Більш як місяць тому експерти під час круглих столів констатували, що Закон від 31 липня 2014 року №1621-VІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України», яким з 1 січня 2015 року запроваджується електронне адміністрування ПДВ, має чимало білих плям, які не на користь бізнесу. Вони сподівалися на те, що влада дослухається до бізнес-середовища та знайде оптимальні рішення. Йшлося зокрема про ймовірність скасування новації або розробку та затвердження низки підзаконних нормативних актів, які враховуватимуть інтереси не лише держави, а й платників податків. Часу ж бо поки вистачає.
Однак у першій декаді листопада зокрема експерти будівельного ринку під час зустрічі з журналістами в столиці констатували: час спливає, а віз і нині там. Новорічна зміна на носі, а вони роблять невтішні прогнози для галузі, якщо нововведення таки діятиме.
Методи «папєрєдніков»?
«Ми втрачаємо право на помилку, — каже віце-президент Конфедерації будівельників України Юрій Сербін. — Ухвалюючи закон, забули про те, що на підприємстві, наприклад, може захворіти бухгалтер, і там не зможуть видати податкову накладну, причому перенести це на наступний місяць вже не вдасться. Ця проблема набуває значного масштабу, якщо врахувати, що коли зводиться багатоповерхівка, то до справи долучаються кілька десятків субпідрядників і постачальників будматеріалів. І формувати документи, як того вимагає закон, просто неможливо в установлені терміни. А якщо врахувати, що потрібно покласти певну суму коштів на спецрахунки ПДВ без можливості повернути їх невикористаний залишок на поточні рахунки суб’єктів, то йдеться вже про вимивання обігових коштів, яких нині і так катастрофічно бракує. Так робили «папєрєдніки» Клименко та Янукович — забрати, а потім вкрасти? Будуть вимиватися обігові кошти, або, оскільки в будівництві швидко кошти не витрачаються, підрядчику доведеться видавати липовий документ і не дивитися на якість робіт. А йдеться також і про будівництво житла».
Якщо механізм електронного адміністрування ПДВ залишиться таким, то, за його словами, у будівельної галузі запасу міцності вистачить лише на три місяці. «І якщо нині падіння ВВП країни через воєнні дії становить 7%, то коли ляже галузь, додасться ще 10%. Тож закон не підлягає поліпшенню. Його просто потрібно скасувати і напрацювати спільно інший документ», — вважає Юрій Сербін. Він за те, щоб звернутися до керівництва держави і вимагати втрутитися в ситуацію, адже залишається зовсім мало часу до введення нової норми.
Директор аудиторської компанії МТД «Аудит» Вікторія Бірюченко переконана, що часу з моменту прийняття закону минуло достатньо, а бізнес не кричить про те, що його норми змусять віддавати власні гроші державі, тож доводитиметься або призупиняти діяльність, або піти з українського ринку. А це мінус інвестиції, податки. Вона пояснила на прикладі, як нововведення позначиться на бізнесі. «Наприклад, компанія отримує аванс для проведення будівельних робіт. Як правило, йдеться про 40—60% усієї суми, бо саме стільки треба, щоб закупити будматеріали. Компаніям — платникам ПДВ відкриють спецрахунки в Держказначействі, на які треба внести достатню суму, яка б покривала податкові зобов’язання. Так, якщо компанія отримала 6 млн гривень авансу, то 1 млн одразу має покласти на спецрахунок. Але податкове зобов’язання може становити 700 тисяч — їх і знімуть з цього рахунку в бюджет. І якщо хтось думає, що 300 тисяч можна забрати назад на поточний рахунок і користуватися цими грошима, то нічого подібного. Адже, згідно з відповідним порядком КМУ, використання цих коштів — лише в бюджет як сплата ПДВ», — пояснює експерт.
