Учора в Пекіні почав працювати триденний ІІ Форум міжнародного співробітництва «Один пояс, один шлях». Кількість його учасників безпрецедентна: майже 40 глав держав і урядів, 5000 іноземних гостей з понад 150 країн. У роботі форуму бере участь і українська делегація на чолі з першим віце-прем’єр-міністром Степаном Кубівим. Цей захід передовсім став інформаційним приводом для інтерв’ю кореспондента «Урядового кур’єра» з Послом КНР в Україні паном Ду Веєм.
— У 20-х числах квітня перший віце-прем’єр-міністр України Степан Кубів очолить делегацію і вирушить до Пекіна для участі у ІІ Форумі міжнародного співробітництва «Один пояс, один шлях». Чи не могли б ви представити нашим читачам цьогорічний форум?
— Шість років тому було висунуто ініціативу «Один пояс, один шлях», яка протягом усього цього часу досягла значних успіхів, стала платформою міжнародної співпраці, в якій беруть активну участь усі країни, а також суспільним благом, що стає популярним.
За шість років товарообіг Китаю із країнами, які беруть участь в ініціативі, перевищив 6 трильйонів доларів США, загальні інвестиції — понад 80 мільярдів доларів, 82 спільно побудованих індустріальних парки створили майже 300 тисяч робочих місць для місцевих жителів, давши змогу простим людям відчути щастя.
У цьому контексті з 25 по 27 квітня в Пекіні пройде ІІ Форум міжнародного співробітництва «Один пояс, один шлях». Це не тільки найважливіший захід цього року, який проводить Китай у себе, а й урочиста міжнародна подія, що має символічне значення. Форум 2019-го можна охарактеризувати такими особливостями.
Перше — новації у формі проведення. Цього року форум складається з таких заходів, як церемонія відкриття, саміт глав держав у форматі круглого столу, нарада високого рівня, панельні дискусії, конференція підприємців тощо. Голова КНР Сі Цзіньпін візьме участь у церемонії відкриття і виступить з головною промовою, очолить саміт глав держав у форматі круглого столу на всьому етапі його проведення, після цього зустрінеться з китайськими та іноземними журналістами, розповість про досягнуті на саміті результати. У цьому році відбудеться 12 панельних дискусій, що удвічі більше, ніж під час проведення І Форуму.
Уперше проходитиме конференція підприємців, на яку запрошено майже 800 представників підприємств, торгових асоціацій і рад з різних країн, що створить платформу для прямої співпраці між торгово-промисловими колами різних держав.
Друге — конкретні теми. Девіз майбутнього форуму — «Спільне будівництво «Одного пояса, одного шляху» в ім’я прекрасного майбутнього», головна тема — «Спільне будівництво «Одного пояса, одного шляху» в ім’я високоякісного розвитку». Обговорення стосуватимуться таких питань: шляхом сприяння взаємозв’язкам і сполученню розкрити нові рушійні сили зростання; побудова тісніших партнерських відносин, стимулювання зеленого та сталого розвитку тощо. Ці теми відображають загальні сподівання народів країн, розташованих уздовж «Одного пояса, одного шляху»; ставлять цілі, для досягнення яких усім необхідно докладати спільних зусиль. Це зробить співпрацю в межах ініціативи глибшою і діловою, дасть змогу їй стати стійкою й довгостроковою.
Третє — це безпрецедентний масштаб. 37 глав держав і урядів, Генеральний секретар ООН, глава МВФ підтвердили свою участь у круглому столі. Франція, Німеччина, Велика Британія, Іспанія, Японія, Південна Корея, ЄС, а також Україна направлять делегації високого рівня для участі у форумі. Майже 5000 іноземних гостей з понад 150 країн і більш як 90 міжнародних організацій, серед них 360 офіційних осіб рівня міністра і більш як 100 керівників міжнародних організацій також підтвердили свою участь у форумі.
Четверте — очікувані результати. За підсумками засідання керівників у форматі круглого столу буде опубліковано спільне комюніке, що продемонструє політичний консенсус глав країн щодо спільного будівництва ініціативи «Один пояс, один шлях». Китайська сторона підсумує конкретні результати, досягнуті всіма сторонами на форуму, і централізовано їх опублікує, серед яких будуть міжурядові угоди про співпрацю, проекти співробітництва між підприємствами і фінансовими установами різних країн у галузі інвестицій і фінансування. Китайська сторона опублікує доповідь «Спільне будівництво ініціативи «Один пояс, один шлях»: успіх, внесок і перспективи». Представники торгово-промислових кіл різних країн підпишуть угоди про реалізацію спільних проектів.
— Пане Посол, наприкінці січня під час зустрічі з першим віце-прем’єр-міністром — міністром економічного розвитку і торгівлі України Степаном Кубівим ви обговорювали подальше посилення торговельно-економічної співпраці наших країн. Як було оцінено підсумки співпраці Китаю та України в 2018 році? Чи не могли б ви назвати її головні напрями на 2019-й і наступні роки?
— Перший віце-прем’єр Степан Кубів мій хороший друг. Протягом цих кількох років він зробив багато для просування китайсько-українських відносин, стратегічного партнерства і поглиблення ділової співпраці між двома державами. У Києві у грудні 2017 року пан Кубів і колишній віце-прем’єр пан Ма Кай провели третє засідання Комісії зі співробітництва між урядами КНР і України.
У квітні 2018 року на чолі делегації Степан Кубів вирушив у Китай для участі в І Форумі міжнародного співробітництва «Один пояс, один шлях», а в листопаді — для участі в І Китайському міжнародному імпортному ЕКСПО. Він неодноразово цікавився і сприяв у вирішенні труднощів, з якими стикаються китайські компанії, реалізуючи в Україні інвестиційні проекти. Дуже його поважаю.
Останніми роками Китай і Україна досягли значних успіхів у співпраці в різних галузях, що активно висвітлювали китайські й українські ЗМІ. Підсумки цієї співпраці можна оцінити й узагальнити як перехід на новий рівень.
По-перше, перехід на новий рівень взаєморозуміння. Після мого призначення в Україну важливою частиною моєї роботи стало стимулювання гуманітарних обмінів між Китаєм та вашою країною, поглиблення взаєморозуміння між народами двох країн, а це передумова для розгортання ділової співпраці. Якщо підприємства обох країн не можуть повною мірою ознайомитися з культурою та менталітетом партнера, їм буде важко досягти спільних точок перетину інтересів, а також консенсусу.
По-друге, новий рівень співпраці. Успішний приклад китайських інвестицій — в аграрний сектор. Але це галузь, яка орієнтується лише на ресурси, а довгостроковий розвиток України потребує кращої транспортної та телекомунікаційної інфраструктур, виробництва продукції з високою доданою вартістю, використання екологічно чистих і дешевих джерел енергії. На сьогодні дедалі більше китайських підприємств долучаються до будівництва доріг в Україні, робіт із поглиблення портів, налагодження зв’язку 4G, спорудження сонячних електростанцій, створюючи систему цінностей і даючи користь суспільству.
По-третє, перехід на новий рівень концепції співпраці. У міру поліпшення бізнес-середовища в Україні, серед чого варто виокремити запуск електронної платформи державних і громадських закупівель, більше китайських підприємств, на відміну від інших країн, які покладаються на державні гарантії для отримання доходу, користуючись відкритими і прозорими методами роботи, почали активно брати участь у конкуренції на ринку України. Вони використовують лише власні можливості і сили, виграють тендери, ліквідують ризики. Науково-технічна співпраця між двома країнами поступово переростає з низькорівневої торгівлі у високорівневі спільні дослідження і розробки, взаємне використання результатів. Нині створюються спільні дослідницькі інститути в обох країнах.
Окинувши поглядом 2019 рік, можемо твердити, що товарообіг між Китаєм і Україною стрімко прорве найвищу точку в історії — 10 мільярдів доларів, розширюється географія торгівлі.
Очікуємо, що на основі нинішньої плідної співпраці зможемо досягти нових проривів у високотехнологічному виробництві та будівництві відповідних парків, розв’язанні проблем торгівлі, вкладень і фінансування, освоєнні й застосуванні нових джерел енергії, створення ЗВТ.
