"Ельзара ІСЛЯМОВА: «На нашому каналі ви ніколи не побачите непривабливих сцен і не почуєте ненормативної лексики» "

19 сiчня 2013

Керівник кримськотатарського
телеканалу «АТР»
Ельзара ІСЛЯМОВА

Єдиний у світі кримськотатарський канал «АТР» донедавна був відомий лише вузькому колу людей. Та воно і зрозуміло, бо свої передачі рідною мовою транслював лише 2,5 години на добу і не міг похвалитися ані професійними кадрами, ані обладнанням. Усе кардинально змінилося за два минулі роки — на канал прийшла молода і потужна команда. Результатом їхньої кропіткої праці став потужний рестарт і перше місце у рейтингу серед кримських каналів. Про феномен цього каналу ми попросили розповісти його керівника Ельзару Іслямову.

— Ельзаро,  як почуваєте себе у статусі єдиного у світі?

— Ми розуміємо свою відповідальність. Тому ставимо для себе високу планку — наша телепродукція повинна бути кращою, а наші спеціалісти — професіоналами. Але в нас є ще одне завдання — ідеологічне. Показуючи на своєму прикладі, що ми можемо бути кращими, намагаємося подолати відчуття меншовартості, що нав’язувалося нам протягом років депортації. Адже ми народ, якому є чим  пишатися. Тому ми нині відкриваємо себе Україні і всьому світу.

— Ваш канал існує з 2006 року, але дуже потужно заявив про себе лише позаторік. З чим це пов’язано?

— Канал справді отримав друге життя, і пов’язано це з кількома моментами. Передусім у нас з’явився новий інвестор — це російський бізнесмен, кримський татарин Ленур Іслямов. Ця людина і є головним двигуном кардинальних змін, які дали змогу зробити каналу досить потужний старт. Ми побудували нові студії, замінили все обладнання, придбали сучасну техніку. Створили власний сайт.

Хоч завдання, які раніше ставилися перед каналом, збереглися — це кримськотатарський телеканал, який має на меті відродження своєї мови, збереження культури та історії.

— А які в інвестора вимоги до каналу?

— Логічні й зрозумілі: кримськотатарський народ повинен мати своє телебачення. А також його телепродукція мусить бути якісною і цікавою для людей усіх національностей.

Чи не втручається інвестор у редакційну політику каналу?

— У редакційну та інформаційну політику каналу він не втручається. Але він людина бізнесу, тому ставить перед нами конкретне завдання — стати прибутковим підприємством. З чим ми добре справляємося, адже в нас стабільно збільшується відсоток реклами. Наші фахівці створюють телепродукти, які транслюються на російському каналі НТВ.

— Як розв’язуєте кадрові питання, адже у вас передачі виходять трьома мовами? А жоден кримський виш не готує таких фахівців.

— Зі знанням мов у нас менше всього проблем, бо розуміємо, що повинні знати власну мову, аби її не втратити. Як громадяни України  вільно володіємо державною мовою. А оскільки в Криму російська є мовою спілкування, то її ми теж знаємо. У нас більшість співробітників говорить ще англійською та іншими мовами.

А от щодо професійності кадрів, то тут у нас проблеми були. Коли ми як нова команда прийшли на телеканал, у його штаті було 15 спеціалістів, а їх професіоналізм у більшості випадків викликав великі сумніви. У багатьох режисерів, операторів навіть не було профільної освіти. По суті, всі були самоуками.

— Як розв’язали проблему?

— Попри великі витрати, ми ризикнули і залучили до роботи на каналі спеціалістів з Києва і Москви, а також кращих фахівців з інших кримських каналів. Наприклад, до Криму нам вдалося повернути нашого співвітчизника Османа Пашаєва, який тривалий час пропрацював журналістом «Вікон» на каналі «СТБ», Айдера Мурадосілова, режисера з каналу «Інтер», Лілю Буджурову, ведучого редактора з державної телерадіокомпанії «Крим». Вдаючись до таких кроків, розуміли, що ці фахівці зможуть зробити ефект низького старту і водночас підтягнути всіх тих, хто не має знань. Це був перший етап, який себе повністю виправдав.

Другий етап — залучаємо фахівців, які проводять навчання для нашого персоналу. Нині співпрацюємо з головним оператором топового російського телеканалу, який щодва місяці приїжджає до нас і проводить 5-денні майстер-класи для наших операторів, режисерів, кореспондентів. По закінченні вони складають іспити.

Ведучі програми «Заман» готові розповісти про найсвіжіші новини Криму, України та світу. Фото каналу АТР

— Ельзаро, повертаючись до теми мови, хочу запитати про ефірне мовленнєве співвідношення.

— На жаль, мовлення кримськотатарською у нас становить близько 15%. Хоч на початковому етапі ця цифра була більша, але це призвело б до втрати глядацької аудиторії. Треба розуміти, що кримських татар на півострові проживає лише 14%, а досконало рідну мову знає ще менше. І навчити їх мові через кримськотатарські передачі — це не той шлях. Ця проблема більш глобальна і наш канал самотужки її розв’язати не зможе. Тим паче, ми не відкидаємо можливості збільшувати кількість передач рідною мовою. Українською транслюється приблизно 12%  і 70—73% мовлення відбувається російською. Чимдалі, з виходом на кабельні мережі, збільшуватимемо відсоток українського мовлення.

