СУБОТНІЙ РЕПОРТАЖ
У Сумській обласній бібліотеці зберігаються
2222 примірники раритетних видань
Чи доводилось вам тримати в руках книги, яким від "народження" 100, 150, 200 чи навіть 212 років? Ні? Тоді ви багато втратили. Мені ж цими днями випало побувати в бібліотечному підземеллі, де зберігаються стародруки і доступ до яких має лише обмежене коло людей. Чому саме обмежене, зрозуміло без додаткових пояснень: стан більшості книг настільки ветхий, що, як кажуть, краще подалі від гріха.
... Разом із завідуючою сектором Іриною Жмакіною обережно ступаємо східцями, що ведуть до підвального приміщення. Аж ось і маленька кімнатка, де на поличках вишикувалися книжки-ветерани. Ірина Вікторівна дістає затертий-перетертий томик, випущений 1798 року. Читаємо: "ЕНЕИДА" на малоросcійскій языкъ перелиціованная И. Котляревскимъ" (м. Санкт-Петербург, видавець Максим Парпура). Можливо, книгу тримав у руках сам Іван Котляревський, який, як відомо, особисто займався розповсюдженням свого твору.
Поряд на поличці - "Новое ядро русской истории", що побачило світ у 1809 році в Москві (видавництво С. Селівановського). Її автор - Іван Нехачин. Він не тільки працював над рукописом, а й доклав фінансових зусиль, аби твір став книгою. На сторінці зазначено, що її видано "иждивеніем сочинителя". В цьому ж ряду - "Руская исторія" Сергія Глінки, "Псалтир", "Христіанское чтеніе", яким від 160 до 190 років. Можна лише здогадуватись, через які бувальці пройшли вони, аж доки знайшли спокій у цьому сховищі.
На книжці "Инстинкты и нравы насекомых" - розмашистий автограф вченого секретаря Російського Етимологічного товариства Івана Шевирєва. Таким чином 112 років тому науковець засвідчив свою повагу до відомого сумського цукрозаводчика і мецената Павла Івановича Харитоненка...
Як розповіла директор бібліотеки Тетяна Фролова, сектор рідкісних і цінних видань створено рівно чверть століття тому. За цей час він суттєво поповнився раритетною літературою. Коли мали фінансові можливості, купували видання, зараз же надії здебільшого на щедрих читачів, а також митників. Останні інколи передають книги, які вилучають у недобросовісних бібліофілів під час перетину державного кордону.
Окрім історичних раритетів, зберігається більше сотні мініатюрних книженят, що легко й зручно вміщуються на долоні. Наприклад, репринтні видання "Кобзаря" Т. Шевченка, видрукуваного 1878 року, "Лірика" Івана Франка, тритомник О. Пушкіна, твори С. Руданського, Р. Кіплінга. А ще - звітна доповідь ЦК КПРС XXVІ з'їзду партії, з якою виступив Леонід Брежнєв 23 лютого 1981 року. Сьогодні, можливо, це не така вже й цінність, однак через років 80-100...
Як своєрідні антиподи мініатюрам - масивні фоліанти вагою до шести-восьми кілограмів. Поряд з карликовими виданнями вони виглядають справжніми Гуліверами.
Ірина Жмакіна розповідає про суворий температурний режим і вологість, яких дотримуються в кімнаті, особливості освітлення. Готуючи фото, хотіли додати світла за допомогою потужної лампи. Але в радіусі кількох десятків метрів немає жодної розетки - так вимагають правила пожежної безпеки. Довелося задовольнятись тим, що є, і сподіватися на можливості фотоапарату.
Тож, потривоживши на певний час книжкові раритети, залишили їх у спокої, на який вони заслужили своїм поважним віком.