.jpg)
— Серед першочергових заходів, яких вживає китайський уряд цього року, — зниження податків і тарифів, заохочення інновацій, поліпшення бізнес-середовища. Як ви, пане Посол, оцінюєте в цьому контексті рівень бізнес-клімату в Україні?
— Дуже радий, що ви помітили зрушення, яких досяг китайський уряд у сфері поліпшення бізнес-середовища. Це складова реалізації важливих рішень, ухвалених на 19-му всекитайському з’їзді комуністичної партії Китаю. Серед них рішення про подальше поглиблення політики реформ і відкритості, побудова соціалізму з китайською специфікою в нову епоху, в яких ми вже досягли помітних успіхів. У рейтингу глобального бізнес-клімату, який опублікував Світовий банк, за п’ять років, з часу 18-го всекитайського з’їзду комуністичної партії Китаю з 2013го до 19го з’їзду в 2017-му, позиція Китаю зросла з 96-го місця до 78-ме. Через рік після 19-го з’їзду Китай стрімко підвищив рейтинг на 32 позиції, посівши в ньому 36те місце і ставши однією з 50 країн з найкращим бізнес-середовищем у світі.
Тішить, що приблизно в той самий час позиція України в рейтингу глобального бізнес-клімату також істотно підвищилася. Ваша країна піднялася з 110-го місця в 2014 році до нинішнього 71-го, посівши друге місце у світі за темпами зміцнення позицій. Не вважаю це чимось несподіваним. За останні роки Україна вжила заходи для впровадження реформ, спрямованих на поліпшення бізнес-середовища, зокрема вдосконалення законодавства про бізнес-середовище, оптимізацію і скасування деяких норм регулювання, спрощення процедури реєстрації підприємств, зміну податкового законодавства задля зниження податкового тягаря для підприємств і створення інноваційної електронної платформи державних закупівель ProZorro. Досягнуті результати також очевидні всім.
Попри підсумки, які надихають, Україна має багато можливостей для поліпшення бізнес-середовища, і тут їй може знадобитися китайський досвід.
На внутрішньодержавному рівні ми всіма силами полегшуємо навантаження на підприємства шляхом вжиття таких заходів, як зниження податків і тарифів, скорочення фінансових витрат, спрощення процедури адміністративного розгляду, надання послуги «одного вікна» тощо, допомагаємо знизити системні витрати підприємств, робити зручнішим ведення комерційної діяльності, зменшити корупцію.
На зовнішньому рівні спрощуємо доступ на китайський ринок. У межах «двох сесій» було ухвалено закон про іноземні інвестиції, що передбачає більше системних гарантій для іноземних інвесторів, а також забезпечує стабільність відповідних законодавства, політики і норм оподаткування. Так ми ретельно захищаємо інтереси іноземних інвестицій. Китай готовий посилити обмін досвідом та співпрацювати з Україною в цій царині. Упевнений, що в міру безперервного поглиблення відповідних заходів і реформ у недалекому майбутньому Україна разом з Китаєм зможе зайняти лідерські позиції серед країн світу в рейтингу глобального бізнес-клімату.
— Чи можете навести приклад вдалих перспективних китайських інвестицій? Свого часу були серйозні наміри входження в аграрний сектор, де можливості для взаємовигідної співпраці неосяжні.
— Справді, сільське господарство — один з найуспішніших напрямів торговельно-економічної співпраці між Китаєм і Україною, темпи розвитку якого найбільш динамічні, а досягнення найістотніші. Саме в цю галузь були великі китайські інвестиції, від яких отримано обопільну вигоду. За п’ятирічний період з 2013-го по 2018-й експорт зернових з України в Китай швидкими темпами підвищився з 26 мільйонів до 533 мільйонів доларів США. Величезну суму китайських інвестицій було зроблено в багато галузей сільського господарства України: вирощування, обробку, зберігання та експорт. І таких успішних прикладів дуже багато.
Китайські підприємства, які досягли в Україні успіху, мають загальні риси: локалізація методів управління і ведення діяльності, жорстке дотримання чинного законодавства України, орієнтування на китайський і український, а також міжнародний ринки.