— Передачі вашого каналу можна побачити лише в Криму?

— У кабельній мережі ми охоплюємо практично весь Крим. Але побачити нас можна не лише тут, наш канал із задоволенням дивляться кримськотатарська діаспора по всьому світу — в Туреччині, США, Румунії, Болгарії, Росії. Шанувальники Інтернету можуть нас переглядати на цьому ресурсі,  а ще на супутнику.

— Далеко не кожний кримський канал може похвалитися  програмами власного виробництва. Як у вас із цим складається?

— Власного продукту маємо майже 30%. Він переважно складається з інформаційних, розважальних програм та політичних ток-шоу. На «АТР» нині працює близько 130 осіб, що дає змогу нам виробляти власний продукт.  Закуповуємо високоякісні художні, документальні фільми та мультфільми. Надзвичайно прискіпливо їх добираємо, бо дотримуємось певних моральних цінностей. Ви ніколи не побачите на нашому каналі непривабливих сцен і не почуєте ненормативної лексики.

— Які програми власного виробництва найрейтинговіші?

— Якщо говорити про розважальні програми, торік у нас стартували два шоу — «Sherfe Fashion», де ми обираємо незграбно вдягнуту дівчину і робимо з неї леді, зберігаючи кримськотатарську естетику. Інше улюблене шоу наших глядачів кулінарне — «Acci beber». До речі, спочатку воно виходило виключно кримськотатарською мовою. Але ми отримали велику кількість листів з побажанням, щоб кримськотатарська кухня виходила російською, оскільки люди хочуть навчитися готувати наші страви. Також має популярність розважальна ранкова програма кримськотатарською мовою «Саба Єрте», яка виходить щодня з 7-ї до 10-ї ранку.

Ми також пишаємось своїм політичним ток-шоу «Гравітація», в Криму подібних немає. Звісно, відзначу передачу «Mizmizlar» Османа Пашаєва та Еміне Джепар, з їхніми дотепними запитаннями, які вони ставлять відомим людям. Похвалитися можемо і програмою «Заман» — це наші новини. Ми вважаємо, що робимо їх кращими в Криму, бо вони не заангажовані та мають свій власний стиль.

У нас є дуже цікаві продукти на історичну тематику. Перша передача — це подорожі по Криму від скіфів і готів до сьогоднішнього часу, з Олексою Гайворонським, який надзвичайно цікаво і по-новому відкриває для нас Крим. Друга — «Алтин девир» — про Кримське ханство. І третя — «Тарих седаси» — це вже сучасна історія — розповіді про національний рух, депортацію. Всі вони невеликі за обсягом, але надзвичайно цікаві.

— А для дітей є щось цікаве?

— Звісно, одна з найцікавіших передач — шоу талантів «Tatli ses». У цій програмі ми популяризуємо нашу культуру — маленькі учасники співають та декламують вірші кримськотатарською мовою, виконують національні танці. Кульмінацією дитячого шоу стає грандіозний гала-концерт. До речі, переможця минулорічного шоу ми плануємо висувати для участі в дитячому «Євробаченні».

— Ми говорили про ваші популярні програми, а який рейтинг, власне, в самого каналу?

— За минулорічними рейтингами ми посідаємо 14-у сходинку серед 47 каналів, які транслюються в Криму, навіть залишили позаду ERA, MEGA, ТВІ і «5 канал», а ще півроку тому були другі знизу. Але наша мета — потрапити в десятку кращих. Серед кримських каналів ми лідери.

— Чи об’єктивно висвітлює ваш канал конфліктні ситуації, які час від часу виникають між кримськими татарами та представниками інших національностей, а також владою?

— Принципи об’єктивності для нас завжди залишаються на першому плані. Коли є міжнаціональні конфлікти, то, звісно, подається думка двох конфліктуючих сторін. Щодо влади, то ми даємо змогу зберегти обличчя кожному високопосадовцю, але не закриваємо очі на висловлювання, що зачіпають гідність кримських татар. Тобто не  влаштовуємо лобових зіткнень, але і мовчати репортери телеканалу у таких випадках не будуть. Ми кримськотатарський канал, звісно, що будемо відстоювати своє право на краще життя, на збереження своєї культури. При цьому відстоювання не повинно переростати у сліпоту. Адже наша мета — не замкнутися на своїх власних потребах та вимогах і не жити в резервації. Ми повинні розворушити, дати нового подиху, а де треба, то і присоромити, але не знищувати.

— Які нові проекти плануєте реалізувати найближчим часом?

— Оскільки в нас досить багато дитячих проектів власного виробництва, вирішили виділити все це в новий канал, який буде називатися «Ляле» («Тюльпан»). Маю надію, що вже з 1 січня наступного року його випустимо на супутник. Мовлення буде трьома мовами, адже ми намагаємось пропагувати толерантне ставлення до людей будь-якої національності і вчимо цього змалку.

Людмила ЩЕКУН,  «Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Ельзара ІСЛЯМОВА. Народилася 1979 року в місті Чирчик, що в Узбекистані. 1994 року родина повернулася до Криму. У 2000 році закінчила Київський національний економічний університет. Має ступінь кандидата економічних наук. Працювала виконавчим директором приватного підприємства. З травня 2011 року стала генеральним директором телеканалу «АТР».

 



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua