ОПОДАТКУВАННЯ
Головними джерелами коштів для збільшення виплат стануть запровадження податків з багатства, оптимізація офшорних схем і виведення зарплат із тіні
Надія ПЕТРІВ
для «Урядового кур’єра»
Звідки візьмуться кошти для збільшення соціальних виплат? Це питання непокоїть не тільки малозабезпечених, які розраховують на додаткову підтримку держави. Майже кожна людина турбується, щоб ініціативи Президента не зменшили її власного добробуту. У вітчизняних ЗМІ вже з’явилися статті про те, що податок на багатство і офшори, а також легалізація зарплат начебто торкнуться не заможних верств, а так званого середнього класу. Проте в уряді запевняють: середнього класу ніхто не чіпатиме. А галас проти нових законів здіймають ті, хто не звик платити за багатство…
Європейський досвід
До останнього часу Україна лишалася чи не найліберальнішою країною для багатіїв у Європі. Жодних податків на нерухомість, дорогі автівки, яхти та приватні літаки. Жодних додаткових платежів з імпорту предметів розкоші, дорогих меблів, діамантів, натурального хутра.
Водночас у Європі тільки й розмов про ПІДВИЩЕННЯ податків з багатства. Наприклад, в Італії фінансова поліція відловлює водіїв на дорогих автомобілях, щоб упевнитися, що вони сплатили цей податок. Президент Федерації автомобільних дилерів Філіппо Берначіа навіть заявив, що тепер на таких автолюбителів дивляться майже як на злочинців. У підсумку власники «Феррарі», «Мерседесів», «Порше» тощо масово позбуваються своїх «залізних коней». Як пише газета «Коррьєре де ла Сера», щомісяця за межі Італії, здебільшого в Східну Європу (зокрема в Україну) вирушає понад тисяча інших елітних авто, рятуючись від податків.
Втім, якщо машину можна вивезти за кордон, то нерухомість не посунеш. Економічна криза в Європі спонукає керівництво європейських країн збільшувати ставки податків на майно.
Наприклад, у Німеччині ставка податку на дохід від перепродажу нерухомості, яка не використовується для особистого проживання, вже зараз сягає 50% доходу. А податок на квартиру з однією спальнею в Берліні становить майже 200 євро на рік.
У Франції суми ще більші. Так, за квартиру в передмісті Парижа вартістю 300 тис. євро доведеться щороку платити 1500 євро. В Іспанії податок на нерухомість становить 100–2000 євро на рік залежно від об’єкта, його престижності та інших характеристик. А в Португалії власники житла зобов’язані щорічно платити податок у розмірі 0,5% вартості нерухомості.
Крім того, Міжнародна організація економічної кооперації та розвитку в Європі в січні-лютому 2012 року порадила урядам Данії та Норвегії терміново підняти податки на нерухомість, знизити загальну іпотечну заборгованість громадян і припинити приховане субсидування власників дорогого житла.
Українські розкоші
А що ж в Україні? Дорогі заміські палаци ростуть як гриби після дощу, але жодного оподаткування статків для їх власників до останнього часу не було. І вітчизняні багатії звикли до безтурботного (в сенсі податкових зобов’язань) життя.
Виправити це мають підготовлені урядом зміни до Податкового кодексу України щодо запровадження податку на багатство. Згідно з проектом, об’єктами оподаткування у сфері нерухомості будуть квартири, загальна площа яких перевищує 200 кв. метрів, та будинки (житловий, дачний, садовий, котедж або житловий будинок садибного типу), загальна площа якого перевищує 400 кв. метрів. Окремо автори закону подбали про дитячі будинки сімейного типу. Їх не оподатковуватимуть незалежно від площі.
А ось за легкові автомобілі з об’ємом циліндрів двигуна понад 3400 куб. сантиметрів і мотоцикли з двигуном понад 800 куб. сантиметрів доведеться платити. Крім тих машин і мотоциклів, які експлуатуються понад 7 років. Загалу поясню, що такий об’єм двигуна має, наприклад, «Тойота Ленд Крузер» — дорогий і престижний джип. Чи їздять на таких нових(!) машинах представники середнього класу? Якщо їздять, то, поза сумнівом, мають тіньові доходи.
А хто з простих родин має дорогі яхти, літаки і вертольоти, коштовності вартістю понад 20 розмірів мінімальної заробітної плати? Спитаєте: скільки це — 20 МЗП? Порахувати легко: треба помножити 1073 гривні на двадцять — отримаємо 21 460 гривень.
Отже, перший міф про те, що «платитимуть не стільки багаті, скільки середні», ми розвінчали легко. Друга легенда, яка нині мандрує газетними сторінками: зібрати податок буде дуже важко, адміністрування виявиться надто дорогим, а сума надходжень — лише півмільярда гривень.
