Держава може звітувати про показники децентралізації, зокрема щодо кількості громад чи площ територій ОТГ, сотні нових опорних шкіл чи дитсадків, кілометрів доріг. Та важливіша оцінка українських громадян, на яких спрямована реформа. На цьому наголосив віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко під час презентації підсумків двох соціологічних досліджень, здійснених КМІС та Центром «Соціальні індикатори» на замовлення Програми РЄ «Децентралізація і територіальна консолідація в Україні» у співпраці з експертами Ради Європи та Мінрегіоном.
Цього разу цільовою аудиторією інтерв’юерів стали жителі територіальних громад, які скористалися законним правом на добровільне об’єднання із сусідами в 2015—2016 роках. Так-от, 58% з них не приховували думки про те, що реформа місцевого самоврядування і децентралізація потрібні.
43% жителів ОТГ вже помітили зміни на краще у своїх населених пунктах — селах, селищах, містечках, містах. Ще 18% знають про такі заплановані заходи. У східних регіонах країни частка тих, хто торік побачив зміни на краще, зросла до 59% (порівняно з попереднім дослідженням).
Переконливими аргументами «за» стали якісний ремонт і покриття вулиць, дворів, благоустрій територій, освітлення, ремонт бюджетних приміщень — шкіл, дитсадків, клубів, ФАПів. Показово, що навіть з-поміж тих, хто проживає не в центрі громади, 41% відзначили позитивні результати.
Додає позитиву і така цифра: половина жителів ОТГ погодилася, що децентралізація — це шлях до поліпшення ситуації в Україні, а 52% вірять, що нинішня реформа місцевого самоврядування і децентралізація сприятимуть подальшому розвиткові вітчизняних громад.
Чого хотіли б наші громадяни, які живуть у реформованих громадах, від запропонованих змін? Передовсім поліпшення якості й доступності послуг (63,4% опитаних), істотного зменшення корупції та свавілля чиновників (51,8%) та поліпшення добробуту своїх громад (51,4%).
З «обережним оптимізмом» прореагувала аудиторія на запитання соціологів щодо подальших очікувань від реформи — половина з них сподівається, що децентралізація сприятиме покращенню життя загалом, 26% гадають, що нічого не зміниться, а 8% песимістів стверджують, що буде гірше.
Підтримка реформи великою мірою пов’язана з обізнаністю про неї: 79% громадян знає про реформу, тобто поінформованість істотно впливає на рівень підтримки децентралізації.
Важливо, що «капітальний ремонт країни», як ще називають нинішню реформу, сприяв підвищенню авторитету та рівня довіри до місцевої, обраної громадами влади. Половина населення ОТГ, як свідчить соціологічне опитування, вважають органи місцевого самоврядування загалом готовими використати надані їм нові повноваження на благо громад.
Із 23% у 2016-му до 29% в 2017-му зросла частка населення, яка гадає, що уряд — провідник реформ у нашій державі. 91% респондентів гадають, що необхідно встановити відповідальність керівництва громад за бездіяльність, яка призвела до негативних наслідків у вигляді дострокового припинення повноважень.
Нагляд як діалог і пошук компромісів
ЗАКОНОТВОРЧІСТЬ. Децентралізація ламає чимало усталених стереотипів колишньої управлінської ієрархії. Нові ОТГ (а їх 733), отримавши ширші повноваження і достатні фінанси, самостійно вирішують багато питань місцевого значення. Відповідно до чинної Конституції і законів, у своїх діях та рішеннях вони зобов’язані дотримуватися верховенства права, захищати інтереси жителів, що, певна річ, є прерогативою державних інституцій.
«Питання дотримання законності в діяльності органів місцевого самоврядування лежить у ширшому контексті обов’язків держави щодо безпеки своїх громадян та створення простору комфортного життя», — сказав віце-прем’єр-міністр — міністр регіональної політики, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко під час розмови за круглим столом на окреслену тему.
За його словами, регулювання діяльності органів місцевого самоврядування має на меті не обмеження їхньої самостійності в ухваленні рішень соціально-економічного характеру, а передусім забезпечення інтересів громадян і дотримання засад національної безпеки. Це, підкреслив посадовець, можливо в режимі діалогу і пошуку взаємовигідних компромісів.
Наші колеги-європейці, а майже всі країни нашого континенту здійснюють адміністративний нагляд за актами органів місцевого самоврядування, схильні говорити про нагальність створення «культури контролю» і спільного «дружнього контролю».
У чому він полягає, учасникам заходу пояснив Робер Герцог, професор Страсбурзького університету, якого запросила до Києва Програма Ради Європи «Децентралізація і територіальна консолідація в Україні».
Як пояснив експерт, акти, що стосуються власних повноважень, перевіряють на законність. Документи, що ґрунтуються на делегованих повноваженнях, — щодо їхньої доцільності. А нагляд за фінансами керується відомою «тріадою Е» (англійською) — економність, ефективність і результативність управління.
І найголовніша європейська порада нашим реформаторам: органи нагляду мають виконувати консультативно-дорадчу функцію, забезпечуючи підтримку органам місцевого самоврядування через надання зовнішніх юридичних і фінансових консультацій.