РОЗРАХУНКИ
"Урядовий кур'єр" поцікавився, хто злякався штрафних санкцій, а хто їх ігнорує
...Черга до віконця з квитанціями за житлово-комунальні послуги - як у радянські часи за ковбасою. Правда, класичного "Вас тут не стояло" не чути. Раніше стояли дві-три душі, а тут... Робити нічого - прилаштовуюсь у "хвіст" і запитую всіх відразу і нікого зокрема: чому зібралася така черга? Навперебій розказують:
- А ви хіба не чули? З нового року пеню вводять! Якщо вчасно не заплатимо - штраф нарахують!
Цікаво, що пеню запроваджують за прострочку платежу, який виникне з 1 січня. А нині прийшли платіжки за грудень минулого року, тож затримка з оплатою ще безпечна для гаманця. Пеню нараховуватимуть за січневі борги. Та й сума її не така страшна - 0,01% за кожен день прострочки платежу. Приміром, за борг у 500 грн за місяць набіжить півтори гривні. Але справа навіть не в сумі. Люди не хочуть копійки зайвої переплачувати. Що ж, сподівання віце-прем'єр-міністра - міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Віктора Тихонова на те, що стягнення пені стимулюватиме своєчасну оплату житлово-комунальних послуг, справджується.
А от у Києві рівень проплати за "комуналку" активізувався, здається, ще відтоді, коли "друге пришестя пені" було ще в проекті. Так, за даними столичного КП "Головний інформаційно-обчислювальний центр", сплата киянами за послуги ЖКГ у 2010 році зросла на 7,7%. Якщо у 2009 році рівень оплати складав 92,2%, то торік - 99,9%. Найбільше крива оплати зросла в грудні. Втім, стимулом, аби бігти до каси, щойно отримавши платіжку, є знижки для сумлінних платників у Києві.
Але столична ситуація - швидше виняток, аніж правило. Бо в деяких населених пунктах, що відносяться до так званих депресивних регіонів, не допоможе ані штрафний "батіг", ані знижковий "пиріг" - там платити або нікому, або нічим...
Інший бік медалі - відповідальність самих комунальників перед споживачами. Непоодинокі випадки, коли через кількох боржників без тієї чи іншої послуги залишався весь будинок. І абсолютно безкарно. Чи ви десь бачили споживачів, які стягують пеню з комунальників?
Запити шліть до Інтерполу?
У складі ОСББ "Житлово-експлуатаційне об'єднання", що в Красному Лучі на Луганщині, - 40 будинків. Голова ОСББ Сергій Солдатченко зізнається, що 100% оплати послуг з утримання житла від городян одержати не вдається. Тут і пеня не допоможе.
- Не платять ті, хто залишив свої квартири, - пояснює він.
Узявшись за керування будинком, Сергій Солдатченко зіткнувся з проблемою одержання достовірної інформації про власників квартир та їхніх правовстановлюючих документів на житло. БТІ не має права таку інформацію розголошувати, а в ЖЕКу її немає. У паспортному столі облік ведуть за прізвищами, а не за адресами. Тож укласти договір з кожним мешканцем на надання послуг виявилося неможливо.
- За моїми даними, до 30% житла у нас кинуте, - мовить Сергій Солдатченко. - Формально примусове укладання договору та оплата послуг з утримання житла проводиться через суд. Але де шукати відповідача, коли він уже років десять на заробітках у Чехії або в Москві? Хоч по Інтерполу запити посилай! Тим часом навіть інженерні конструкції будинку можуть страждати від стану "залишеної" квартири. Але ті люди, які живуть у багатоквартирних будинках старої забудови, настільки втрамбували у собі прадавнє слово "халява"... У законі про ОСББ не прописана відповідальність самого мешканця за житло. І цю ситуацію треба міняти!
Прохолодне попередження
У середині січня в Одесі відлига на вулицях супроводжувалася похолоданням у будинках. Без тепла - тисячі квартир у кількох районах міста. Подекуди такі відімкнення є до певної міри плановими. Так, 14 січня, після попередження, КП "Теплопостачання міста Одеси" відімкнуло подачу тепла до 11 будинків мікрорайону Лузанівка, аби під час відлиги полагодити мережу.
- Там втрачалося в останні дні до 30 тонн води на годину, - пояснив перший заступник Oдеського міського голови Сергій Черненко. Масштабне відключення опалення в місті чиновник пояснив іншими причинами:
- Чотири котельні у Суворовському і Київському районах зупинилися через багатомільйонні борги населення перед ВАТ "Одесагаз".
У диспетчерській КП одеситам теж пояснили, що "котельня опечатана за борги". Понад 125 млн грн заборгували одесити за тепло. Відтак частина з них сприйняла холодні батареї як прикрість, в якій вони самі винні. Ірина, мешканка будинку на проспекті Добровольського, каже, що негайно побіжить платити за комунальні послуги. А от її сусід Віктор бідкається, що і радий би заплатити, але зараз сидить без роботи, тож грошей катма. У тих, хто розраховується за комунальні послуги, тотальні відімкнення тепла викликають справедливе обурення: мовляв, нехай відключають лише тих, хто не платить.
