"Ефір не все стерпить"

5 листопада 2019

У Доктрині інформаційної безпеки України зазначено, що пріоритети державної політики в інформаційній галузі — розвиток і захист технологічної інфраструктури забезпечення інформаційної безпеки України; забезпечення повного покриття території України цифровим мовленням насамперед у прикордонних районах, а також на тимчасово окупованих територіях тощо.

З-поміж пріоритетних цілей новоствореного Міністерства культури, молоді та спорту, один із напрямів діяльності якого — інформаційна безпека, виокремлено такі:

— українці відчувають свою належність до єдиного українського культурного простору;

 — українці рідше стикаються з маніпулятивними та фейковими новинами, повідомленнями і матеріалами.

Для досягнення цих цілей визначено відповідні завдання, а саме:

— запровадження додаткових каналів доставки контенту на тимчасово окуповані території;

— сприяння створенню контенту, що протидіятиме інформаційній агресії;

—  підвищення якості технічного покриття теле- та радіосигналом тимчасово окупованих територій і лінії розмежування.

У Програмі діяльності уряду, розрахованій на п’ять років, ідеться, що в умовах гібридної війни важливі навички критичного мислення, усвідомленого споживання інформаційних продуктів, стійкості до маніпуляцій та агресивних новин. Проте в інтенсивному інформаційному потоці навіть людину, яка критично мислить, можна ввести в оману маніпулятивною, фейковою інформацією. Тому уряд планує створити належні умови для ринку медіапослуг, розширити можливості для інформування населення на тимчасово окупованих територіях, а також реалізації програми підтримки створення медіа­продуктів, що протидіятимуть інформаційній агресії.

В Урядовому контактному центрі проаналізували звернення, що стосуються питань інформаційної політики та діяльності засобів масової інформації. Як повідомили «Урядовий кур’єр» в управлінні взаємодії з громадськістю центру, на урядову «гарячу лінію» впродовж 2019 року надійшло майже  2 тисячі звернень цієї тематики. Серед основних питань, що порушували заявники, — нестабільна та неякісна трансляція програм загальнонаціональних і регіональних теле- і радіоканалів, що обмежує законне право громадян на інформацію.

Заявники, які проживають в зоні неякісного прийому цифрового ефірного телебачення, скаржилися, що їх фактично позбавлено можливості отримувати інформацію телевізійними каналами. Громадяни нарікали, що оскільки в ефірі немає українських телеканалів, транслюють лише програми російських, зокрема у селах Первомайське Ясинуватського району Донецької та Тур’я Сновського району Чернігівської областей; у селах Піски Буринського та Ободи Білопольського районів Сумської області. За таких обставин превалюють угорські телеканали, зокрема в селі Пушкіно Виноградівського району Закарпатської області, або румунські — в Одеській області.

За браком в ефірі українського радіо в FM-діапазоні (зокрема у Лохвиці Полтавської області) транслюють програми російських радіоканалів, або румунських та російських, як у смт Веселинове Миколаївської області. І цей перелік можна продовжити: програми  болгарських, турецьких, молдовських радіоканалів заміщують український радіоефір.

Ось деякі приклади звернень.

Житель Лохвицького району Полтавської області у квітні цього року звернувся на урядову «гарячу лінію» із проханням відновити трансляцію програм Українського радіо на середніх хвилях та в FМ-діапазоні, оскільки  транслюють програми російських радіоканалів.

У Концерні радіомовлення, радіозв’язку та телебачення (КРРТ) повідомили, що програми Українського радіо (УР-1) публічне акціонерне товариство «Націо­нальна суспільна телерадіокомпанія України» (ПАТ «НСТУ») транслює у середньохвильовому діапазоні потужним (400 кВт) передавачем Миколаївської філії КРРТ на частоті 549 кГц. Трансляцію ведуть із села Луч Миколаївської області, що дає змогу забезпечити гарантований доступ населення півдня України та АР Крим до програм УР-1. Тимчасова відсутність трансляції програм УР-1 зумовлена відключенням представниками енергопостачальної компанії АТ «Херсонобленерго» радіоцентру в селі Луч Миколаївської філії від електропостачання у зв’язку із заборгованістю КРРТ за спожиту електроенергію, яка виникла через істотну заборгованість ПАТ «НСТУ» за надані КРРТ послуги. Відключення електроенергії відбулося 21.03.2019 року, проте 18.04.2019 року електроживлення було поновлено, як і трансляцію програм УР1 у діапазоні середніх хвиль. Початок трансляції програм УР-1 для населення м. Лохвиця та прилеглих до міста населених пунктів планували на червень поточного року після виконання КРРТ організаційно-технічних заходів.

