Багатонаціональні навчання «Чисте небо-2018» — це нарощування рівня взаємосумісності бойової авіації України та НАТО, наголосив під час робочої поїздки до Хмельницької області Президент Петро Порошенко.

Це найбільше навчання за останні чотири роки. Задіяно понад 50 літаків країн-учасниць. Країни — члени НАТО представлено трьома десятками літальних апаратів (літаками тактичної та транспортної авіації, пальнозаправниками). Україну на цих навчаннях представлено більш ніж двома десятками літальних апаратів (літаками тактичної та транспортної авіації, вертольотами й безпілотними літальними апаратами). До складу української групи входять також підрозділи протиповітряної оборони та кілька радіолокаційних підрозділів Збройних сил.

У навчаннях беруть участь вісім країн — членів НАТО: Бельгія, Велика Британія, Данія, Естонія, Нідерланди, Польща, Румунія, США. Бойові пілоти цих держав та України відпрацьовують ефективне спільне управління операцій у повітрі, спільне використання спроможностей розвідки й спостереження, а також кібернетичного захисту, який сфокусовано на потребах повітряних сил.

Партнери оцінили

Верховний Головнокомандувач Збройних сил Петро Порошенко проінспектував хід проведення навчань, переглянув демонстрацію бойових можливостей літаків, а також зустрівся із заступником командувача силами Кібернетичного командування Збройних сил США генерал-лейтенантом Вінсентом Стюартом.

«П’ять років тому наші літаки іржавіли на землі, а військові льотчики забули, що таке небо. Нині маємо змогу переконатися у професійній майстерності наших бойових пілотів — воїнів, які надскладні завдання виконують нарівні зі своїми іноземними колегами. Наші штурмовики, винищувачі, бомбардувальники отримали найвищі оцінки від наших партнерів», — підкреслив Петро Порошенко.

Глава держави під час зустрічі з військовими зазначив, що, за даними опитування щодо ставлення громадян до Дня захисника України, 62% підтримують впровадження нового свята. «На перший погляд, не так багато, як треба було б. Але ж ця дата в нашому офіційному календарі з’явилася лише чотири роки тому. Тому насправді цифру слід вважати високим показником довіри людей до української армії — Збройних сил. Великою мірою це заслуга командирів бригад і полків. Упевнений, що довіра й надалі зростатиме», — зазначив Президент.

Для обороноздатності країни важливо обмінюватися думками з бойовими командирами щодо того, як її зміцнювати. «Агресор добре й цілеспрямовано підготувався до загарбницьких дій, зміцнював свою армію, а нашу через агентуру в українській владі — систематично руйнував. Проте 2014 року, сконцентрувавши всі наявні ресурси, завдяки мужності воїнів і потужному волонтерському рухові, який у найважчий час підставив плече, завдяки волі українського народу ми зупинили агресора. Армія відновила боєздатність, набула бойового досвіду, наростила оперативні спроможності, істотно поліпшила технічну оснащеність», — зауважив Петро Порошенко.

Президент повідомив, що вже сформовано 39 бойових бригад і військові частини оперативного, тилового й технічного забезпечення, а на потенційно загрозливих напрямках створено угруповання сил, готових до відбиття агресії не лише зі сходу, а зокрема й із кримського напрямку, з Придністров’я та півночі, збільшено авіаційний парк та бойовий склад зенітно-ракетних військ, що дало змогу посилити протиповітряну оборону держави.

Мінімізувати людський чинник

Також під час робочої поїздки до Хмельниччини глава держави проінспектував будівництво сучасного арсеналу для зберігання боєприпасів. Він зазначив, що на його території введуть в експлуатацію вісім сховищ закритого типу, де можна буде розміщувати й надійно зберігати значну кількість боєприпасів для української армії. Петро Порошенко повідомив, що 2014 року 80% боєприпасів на цьому арсеналі зберігалися на відкритих майданчиках, 2018-го — 72% вже зберігається в закритих сховищах.

«Загалом у Збройних силах буде збудовано 136 сховищ протягом 34 місяців. Ми повинні мати ефективну систему захисту від людського чинника», — наголосив Верховний Головнокомандувач ЗСУ та підкреслив, що цей захист має передбачати перевірку охоронців, контроль усіх систем, відеоспостереження зі зберіганням даних у захищеному командному пункті й неможливість потрапляння на територію складів будь-яких осіб без відповідної авторизації.

«Системи електронного захисту, системи мінімізації людського чинника має бути запроваджено на всіх арсеналах у найкоротші терміни. Це стосується й тих об’єктів, де поки що немає змоги відійти від майданчиків відкритого зберігання боєприпасів. Від належного та надійного зберігання боєприпасів залежать потенційні можливості нашої армії та ефективне використання кожної копійки коштів платників податків», — зауважив Президент.

Він поставив завдання перед Міністерством оборони та Генеральним штабом ЗСУ забезпечити повну відповідність усіх новітніх сховищ боєприпасів стандартам НАТО, а також тим завданням і рекомендаціям, які було отримано від військових партнерів України.

Петро Порошенко не оминув увагою й питання забезпечення розміщення військовослужбовців у місцях постійної дислокації підрозділів. «Донедавна українські воїни мали побутові незручності й нерозвинену інфраструктуру на місцях служби. Нині у всій країні, одночасно в багатьох областях, містах, на різних будівельних майданчиках триває реалізація амбітного масштабного проекту на кошти, які було вкрадено попередньою владою і зусиллями Генеральної прокуратури, правоохоронних органів повернуто до української скарбниці. Подільськ, Миколаїв, Дачне, Очаків, Броди, Старичі, Мирне, Новоград-Волинський, Конотоп, Гончарівське, Бердичів, Кременчук, Житомир, Десна, полігон «Широкий лан» … Будують 184 гуртожитки для 23 тисяч українських військовослужбовців-контрактників», — зазначив глава держави. За його словами, здача більшості об’єктів має відбутися цьогоріч, тож незабаром очікуємо на новосілля.

Крім того, Петро Порошенко наголосив на потребі в подальшому збільшенні грошового забезпечення українських воїнів. «Наша сила — високофахові воїни. І ключове завдання — зберегти професіоналів, зацікавити їх довгостроковими контрактами. Необхідно повернути до армії й тих, хто раніше здобув добру підготовку та набув досвіду, але з тих чи інших причин звільнився», — резюмував він.

Наталя ПИСАНА
для «Урядового кур’єра»