РИНОК КАПІТАЛУ
У накопичувальній системі державного пенсійного страхування з 1 січня 2014 року може початися експеримент
Наприкінці червня п’ять депутатів фракції УДАР на чолі із заступником голови Комітету з питань соціальної політики та праці Павлом Розенком зареєстрували законопроект №2418а. Він передбачає відрахування страхових внесків до накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування і перехід на другий рівень пенсійної системи з 2014-го до кінця 2015 року. Нагадаємо, що перехід до накопичувальної системи можна було реалізовувати ще з 2004 року, коли запрацювало законодавство про недержавні пенсійні фонди (НПФ) та про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Але запровадження другого рівня відклали через дефіцит бюджету Пенсійного фонду України. В той же час, досягти його збалансованості у майбутньому без запуску накопичувального рівня пенсійної системи неможливо. До речі, на цей рік бюджет ПФУ затверджений урядом з дефіцитом майже в 22 мільярди гривень (зростання на 42%).
Поява законопроекту №2418а є позитивним сигналом для ринку, а внесення питання запровадження накопичувального фонду (НФ) в Програму економічних реформ на 2014 рік підвищує вірогідність його реалізації. І хоча у законодавчій ініціативі опозиція спрацювала «на випередження» стосовно відповідного документа Кабміну, законопроект №2418а можна вважати документом більш політичним, ніж економічним. Він підготовлений доволі швидко і містить більше виграшних політичних тверджень, ніж реального вдосконалення закріпленої законом моделі НФ.
Молоді люди поки що мало замислюються над майбутньою пенсією, хоча другий рівень пенсійної системи орієнтований саме на них. Фото Світлани СКРЯБІНОЇ
Дуже повільні кроки
Навіщо потрібно впровадження другого рівня? «Люди зможуть стежити за тим, скільки грошей у них накопичилося і, відповідно, яка буде у них пенсія. А економіка отримає ресурс у вигляді «довгих» грошей. Наприклад, Польща, у якої другий рівень дуже сильно розвинений, є єдиною країною в Європі, яка під час недавньої кризи не увійшла у рецесію», — пояснює керуючий директор компанії з управління активами (КУА) «Драгон Есет Менеджмент» Андрій Золотухін.
В 2012 році активи пенсійних фондів Польщі становили 33,2% її ВВП, або близько 65 мільярдів євро. З цих коштів 34,9 % розміщено в акції на біржовому ринку та 56 % — в облігації. Завдяки наявності такого потужного внутрішнього інституційного інвестора, як пенсійні фонди, фондовий ринок Польщі на сьогодні є одним з найрозвиненіших у світі. Для порівняння, вартість активів вітчизняних НПФ, які перебувають у компаній з управління активами, станом на 1 квітня цього року мізерна. Вона знизилася у порівнянні з аналогічним показником минулого року на 11,8% — до 683 мільйонів гривень.
«Функціонування другого рівня пенсійної системи стане поштовхом до активізації всієї накопичувальної системи, тобто і добровільної її складової — третього рівня (НПФ. — «УК»), який останнім часом розвивається досить повільно. А це справить позитивний вплив на економіку та фондовий ринок країни, оскільки кошти саме накопичувальної пенсійної системи, на відміну від внесків до солідарної системи, призначені для довгострокового інвестування», — підкреслює керівник проектів КУА «КІНТО» Олена Васильченко.
Запровадити накопичувальну систему державного пенсійного страхування законопроект №2418а пропонує у спрощеному експериментальному режимі упродовж двох років — з 1 січня 2014 по 31 грудня 2015-го. Перерахунки до неї здійснюватимуться лише з єдиного соціального внеску (ЄСВ) працівників, молодших за 26 років (станом на 2014 рік), і лише у розмірі 2% від фонду їхньої заробітної плати (доходу). При цьому функції адміністрування пенсійних накопичень учасників накопичувального фонду буде надано адміністратору недержавного пенсійного фонду, який переможе на відкритому конкурсі. З 1 січня 2016 року до накопичувальної системи перераховуватимуться кошти з ЄСВ працівників, які на той час не досягли 35-річного віку, і буде в повному обсязі запущено механізми, передбачені Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (відрахування 7% від їхнього доходу).
Документ пропонує почати з молоді, не випускати гроші за кордон (мораторій на іноземне інвестування і спрямування їх в рідну економіку), спрямування коштів на приватизацію (а в дійсності на викуп неліквідів у ФДМУ або викуп з подальшим перепродажем приватним мажоритарiям).
«Дискусійним моментом цього законопроекту є використання до 20% активів НФ на придбання об’єктів приватизації. Сумнівно, що план приватизації має виконуватися за рахунок пенсійних коштів громадян, при цьому не зрозуміло, який економічний ефект має очікуватися від зміни власника цих пакетів акцій. Якщо ними не міг ефективно управляти ФДМУ, чи зможе це робити НФ, наскільки при цьому в майбутньому може змінитися ринкова вартість придбаних акцій — можливо, зменшитись порівняно із ціною їх викупу у ФДМУ тощо», — вважають в Українській асоціації інвестиційного бізнесу.
