка потребує певного часу, тому уряд вирішив запровадити пілотний проєкт е-малятко, який дасть можливість усім нам згуртуватися і всі технічні рішення підготувати до 1 січня 2020 року».

А напередодні запровадили ще одну електронну послугу — державну реєстрацію товариств з обмеженою відповідальністю. Вона дасть змогу підприємцям працювати без зайвих контактів з чиновниками та держустановами. Послуга уможливить не тільки реєстрацію підприємства у ЄДР, а й одночасну подачу відповідних документів на реєстрацію застосування спрощеної системи оподаткування, а також реєстрацію платником ПДВ.

Наприкінці засідання урядовці виконали свою обіцянку і схвалили всі необхідні рішення, аби спрямувати 3 мільярди гривень Державного фонду регіонального розвитку на розвиток районних центрів і міст районного значення, а також мільярд гривень — на підтримку державних шахт. «Розраховуємо, що відповідний комітет парламенту також ухвалить потрібні рішення, і їх реалізують», — наголосив Прем’єр. З-поміж іншого Кабмін затвердив порядок надання статусу учасника бойових дій особам, яких визнано борцями за незалежність України у XX столітті.