Одна з ознак демократії — відкритість і прозорість у діяльності влади. А право на доступ до інформації розглядають у сучасній юридичній практиці як одне з найважливіших прав людини й громадянина.

Днями виповнилося десять років відтоді, як набув чинності Закон України «Про доступ до публічної інформації», який є лакмусом у діяльності державного апарату на предмет відповідності нормам демократичного світового співтовариства.

У травні традиційно проходить Тиждень Відкритого уряду. В Україні, яка долучилася до міжнародної ініціативи «Партнерство «Відкритий уряд» із часу її заснування, 17—21 травня відбуваються заходи, спрямовані на розвиток демократії, підвищення рівня відкритості державного управління, налагодження співпраці між представниками громадськості та органами влади всіх рівнів.

На підставі даних, отриманих Секретаріатом Кабінету Міністрів, «Урядовий кур’єр» пропонує проаналізувати, хто і як скористався перевагами Закону «Про доступ до публічної інформації» за десять років.

Цифри свідчать

За період із травня 2011 року по грудень 2020-го запитувачі надіслали до органів виконавчої влади 702 653 запити, зокрема до міністерств — 242 632 (що становить 34,5% загальної кількості), до інших центральних органів виконавчої влади — 335 178 (47,7%), до місцевих органів виконавчої влади — 124 843 запити (17,8%).

На адресу Кабінету Міністрів та його Секретаріату за весь період чинності закону по квітень 2021 року включно надійшло 34 962 запити на інформацію.

Найбільша кількість запитів отримали Національна поліція (125 620), Міністерство внутрішніх справ (91 078), Пенсійний фонд(44 950), Київська міська державна адміністрація (42 001), Міністерство юстиції (27 235), Адміністрація Державної прикордонної служби (20 885), Міністерство охорони здоров’я (18 931), Державна служба статистики (18 441), Міністерство соціальної політики (17 295), Харківська облдержадміністрація (15 301), Міністерство освіти і науки (12 717), Міністерство оборони (10 943), Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства (9662), Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (8322).

Із загальної кількості отриманої органами виконавчої влади кореспонденції, в якій автори посилалися на Закон України «Про доступ до публічної інформації», зверненнями за змістом було 96 664 листи, що становить 13,8% загальної кількості запитів, отриманих органами виконавчої влади. Із них у міністерствах — 39 702 (18% загальної кількості запитів, які отримали міністерства), в інших центральних органах виконавчої влади — 51 878 (15,5%) та у місцевих органах виконавчої влади — 5084 (4,1%).

Із загальної кількості запитів на публічну інформацію, які отримали органи виконавчої влади, 352 293 надійшло електронною поштою (50,1% загальної кількості), 252 743 (36%) — поштою, 7786 (1,1%) — телефоном, 6277 (0,9%) — факсом.

Значна кількість запитів на інформацію надійшла іншими каналами, зокрема під час особистих прийомів або її передавали особисто працівникам підрозділів, відповідальних за організацію доступу до публічної інформації у спеціально визначених місцях, через Систему електронної взаємодії органів виконавчої влади, спеціальні скрині в адмінбудівлях. Кількість таких запитів становить 83 554 (11,9%).

Як свідчить аналіз отриманих даних, найбільш затребуваний канал направлення запитів на інформацію — електронна пошта. За період із травня 2011 року по грудень 2020-го електронною поштою отримано на 14,1% більше запитів, ніж звичайною.

До Секретаріату Кабінету Міністрів за період чинності закону електронною поштою надійшло понад 60% всіх запитів.

Найактивніші — фізичні особи

Більшість запитувачів цікавила правова інформація (104 386 запитів), про фізичну особу (104 369), статистична (68 174), довідково-енциклопедичного характеру (56 269 запитів).

Від фізичних осіб до органів виконавчої влади надійшло 474 574 запити (67,5%), від юридичних — 138 803 (19,8%), від представників засобів масової інформації — 53 095 (7,6%), від об’єднань громадян без статусу юридичної особи — 36 181 (5,1%). Тобто найактивніша категорія запитувачів — фізичні особи.

Для роботи запитувачів із запитами у 78 із 96 опитаних органів виконавчої влади створено спеціальні робочі місця.

Згідно зі статтею 101 закону та постановою Кабінету Міністрів від 21 жовтня 2015 р. №835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних», розпорядники інформації зобов’язані надавати публічну інформацію у формі відкритих даних на запит, оприлюднювати і регулярно оновлювати її на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних та на своїх вебсайтах.

Як свідчить аналіз інформації, яку отримав Секретаріат Кабінету Міністрів, із 96 опитаних органів виконавчої влади розміщення наборів даних на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних забезпечують 83 органи.

В органах виконавчої влади постійно працюють над поліпшенням забезпечення доступу до публічної інформації та підвищенням компетентності держслужбовців. Відбуваються семінари, тренінги. Їх проводять власними силами і з залученням Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Української школи урядування, активно використовують освітні онлайн-платформи Prometheus та «Дія.Цифрова освіта».

У Секретаріаті Кабміну спеціальним структурним підрозділом з питань запитів на інформацію, що надходять Кабінетові Міністрів, Секретаріатові Кабінету Міністрів, є Управління забезпечення доступу до публічної інформації. Воно утворене 25 травня 2011 року і входить до складу Департаменту інформації та взаємодії з громадськістю. Опрацюванням запитів займаються 7 осіб.

За 10 років Управліннямбуло опрацьовано та надано відповіді на понад 35 тис. запитів.

Найчастіше запитувачі просять інформацію про рішення, постанови, розпорядження, протоколи та порядки денні урядових засідань, зарплату Прем’єр-міністра та міністрів, їх доручення, автомобільний парк, дані про радників усіх членів уряду.

Доступ та відкриття інформації

♦ у формі відкритих даних (https://data.gov.ua);

♦ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917—1991 років;

♦ про публічні фінанси (https://spending.gov.ua, https://openbudget.gov.ua, https://proifi.gov.ua);

♦ з державних реєстрів;

♦ про бенефіціарних власників (Україна стала першою країною у світі, яка зробила цю інформацію загальнодоступною та приєдналася до Глобального реєстру бенефіціарних власників компаній);

♦ до містобудівної документації та геоінформаційних даних (https://pmap.minregion.gov.ua).

Ініційовано:

♦ приєднання України до Ініціативи щодо прозорості видобувних галузей (ЕІТІ) (https://eiti.gov.ua);

♦ упровадження міжнародних стандартів з розкриття інформації Ініціативи із забезпечення прозорості будівництва (CoST) (https://portal.costukraine.org);

♦ ухвалення Національної стратегії зі створення без бар’єрного простору в Україні.

Відділ аналітики
«Урядового кур’єра»