Наведу приклад: COFCO Agri Ukraine, засновану найбільшим у світі виробником і постачальником сільськогосподарської продукції компанією COFCO, повністю контролюють і управляють запрошені українські співробітники. Діяльність компанії охоплює весь виробничий ланцюжок продовольчих культур України, куди входить зберігання продовольства, портові перевезення, експортна торгівля й інші. У 2016 році компанія, інвестувавши 75 мільйонів доларів США, побудувала в порту Миколаєва термінал зернових культур із пропускною спроможністю 2,5 мільйона тонн на рік (на знімку — Авт.). Цей проект — успішний приклад комбінації китайських інвестицій, європейського обладнання та українських кадрів. Він не тільки дав змогу китайським інвесторам отримувати стабільний прибуток, а й створив велику кількість робочих місць на локальному рівні, а також зміцнив позиції України в експорті продовольства загалом. Цей приклад може слугувати зразком взаємної вигоди, загального виграшу для багатьох сторін.
— Що стримує (не враховуючи війни з Росією на Донбасі) активніше входження китайського капіталу в нашу країну? Її атомна енергетика, агропромисловий сектор, дорожня інфраструктура потребують колосальних інвестицій. Були б дуже вдячні почути ваші поради, дружні зауваження.
— Конфлікт на сході України певною мірою вплинув на китайські інвестиції в цей регіон, але не обмежив інвестицій китайських підприємств в Україні загалом. І нині на сході України, як і раніше, є китайські підприємства, які увійшли в Україні до Майдану, оскільки вони позитивно оцінюють майбутнє Української держави і перспективи українського ринку.
Чинники, які можуть вплинути на китайські інвестиції, — це те, що стосується подальшого поліпшення бізнес-клімату та ослаблення валютних обмежень, про що я говорив і раніше. Економіка України все ще перебуває на етапі перших кроків до відновлення, а її галузі потребують розвитку. Сільське господарство, промисловість, інфраструктура, телекомунікації, традиційна і нетрадиційна енергетика та інші значною мірою потребують капіталовкладень. Саме в цих напрямах китайські підприємства мають помітні переваги: передові технології, високоякісне недороге обладнання, високоефективний сервіс, а також досвід, що накопичився за 40 років проведення реформ, упровадження нововведень та інновацій. Китайські підприємства вже пройшли ту стадію розвитку, на якій нині перебувають окремі галузі України, тому можемо поділитися з вами нашим досвідом і досягненнями.
Отже, між китайськими та українськими підприємствами існують перспективні можливості для спільного розвитку. У міру виходу різних китайських підприємств на український ринок форма співпраці між двома країнами день у день стає дедалі різноманітнішою: будівельні підряди залучили експорт великої кількості передового обладнання; технічна співпраця уможливила швидко підвищити виробничу потужність підприємств; прямі інвестиції, інтегрувавшись у локальну економіку, сприяли працевлаштуванню та податковим надходженням. Подальше оновлення способів та ідей щодо інвестування може залучити ще більше китайських підприємств в Україну.
— Середній клас в КНР — це 300 мільйонів людей. Їхній внесок в економіку країни величезний. Які умови для приватного підприємця треба створити в Україні, щоб її середній клас зріс найближчими роками хоч до 35—40% населення? Нині він становить 20—25%.
— Я повністю погоджуюсь з вами. Створення і стабілізація колосального за чисельністю середнього класу відіграє дуже важливу роль у подоланні державою пастки середнього класу і здійсненні модернізації. Чисельність населення Китаю становить 1,3 мільярда. Здатність сформувати пласт середнього класу, що налічує 300 мільйонів осіб, стало головним імпульсом для зростання економіки споживання Китаю і навіть усього світу. Цьому сприяли не тільки соціально-економічне середовище, сформоване завдяки політиці реформ і відкритості, невтомні зусилля, боротьба всіх цих людей, а й постійна робота китайського уряду, спрямована на зниження рівня бідності. За короткі терміни це створило світове чудо, скоротилася чисельність нашого бідного населення на 700 мільйонів людей. Спершу бідне населення ліквідувало не тільки економічну бідність, а й духовну, навчившись створювати більше багатств і цінностей шляхом використання обмежених ресурсів і так ставши фундаментом, які підтримує 300 мільйонів осіб, що належать до середнього класу. Нам вдалося уникнути «зворотного збіднення середнього класу», що має місце у багатьох розвинених країнах, і розв’язати багато проблем, спричинених великим розривом між багатими і бідними.