21 серпня цього року на урядову «гарячу лінію» зателефонував заявник з  м. Мирноград Донецької області та поскаржився на незадовільну якість роботи тюнера Т2 . Під час  трансляції новин відключається сигнал. У зв’язку з цим він просив посприяти у налагодженні якісного телевізійного сигналу цифрового мовлення в місті.

Керівник товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕОНБУД» надав відповідь, яка, можливо, стане у пригоді іншим користувачам ефірного цифрового телебачення.

Місто Мирноград Донецької області лежить у зоні прийому телевізійного сигналу цифрової багатоканальної телемережі ТОВ «ЗЕОНБУД», який надають з передавальної станції, розташованої в м. Покровськ Донецької області. Технічних збоїв у роботі станції у період, який зазначив заявник, зафіксовано не було. У зв’язку з цим вірогідна причина того, що в заявника не було прийому телевізійних каналів цифрової багатоканальної телемережі ТОВ «ЗЕОНБУД», — несправність приймального обладнання або його незадовільне налаштування, а саме:

— несправність прий­мальної антени або кабелю зниження;

— порушення з’єднань із приймальною антеною та цифровим приймачем;

— несправність чи порушення налаштувань цифрового приймача (тюнера).

Для отримання якісного телевізійного сигналу цифрової багатоканальної телемережі ТОВ «ЗЕОНБУД» рекомендовано звернутися до місцевої спеціалізованої сервісної служби, яка виконує встановлення, монтаж та налаштування приймального обладнання, або виконати такі роботи самостійно, дотримуючись вимог із встановлення та налаштування приймального обладнання, а саме:

— використовувати зовнішню антену дециметрового діапазону з коефіцієнтом підсилення 10-12 дБ (наприклад антена «Хвильовий канал»);

— приймальну антену встановити на даху будинку на трубостійці заввишки понад 2 метри, але не менш ніж 10 метрів від поверхні землі;

— спрямувати приймальну антену на вищевказану передавальну станцію;

— під час встановлення антени необхідно забезпечити пряму видимість на передавальну станцію, тобто у безпосередній близькості до антени, на трасі розповсюдження сигналу треба уникати таких перешкод, як лінії електропередач, високі будинки, лісові масиви тощо;

— перевірити якість монтажу кабелю зниження від приймальної антени до цифрового приймача (кабель має бути в доброму стані, всі з’єднання виконані якісно);

— виконати автоматичний або ручний пошук каналів згідно з інструкцією до цифрового приймача (тюнера).

За період з 22 по 30 жовтня 2019 року на урядовій «гарячій лінії» зареєстровано 34 543 звернення, з них телефоном — 32 271, через інтернет — 2272.

Отримати відповідь, роз’яснення чи довідкову інформацію громадяни можуть, звернувшись на урядову «гарячу лінію» за номером телефону 1545 цілодобово та безкоштовно з мережі фіксованого зв’язку Укртелекому, телефонів мобільних операторів Київстар, Vodafone Україна, Lifecell.

Особи з порушенням слуху можуть звернутися на урядову «гарячу лінію» за допомогою Skype-зв’язку за таким іменем:
Урядова гаряча лінія 1545-1,
Урядова гаряча лінія 1545-2,
Урядова гаряча лінія 1545-3.

Працює «гаряча лінія» для кандидатів на посади фахівців з питань реформ: 
(044) 284-19-64.

Для підприємців діє «гаряча лінія» за номером телефону: 
0-800-503-045.

Для громадян України, які перебувають за кордоном, номер телефону урядової «гарячої лінії»: 
+38 (044) 284-19-15.

Оформити звернення можна також через веб-сайт Урядового контактного центру за адресою: www.ukc.gov.ua.

Звертаємо увагу, що на вебсайті центру в розділі «Консультаційна та інформаційна база» можна ознайомитися з відповідями на запитання, з якими найчастіше звертаються громадяни на урядову «гарячу лінію».



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua