Наша газета неодноразово писала про проблеми української природної перлини — Кінбурнської коси. Нині додалося ще одне лихо — джипінг. Цілинні землі облюбували для розваг власники позашляховиків. Вони роз’їжджають узбережжям, пошкоджуючи білосніжний пісок та рослинність, вбивають тварин, влаштовують пікніки на березі.
Наслідки подібних вилазок очевидні. Купи сміття, зламані дерева. А прибирати за ними доводиться небайдужим людям, громадським активістам. Волонтерів різного віку завдяки червоним футболкам та бейсболкам на косі вже охрестили «червоними чоловічками».
З березня по вересень цього року на території Кінбурнської коси було проведено акцію «Я люблю своє узбережжя». Її ініціатор — Українське товариство птахів за підтримки Фундації Кока-кола, яка виділяє значні кошти на відновлення водних ресурсів та збереження середовищ існування птахів. — Наше товариство намагається зберегти види зникаючих птахів, та й загалом пернатих у їхньому природному середовищі, — розповідає національний координатор проекту Вікторія Шевчук. — Кінбурном проходять міграційні шляхи птахів. Якщо коса матиме жахливий стан, вони її оминатимуть, адже не можуть жити в забрудненому середовищі.
Метою проекту «Я люблю своє узбережжя» є стимулювання раціонального підходу до управління водними ресурсам та сміттям у прибережній зоні природоохоронних територій. Цінність проекту полягає ще і в тому, що він має освітній характер, оскільки пропагує бережливе ставлення до водних ресурсів і демонструє молоді важливість раціонального підходу до навколишнього середовища задля збереження водних ресурсів.
Справа «червоних чоловічків», безумовно, корисна. Проте екологи вважають, що відповідати за чистоту узбережжя в межах населених пунктів має місцеве самоврядування, за межами — парки та лісгосп. Природозахисник Олег Деркач каже, що якби рекреаційні установи, такі як парки, функціонували нормально, проблем можна було б уникнути. Наприклад, брати плату з відпочивальників та спрямовувати її на прибирання, утилізацію та вивезення сміття.
Неефективне управління рекреаційними територіями полягає і в тому, що досі не знайдено управи на любителів швидкої їзди. На Кінбурні сотні польових піщаних доріг. Оскільки не визначено статус доріг загального користування, кожен сам пробиває свою колію, руйнуючи цінні ділянки коси.
Це начебто планують зробити. Але поки що проекту організації території, розвитку та рекреаційного використання Кінбурнської коси немає. Хоч із моменту створення Національного парку минуло п’ять років, є дирекція, штат, які могли би в рамках своїх повноважень застосовувати заходи до порушників.
— Не витримує критики пересування машин узбережжям або їх розміщення у прибережній смузі, — зазначає Олег Деркач. — Пально-мастильні матеріали проливаються і рано чи пізно опиняються у воді. Шинами автівки руйнують піщаний вал, який захищає берег і внутрішню частину коси від розмивання, особливо він важливий у період штормів. Рослинність, яка закріплює ці піски, дуже уразлива, її легко пошкодити. Ці рослини і так перебувають у критичних умовах, бо намагаються вижити за високих температур, у солоному субстраті та піску. Я вже не кажу, що на узбережжі багато живих організмів. Рослинність, птахи, інша живність.
Втім, розв’язати проблему можна. Скажімо, встановити контрольно-пропускний пункт на в’їзді з боку Херсонської області, де водіїв інструктували б, як поводитися на косі. Реальніший вихід — дозволити проїзд транспорту до населених пунктів — Василівки, Покровки, Покровських хуторів. Але за межі населених пунктів транспорт не випускати. Є й третій підхід — просто визначити місця для паркування автомобілів.
І ще про одну загрозу для коси розповів Олег Деркач. Вона полягає в руйнуванні літорального прибережного валу. Кількість природних аномалій, до яких ми не готові, збільшується. У грудні 2012 року на косі був найсильніший шторм, який змінив конфігурацію півострова. Море фактично розмило стрілку (кінчик) коси, вода дійшла до хат та садиб, які ближче до моря, хвилі буквально зрізали пляж.
Було зруйновано піщані вали, що стримували наступ води. Наступний такий шторм, каже еколог, призведе до трагічніших наслідків. Але вихід теж є. Слід проводити рекультиваційні заходи, відрегулювати потоки транспорту, заборонити джипінг та вести велику інформаційно-роз’яснювальну роботу.