Хочу підкреслити, що численний середній клас Китаю було сформовано не за день. Його утворення потребувало не тільки відповідних політики, фінансування, оподаткування, ринку й інших сприятливих умов, наданих державою, повноцінної реалізації політики відкритості на користь його виходу на світовий ринок, а й забезпечення стабільного середовища для спільного прогресу і розвитку середнього класу й самої держави, їх загального зростання. За 40 років політики реформ і відкритості Китай сформував середній клас, чисельність якого становить чверть населення країни. У зв’язку з цим Україні, яка відносно недавно почала системну реформу, не потрібно поспішати, а необхідно докладати зусиль для поліпшення бізнес-клімату, зниження податкового тягаря і операційних витрат, оптимізації каналів і умов фінансування, полегшення доступу на ринок, боротьби з монополією і корупцією, зміцнення правової системи, що дасть змогу підприємствам, покладаючись на їхню стійку життєздатність і креативність, стимулювати підйом усієї галузі, понад те, всієї держави. Упевнений, що завдяки розуму і таланту, а також гнучкій пристосовуваності українців до ринкових умов і за наявності сприятливого підґрунтя, зовнішніх умов, широкого зовнішнього ринку, зокрема китайського, збільшення чисельності середнього класу в Україні — питання найближчого майбутнього.
— Китай має значний досвід співпраці з Білоруссю фактично у всіх галузях народного господарства. Що з реформ за прикладом сусідки треба зробити Україні, щоб Піднебесна з її великими інвестиційними можливостями, сучасними інфраструктурними технологіями активніше входила в нашу країну, яка має потужний незадіяний потенціал?
— У кожній країні власні національні умови, наприклад, різні політичні системи, географічне розташування, наявність ресурсів, ринкове середовище і навіть менталітет народу. Ці чинники визначають необхідність розробляти стратегію співпраці з різними країнами з урахуванням їхніх реалій. Не маю наміру порівнювати Україну з Білоруссю, але загальновідомо, що Україна і Білорусь — стратегічно важливі вузли, що з’єднують Азію та Європу, мають спільні історичні й культурні витоки. Однак в Україні багаті ресурси і вихід до моря, чого у Білорусі немає. З огляду на це впевнений, що потенціал і перспективи розвитку зовнішньої співпраці України зокрема з Китаєм колосальні.
Безумовно, співпраця між Китаєм і Білоруссю нині розвивається більш динамічно, накопичено багато корисного досвіду, який можна перейняти.
По-перше, Білорусь зберегла відносно стабільне політичне і соціальне середовище, яке дає майже стабільну можливість збуту. Упевнений, що політичне і соціальне середовище в Україні в подальшому стабілізуватиметься.
По-друге, у сфері оптимізації бізнес-клімату Білорусь показує кращі результати, ніж Україна. В останньому опублікованому рейтингу бізнес-клімату Білорусь, посівши 37-ме місце, поступається Китаю лише на одну позицію. Такого результату досягнуто завдяки послідовному спрощенню адміністративних процедур, поліпшенню податкової політики, сприятливому механізму ціноутворення, ефективному захисту прав інвесторів тощо.
По-третє, Білорусь приділяє велику увагу розвитку обробної промисловості й промислової індустрії. Остання дає третину всього ВВП країни, що заклало фундамент для створення високотехнологічного індустріального парку, забезпечило як опору повноцінний виробничий ланцюжок і ефективно скоротило витрати.
По-четверте, уряд відіграє активну керівну роль, ініціативно планує співпрацю з Китаєм і надає безліч відповідних полегшених політик.