Насправді історичний досвід показує, що складнощі з податками на майно та на розкіш виникають лише на початковій стадії його введення. Справді, треба облікувати будинки, яхти, машини, підрахувати вартість тощо. Але ж ми не одним днем живемо. І податок вводиться не на місяць, не на рік і навіть не на кілька років.
На думку фахівців, українцям щоб «увійти в систему», знадобиться не більше трьох років. Вже у 2015-му вартість автоматизованого обліку цінностей знизиться, а надходження від податку на багатство помітно зростуть.
Офшори поділяться з пенсіонерами
Утім, не розкошами єдиними наповнюватиме бюджет уряд. Одне з основних джерел надходжень повинне створити ухвалення законопроектів про «цивілізацію» відносин між українськими та офшорними компаніями.
Голова комітету економістів України Андрій Новак каже, що власники найбільших фінансово-промислових груп України навіть не приховують, що 90% операцій вони проводять через офшори.
«У цивілізованих країнах офшори використовують тільки частково, просто для оптимізації собівартості, 10–15% операцій максимум. У нас навпаки — залишають 10–15% для оподаткування на території Україні, а решта 85–90% операцій проводять через офшори. Здебільшого це наші експортери металургійної, хімічної промисловості. Тобто це ті підприємства, які начебто вважають «донорами» бюджету України, а насправді це не так, тому що операції проводять через офшори. У податкову систему України з цих підприємств потрапляє небагато», — зазначає економіст.
Щоб поставити все з голови на ноги, Міністерство соціальної політики розробило законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України», який запроваджує механізм контролю за трансфертним ціноутворенням в угодах з контрагентами, зареєстрованими в офшорних зонах.
Це вже друга ініціатива міністерства, пов’язана з офшорами. Нагадаємо, що першим законопроектом «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» (щодо пенсійного збору з операцій з офшорними юрисдикціями) пропонували ввести пенсійний збір на операції з виведення товарів і грошових коштів в офшорні зони.
«Ми пропонуємо ввести 12-відсотковий збір на операції з офшорами. Кошти, отримані від цього податку, підуть до Пенсійного фонду — на виплату і підвищення пенсій, а це майже мільярд гривень. Зараз ми готуємо розширення переліку офшорних зон з 33 до 68. Це дасть змогу додатково отримати для наших пенсіонерів ще приблизно 2 млрд гривень», — розповів під час презентації документа віце-прем’єр-міністр України — міністр соціальної політики Сергій Тігіпко.
Щоправда, до переліку офшорних зон не потрапив Кіпр як держава — член ЄС, яка деякий час тому привела своє законодавство у відповідність з вимогами ЄС і перестала вважатися «офшорним раєм».
Утім, «питання Кіпру», за словами Сергія Тігіпка, має бути вирішено окремо, оскільки саме звідти надходить понад чверть всіх начебто іноземних інвестицій, які насправді є прихованим прибутком українських підприємств. І оминути увагою такі кошти просто неможливо: вони дуже потрібні українським пенсіонерам.
Білим по білому
І нарешті, головним джерелом поповнення видаткової частини бюджету стане виведення зарплат із тіні. На цьому можна отримати приблизно 28–30 млрд гривень до бюджету. Як це зробити? Звичайно лише зменшенням податкового тиску, а не репресивними заходами.
Це добре розуміють в уряді. Ось як сказав Прем’єр-міністр Микола Азаров на зустрічі з керівниками представництв іноземних компаній, що працюють в Україні: «Нині йдеться про зниження нарахувань на фонд оплати праці. Це справді серйозна проблема, пов’язана, передовсім із дефіцитом Пенсійного фонду. Проте ми знайдемо розв’язання цієї проблеми і поступово зменшуватимемо навантаження на фонд оплати праці. Нам потрібно легалізувати зарплату. Яким шляхом зможемо це зробити? Шлях тільки один: треба зробити так, щоб підприємцеві було вигідно платити зарплату по білому», — підкреслив керівник уряду.
Нині Мінсоцполітики розробило низку законопроектів щодо детінізації доходів та відносин у сфері зайнятості населення. Насамперед це проект закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо мінімальних розмірів оплати праці та гарантій їх забезпечення)». Його розроблено задля посилення соціального захисту населення України, яке працює, шляхом підвищення мінімальних державних гарантій в оплаті праці.
Другий проект — «Про відповідальність підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб — підприємців та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності і самозайнятих осіб, які використовують найману працю». Саме він дозволить легалізувати зайнятість населення та сприятиме викоріненню виплат заробітної плати «в конвертах».
Третій — «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про працю)». Закон має забезпечити позитивний вплив на стан погашення заборгованості із виплати заробітної плати, зменшити кількість випадків порушення норм законодавства про працю.
Триває громадське обговорення цих трьох проектів. Експерти вважають, що вони надійдуть на розгляд у Верховну Раду на початку квітня. Саме тоді, коли і розпочнеться практична стадія реалізації соціальних ініціатив Президента України.