Нині, як підкреслює вона, за рентабельності 10% (раніше справді було 20—50%) у будівельників на спецрахунку заморожуються обігові кошти. «І нема гарантії, що їх можна буде використати в наступному проекті (бо чи буде він за нинішніх умов взагалі?). Немає гарантії також, що їх повернуть з бюджету як переплату. Оскільки всім відомо, як доводиться повертати переплачений податок на прибуток. У Державній фіскальній службі заявляли, що механізм електронного адміністрування ПДВ потрібен, адже буде забезпечено відповідність сум нарахованого та сплаченого ПДВ, тобто суми гарантуватимуться грошовими коштами, до того ж обігові кошти підприємств відволікатимуться мінімально. Але ми бачимо цей мінімум. Не відповідає дійсності й те, що великі компанії не просять змінити цей механізм», — каже Вікторія Бірюченко.
Оптимісти в меншості
Експерт повідомила, що опитали фінансових спеціалістів будівельних і суміжних з ними компаній щодо ефекту нововведення з ПДВ. Чверть респондентів зауважила, що очікують істотних фінансових втрат. Тобто компанії мають від’ємний ПДВ і не зможуть його повернути, і наступний рік почнуть з нульовим ПДВ, податковий кредит, зароблений у попередніх періодах, буде проблемним — на сьогодні немає механізму його перенесення на наступний рік.
Щодо впливу на роботу бухгалтерії: оптимістів, які вважають, що нововведення не позначиться на такій роботі, — лише 5%, а 40% заявили, що доведеться додатково наймати персонал бухгалтерів. Крім того, половина опитаних вважає, що треба скасувати цей механізм, а ще майже половина, з огляду на економічну кризу та потребу поповнювати бюджет, погоджується працювати з цим механізмом, але не в такому вигляді — тобто чинність закону треба призупинити, обговорити з бізнесом варіанти адміністрування (експерти кажуть, що є кілька варіантів) і обрати найефективніший, який стимулюватиме компанії платити кошти у бюджет, а не пропускати їх через конвертаційні центри. «Якби ПДВ знизили принаймні до 12%, то ніхто б не йшов у такі центри. І ринку було б добре, і державі», — вважає Вікторія Бірюченко.
Ускочити в останній вагон
Коли матеріал готували до друку, під час зустрічі з пресою директор департаменту методологічної роботи з питань оподаткування ДФС Неля Привалова повідомила, що дискусія, яка триває навколо нововведення стосовно ПДВ, є природним процесом. «Водночас запровадження такого механізму спричинено катастрофічною невідповідністю нарахованого та сплаченого ПДВ до бюджету. А податковий кредит з ПДВ не анулюється, а залишається та обліковується платником. І для цього буде передбачено окремий додаток до звітності з ПДВ. Цей залишок від’ємного значення відшкодовуватиметься платникам в тому порядку, який діє нині. Тобто він нікуди не зникне. І не треба спекулювати на цій темі», — каже вона. І уточнює: якщо з’явиться переплата у бюджет після 1 січня 2015 року, то потрібно буде подати заяву в контролюючий орган за місцем реєстрації — і кошти повернуть на поточний рахунок, або можна буде іншим чином скористатися переплатою.
КОМПЕТЕНТНО
Гроші просто лежати не можуть
Юлія ДРОГОВОЗ,
голова комісії Українського союзу промисловців і підприємців з питань економічної політики:
— Ми неодноразово виступали проти такого підходу до реформування податкової системи. Система концептуально збудована так, що спрямована на максимальне відмивання коштів або в бюджет, або на казначейські рахунки. Великі кошти будуть надовго заморожені на спецрахунках у казначействі і не працюватимуть в економіці. Питання в тому, що з ними збираються робити, адже гроші просто лежати не можуть. Це позначиться і на банківській системі, оскільки будівельники не матимуть коштів, щоб співпрацювати з ними, і на галузі, бо бракуватиме коштів на інвестування. Тож обсяги падатимуть. А бюджет недоотримуватиме не лише ПДВ, а й інші податки.