— А в Україні величезний потенціал для взаємовигідних іноземних інвестицій має ракетно-космічна галузь. Вона була основою ВПК СРСР. Підприємства, що входять до Державного космічного агентства України, за потужностями значно перевищують фінансові можливості державного бюджету. З підприємствами Національної космічної адміністрації Китаю, яку очолює пан Чжан Кецзянь, ДКАУ тісно співпрацює. Чи не час Китаю, з його планами цього року вийти із стартами ракет на перше місце у світі, розглядати Україну як партнера у масштабніших космічних проектах?
— Україна — важливий партнер Китаю в галузі космонавтики. Це вагома складова співробітництва між двома країнами. У 1995 році наші держави підписали Міжурядову угоду про співробітництво в галузі дослідження і використання космічного простору в мирних цілях. Маючи в розпорядженні таку базу і користуючись механізмом роботи підкомісії зі співробітництва в галузі космонавтики, відповідні органи двох держав безперервно поглиблюють обміни і співпрацю.
У листопаді 2018 року в Пекіні Україна і Китай спільно провели П’яте засідання підкомісії, підписали протокол, а також розширили й оновили програму космічного співробітництва. Нині чинна Довгострокова програма українсько-китайського співробітництва в космічній галузі на 2016—2020 роки містить питання, що цікавлять обидві наші країни. Нині китайські й українські підприємства активно реалізують відповідні проекти співпраці, а в подальшому вивчатимуть можливості більш масштабного співробітництва.
Позитивно оцінюю перспективи китайсько-української співпраці в космічній галузі.
По-перше, як ви казали, Україна має колосальну космічну індустрію, яка за потужностями значно перевищує її фінансові можливості, а Китай володіє найбільшим у світі ринком пускових послуг. Це свідчить про природну взаємодоповнюваність.
По-друге, уряди двох держав підписали угоду про співпрацю в галузі дослідження і використання космічного простору в мирних цілях. Космічний простір належить усьому людству. Тож «використання в мирних цілях» дає широкий простір розвитку українсько-китайської співпраці в галузі космічних технологій.
По-третє, щодо космічних технологій, то Китай переймав досвід і навчався в СРСР, що в подальшому слугувало взаємній відповідності технічного фундаменту співпраці в космічній галузі між Китаєм та Україною.
По-четверте, Україна має технологічні потужності і кадровий резерв у галузі фундаментальних космічних досліджень і в технологіях виготовлення ракетних двигунів, а Китай — переваги у квантових і суперкомп’ютерних технологіях. Сторони можуть взаємодоповнювати одна одну в тому, що стосується розроблення і застосування наступного покоління космічних засобів доставки ракети, технологій спостереження та використання космосу, включаючи співробітництво в таких передових галузях, як спостереження за гравітаційними хвилями, а також дослідження темної матерії. І хтозна, може ми разом отримаємо Нобелівську премію.
— Пане Посол, щирі вам слова подяки за глибокі й ґрунтовні ексклюзивні відповіді на запитання нашої редакції.
Станіслав ПРОКОПЧУК,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Надзвичайний і Повноважний посол КНР в Україні Ду Вей.
Дата народження: жовтень 1962 року. Магістр права.
1989—1994 рр. — аташе, третій секретар департаменту країн Європи і Центральної Азії Міністерства закордонних справ КНР. 1994—1997 рр. — третій секретар, другий секретар Посольства КНР в Естонській Республіці. 1997—2003 рр. — другий секретар, заступник керівника відділу, перший секретар, керівник відділу департаменту країн Європи і Центральної Азії Міністерства закордонних справ КНР.
2003—2007 рр. — помічник генерального секретаря Секретаріату Шанхайської організації співробітництва. 2007—2011 рр. — радник департаменту країн Європи і Центральної Азії Міністерства закордонних справ КНР. 2011—2013 рр. — заступник директора департаменту зовнішньополітичного планування та керівник канцелярії з підготовки важливих документів Міністерства закордонних справ КНР. 2013—2016 рр. — заступник директора департаменту зовнішньополітичного планування Міністерства закордонних справ КНР.
З червня 2016 р. — Надзвичайний і Повноважний посол КНР в Україні.
Одружений, має сина.