Ставка на молодь
«Охоплення пенсійним страхуванням обмеженої кількості застрахованих осіб означатиме і невеликі розміри внесків. Адже у віці до 26 років багато молодих людей ще навчаються, хтось «шукає себе» і не працює, а отже, вони не будуть учасниками цієї системи. Зрозуміло, що на невеликих обсягах коштів та кількості учасників відпрацьовувати нову систему та вносити необхідні корективи також буде простіше. Мабуть, задовольнить такий підхід і тих фахівців, які побоювалися, що великі обсяги страхових внесків 2-го рівня вітчизняний фондовий ринок буде не здатний одразу «переварити», — зазначає О.Васильченко.
Можливо, вікове обмеження (до 26 років) введено в експерименті для того, щоб відрахування в другий рівень не дуже сильно зменшили надходження в основний бюджет (перший рівень солідарний) ПФУ. Серед інших пояснень — «молодь до 26 років найбільш прийнятна до будь-яких новацій, в тому числі щодо формування своєї майбутньої пенсії». Втім, неофіційна версія свідчить на користь суто електорального підходу. Основний електорат опозиції — це молодь до 26 років (приблизно 2,5 мільйона осіб), а період такої експериментальної сплати лише один рік — передвиборчий. Тобто можна буде казати, що для цього електорату реально зроблено — відкриті рахунки і перераховані кошти (не підкреслюючи, що внески 2% від зарплати цієї категорії становитимуть просто копійки).
«Ідеологи законопроекту ставили за мету, з одного боку, прискорення практичного запровадження другого рівня пенсійної системи всупереч різним теоретичним «побоюванням», а з іншого — запуск системи у перші два роки в «міні-форматі». Це зводить до мінімуму суми коштів, які недоотримає солідарна пенсійна система, та водночас дає змогу знизити ризики від запуску нової системи і оперативно усувати проблеми залежно від їх виникнення», — вважає О. Васильченко. Такий експериментальний режим, на її думку, дасть змогу за два роки повністю підготуватися до повноцінної роботи 2-го рівня з охопленням усіх застрахованих осіб у віці до 35 років.
КОМПЕТЕНТНО
Тетяна ШЕВКУН,
директор Національної
асоціації недержавних пенсійних
фондів України і адміністраторів НПФ:
— Законопроект містить низку питань, які необхідно вирішити до його прийняття. Так, коло осіб, які пропонується залучити до експерименту, є дуже обмеженим. Кількість осіб, які на момент запуску експерименту не досягли 26-річного віку, є дуже незначною у порівнянні з іншими віковими категоріями осіб. До того ж осіб цього віку, які мають постійний офіційний дохід, ще значно менше. Крім цього, розмір доходу цієї вікової категорії є набагато меншим, ніж в інших категоріях. А враховуючи те, що законопроектом встановлено розмір відрахувань до накопичувальної системи на рівні 2% від суми заробітної плати (доходу) цих осіб, результати експерименту будуть узагалі непоказові щодо ефективності роботи системи.
Загальний механізм діяльності накопичувального фонду в межах експерименту, закладений у законопроекті, відрізняється від концепції впровадження накопичувальної системи, зазначеної у чинному законодавстві. Тому недостатньо зрозумілий перехід від експерименту до повноцінної діяльності накопичувальної системи у 2016 році відповідно до законодавства.
Дмитро ЛЕОНОВ, 
голова ради Української асоціації
інвестиційного бізнесу:
— Жодних суттєвих змін в існуючу в законодавстві модель функціонування накопичувального фонду (НФ) цей документ, на жаль, не вніс. Окрім того, що запропонував ще одну витратну платну послугу з обслуговування НФ — послугу зовнішнього адміністратора (збільшується витратне навантаження на пенсійні накопичення). Чинний текст закону передбачає, що цю функцію має виконувати дирекція Пенсійного фонду України в межах своїх обов’язків. Законопроект передбачає це робити комерційному адміністратору, «відібраному» на платній основі. Отже, до «прозорих тендерів» на обслуговування НФ зберігачем (1) та декількома (3) компаніями з управління активами (КУА) додався ще й тендер на одного адміністратора.
Практично не змінена, вже закріплена законодавчо модель НФ, яка містить суттєві ризики неефективного та непрозорого функціонування. Зокрема, занепокоєння професійної спільноти викликає потенційно корупційна з точки зору системи формування ради фонду та прийняття нею рішень і її вплив на інвестиційну політику фонду та практично ручне управління діяльністю допущених КУА, низька інформаційна прозорість і вади обліку та звітності НФ.