ОФІЦІЙНО
Фіскальна служба налаштована на діалог
Зважаючи на категоричність експертів, «УК» звернувся до ДФС з проханням пояснити: чому за півтора місяця до початку дії норм електронного адміністрування ПДВ немає механізму перенесення на наступний рік мінусового ПДВ і чи взагалі буде такий механізм? Як ДФС оцінює пропозицію експертів проводити перевірки та за їхніми результатами, якщо ПДВ не фіктивний, переносити на наступний рік, а також пропозицію призупинити дію закону? Де гарантії повернення переплат з ПДВ? Чи не суперечить ініціатива ДФС європейському законодавству, де податковий кредит — невід’ємне право платника, і не повинно бути обмежень на право користуватися ним?
Прес-служба ДФС на запит «УК» повідомила таке. Перехідними положеннями Закону України від 31 липня 2014 року №1621-VІІ передбачено, що суми бюджетного відшкодування, заявлені до 1 січня 2015 року, підлягають відшкодуванню у порядку, встановленому відповідно до статті 200 Податкового кодексу України у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року. Тобто від’ємне значення, сформоване платниками до 01.01.2015 р., нікуди не зникає, а повертатиметься з бюджету в чинному станом на 31.12.2014 р. порядку.
ДФС підготувала порядок обліку від’ємного значення ПДВ попередніх податкових періодів, що задеклароване впродовж звітних (податкових) періодів до 1 січня 2015 року, який найближчим часом буде оприлюднено на офіційному веб-порталі для публічного обговорення. На сьогодні спільно з бізнесом та громадськістю опрацьовуються додаткові можливі варіанти використання залишків від’ємного значення у 2015 році.
Також ДФС розглядає як один із можливих варіант стосовно пропозиції експертів проводити перевірки і за їх результатами, якщо ПДВ не фіктивний, переносити на наступний період.
Щодо питання переплат, то в разі анулювання реєстрації платника ПДВ залишок коштів на електронному рахунку після перерахування до бюджету перевищує суми узгоджених податкових зобов’язань з податку за підсумками останнього звітного (податкового) періоду, такі суми повертаються з бюджету в порядку, передбаченому статтею 43 ПК за заявою платника податку (п. 27 Порядку електронного адміністрування ПДВ , затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 р. №569). Будь-яких обмежень для платників ПДВ стосовно повернення з бюджету зайво внесених ними коштів не передбачено.
На ініціативу експертів призупинити дію закону ДФС відповідає так: з метою практичного запровадження електронної системи адміністрування ПДВ, ДФС розробила і презентувала представникам бізнес-спільноти та громадських організацій дві моделі електронного адміністрування. За результатами обговорень представники бізнесу відзначили найбільш прийнятною для платників податку модель, яка знайшла своє відображення у прийнятому законі. До того ж Порядок електронного адміністрування ПДВ затверджено постановою КМУ від 16.10.2014 №569. Зазначений порядок почне діяти з 1 січня 2015 року. Водночас ДФС налаштована на подальше вдосконалення системи електронного адміністрування ПДВ.
А ще прес-служба повідомила, що правила формування і дата виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту платником податку, а також Порядок визначення суми податку, що підлягають сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетного відшкодування, визначені Розділом V Податкового кодексу України, відповідають вимогам Директиви Ради 2006/112/ЄС про спільну систему ПДВ від 28 листопада 2006 року. Із запровадженням системи електронного адміністрування ПДВ вказані правила та порядки залишаються незмінними. Так, зокрема, право на формування податкового кредиту в платника виникатиме за придбання товарів/послуг для подальшого використання їх в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності та за наявності належним чином оформленої податкової накладної. Ті самі правила формування податкового кредиту діють для платників на сьогодні. Таким чином, система електронного адміністрування ПДВ не суперечить вимогам цієї директиви.