В Україні чинна система архітектурно-будівельного контролю передбачає цивілізовану співпрацю контролюючих органів та учасників будівництва. Про це також свідчить 41 місце, яке посідає нині Україна за індикатором «Дозвільно-погоджувальні процедури у будівництві» в рейтингу Світового банку щодо легкості ведення бізнесу.
Отже, справді дозвільна система в будівництві стала сприятливішою та простішою. Водночас суттєво зменшено контролюючий тиск на суб’єктів господарювання.
Утім, кількість звернень на урядову телефонну «гарячу лінію», а їх від початку року направлено в Державну архітектурно-будівельну інспекцію та її територіальні органи близько 1300, свідчить: ще не все гаразд у цій галузі.
Кожне шосте звернення — щодо надання дозвільних документів юридичним та фізичним особам. Зокрема, у зв’язку з реєстрацією повідомлень про початок виконання будівельних робіт та декларацій про готовність об’єкта до експлуатації, а також щодо перевірки даних, задекларованих замовниками будівництва в Держархбудінспекції під час виконання будівельних робіт.
Законодавство України про врегулювання містобудівної діяльності запровадило декларативний принцип подачі документів, які надають право виконувати будівельні роботи на об’єктах будівництва І—ІІІ категорії складності. Його набуває забудовник на наступний день після направлення поштою або особистого подання в органи Держархбудінспекції повідомлення про початок будівництва.
Та питань стосовно оформлення документів про початок виконання будівельних робіт, зокрема приватних житлових будинків та господарських споруд, виникає чимало.
Приміром, киянин просив посприяти внесенню даних до єдиного реєстру щодо початку зведення будинку в Броварському районі на Київщині. Інспекцією у Київській області поінформовано про позитивне вирішення питання. Є нарікання на бездіяльність та безвідповідальність працівників інспекцій ДАБК.
Утім, далеко не завжди дії чиновників незаконні. Часто подану декларацію повертають тому, що її оформили неналежним чином, є помилки тощо. Але причину повернення вони мусять обов’язково зазначити. Після усунення недоліків заявник має право ще раз подати декларацію на реєстрацію.
Наприклад, жителька Білої Церкви, що на Київщині, зверталася в Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю Київської області, аби зареєструвати декларацію про готовність до експлуатації індивідуального п’ятикімнатного житлового будинку з господарчими будівлями в одному з сіл району. Проте лише після звернення на урядову «гарячу лінію» питання вирішили. За результатами розгляду зазначеної декларації працівники інспекції виявили низку порушень встановлених вимог. Документи повернули на доопрацювання. Коли ж заявниця усунула недоліки, декларацію зареєстрували.
А додзвонювач із Дніпропетровська скаржився, що замовник будівництва по вул. Міськдачі порушує законодавство та просив перевірити, чи достовірні дані той вніс у подані документи.
Державна інспекція архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області повідомила, що будівництво багатоповерхового житлового будинку не відповідає цільовому призначенню ділянки, а отже — воно самочинне. Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт скасовано.
Загалом за період з 1 по 7 вересня на урядову телефонну «гарячу лінію» надійшло 20377 дзвінків, через Інтернет зареєстровано 279 звернень.
0-800-507-309 — Урядова телефонна «гаряча лінія» працює цілодобово. +380-44-284-19-15 — для громадян, які перебувають за кордоном. Веб-сайт Урядового контактного центру www.ukc.gov.ua