Тим часом система колективної відповідальності може спрацьовувати цілком автоматично. Адже коли за браком коштів тепловики просто не можуть провести якісний ремонт чи вчасно розрахуватися із газовиками, без тепла може залишитися будь-який будинок. І добре, коли ця халепа припаде на час відлиги. Однак мерія вже домовилася із постачальниками газу, і подачу тепла та гарячої води до будинків міста поновлено.
КOМПЕТЕНТНO
Віталій ШАПОВАЛЕНКО,
заступник міністра з питань ЖКГ:
- Введення пені - лише додатковий інструмент впливу на боржників. У механізмі її стягнення нічого нового немає -нагадаю, пеня діяла з 1992 до 1996 року. І якщо тоді вона нараховувалась з розрахунку 1% за кожний день прострочки платежу, зараз закладено 0,01%. А в майбутньому Житловому кодексі пропонується встановити 0,1%. Навіть якщо брати 0,1% за кожен день прострочки, то на 1000 грн сума пені становитиме 30 грн в місяць. Сума невелика. Основне завдання цього заходу - спонукати до підвищення дисципліни платежів.
Загалом нині по галузі загальний обсяг дебіторської заборгованості за рік становить понад 12,5 млрд грн. З них 8,5 млрд - борги населення. При цьому кредиторська заборгованість - більш як 14,5 млрд грн, а в її складі майже 6 млрд - борги за енергоносії. Тож нашій державі постійно незручно перед постачальниками газу. На мою думку, без усвідомлення того, що має бути взаємна відповідальність - як постачальника послуг за їхню якість, так і споживача за вчасну оплату - домогтися позитивних результатів неможливо.
ДУМКA ФAХІВЦЯ
Надія ГУРА,
доктор економічних наук:
Коли в будинку невчасно підключають опалення або відключають гарячу воду через борги мешканців, акуратні платники запитують: чому не припинити надання послуг лише боржникам, а не всім мешканцям? А у відповідь чуємо: не можна порушувати громадянські права неплатників. Що ж виходить - порушувати можна тільки права платників?
Заборгованість за послуги ЖКГ в деяких будинках становить 10% і більше. Є люди, які не платять роками. Не дивно, що стан ЖКГ кризовий.
Дієвих заходів боротьби з боржниками держава не вживає. Спочатку це пояснювалося складним економічним становищем населення, але нині несплата за "комуналку", як правило, справа честі й совісті громадян. Досвід підприємств ЖКГ та ОСББ свідчить, що боржниками є переважно забезпечені люди, які знають: тільки-но до них застосують дієві санкції - спокійно розрахуються.
Парадоксально, що за свої багаторічні борги вони ще отримують додаткові блага від держави - їх списання по закінченні терміну позовної давності або погашення боргів за рахунок вкладів. Тобто їм частину вкладів відшкодовано за рахунок державних коштів, а сумлінним платникам - ні. Мимоволі в останніх теж виникає спокуса не платити. Дехто говорить: краще я щомісяця відноситиму ці гроші в банк, отримуватиму відсотки за депозитами, а коли мене змусять заплатити, я відразу відшкодую свій борг.
Єдиний шлях боротьби з боржниками - це звернення до суду. Але судові рішення виконавчою службою не завжди виконуються через відсутність у боржників доходів і майна. І в той же час ці люди безбідно живуть у приватизованій квартирі, навчають дітей у комерційних навчальних закладах. Нагадаємо, що у ст. 4 Закону "Про виконавче впровадження" дозволено спрямовувати стягнення на будь-яке майно боржника. У нас навіть арешти на квартири боржників не завжди накладаються.
У розвинутих країнах вважається, що боржник не може проживати в квартирі, яку не в змозі оплачувати; продаж її відшкодовує заборгованість, а на кошти, що залишились, боржник може придбати дешевше житло. Досвід частини пострадянських країн свідчить: продавати нічого не доводиться, бо боржників не залишається.
У тих містах України, які працюють у рамках законів і дбають про добробут і соціальну справедливість, практично ліквідовано борги за житлово-комунальні послуги. А там, де дозволяється безкарно не платити, боржників фактично утримують їхні сусіди - прямо (особливо в будинках ЖБК й ОСББ) або опосередковано (через перерозподіл податків на сплату за боржників їхньої заборгованості чи на дотації ЖКГ).
Половинні заходи не допоможуть розв'язати проблему. Поновлення пені за несвоєчасну оплату призведе до проблем акуратних платників, які через об'єктивні причини (невиплата зарплати, хвороба, відрядження тощо) затримались з оплатою. Реально боротися з боржниками, на мою думку, це означає припинити надавати їм послуги (що не завжди можливо з технічних причин), а також варто звертати стягнення на квартиру боржника. Звичайно, такі рішення мають ухвалюватися судом, а держава повинна розв'язати проблему забезпечення соціальним житлом дійсно бідних верств населення.
Інна КОСЯНЧУК, Олена ОСОБОВА, Іван ШЕВЧУК