ПЕРСПЕКТИВА
Науковці та спеціалісти винайшли спосіб, за допомогою якого можна відмовитися від значної частки імпортного газу
Колись держави вели війни й завойовували для себе нові землі, потім — ринки. Нині жорстка боротьба ведеться за енергоресурси. Якщо вникнути в суть усіх цих дрібних і великих конфліктів, то стає зрозуміло: людство гостро відчуває нестачу ресурсів і нині кожна країна намагається мати власне джерело енергії та гарантувати так свою національну безпеку.
На цьому тлі позиція України має вигляд інколи вельми незбалансованої, оскільки наша держава прагне гарантувати власну енергетичну безпеку через досягнення домовленостей з Росією щодо зниження ціни на імпортований газ. У ситуації, коли такі переговори ускладнені вже підписаними кабальними угодами і за відсутності потужних важелів впливу на економічну політику північного сусіда, наша країна не може розраховувати на якісь значні поступки «Газпрому». Тим часом, якщо проаналізувати стан справ в енергетиці, бережливе ставлення до наявних власних ресурсів може істотно допомогти Україні збільшити ступінь диверсифікації власного енергоринку.
Але спершу слід звернути увагу на те, що понад 40% валютних надходжень в Україну забезпечує чорна металургія, яка за усталеною традицією є водночас одним із найбільших споживачів природного газу. Його українська металургія споживає щорічно понад 5 млрд кубометрів. Неважко підрахувати, що за нинішньої ціни на блакитне паливо сукупні витрати металургів сягають щороку 2 млрд доларів. А тим часом альтернатива дорогому російському газу в металургійній галузі існує. Адже Україна, як відомо, має великі запаси кам’яного вугілля, яким можна було б замінити природний газ і цим самим досягти значної економії коштів. Проте це завдання, на жаль, неможливо вирішити шляхом простої перестановки доданків, тобто замінити газ вугіллям. Адже технологічний процес виплавки чавуну хоч і відомий ще з ІV століття, але й досі залишається надто складним для модернізації його кустарним способом, тим більше в умовах сучасного виробництва.
Такі промислові велетні споживатимуть значно менше газу завдяки ноу-хау українських вчених. Фото з архіву редакції
Звичайно, ідею замінити природний газ подрібненим до порошкоподібного стану вугіллям запропонували ще на початку 60-х років минулого століття. Тоді перші дослідження з упровадження у виробництво цієї технології почалися на Донецькому металургійному заводі (ДМЗ). Проте дешевий за радянськими мірками природний газ, який почав надходити з Росії, зробив неактуальним проведення подальших розробок з доведення технології використання пиловугільного палива до промислово прийнятного показника.
Але всі ці роки технічна думка не стояла на місці. Планомірно й послідовно працівники Ясиновського, Авдіївського, Макіївського коксохiмзаводiв, інженерно-технічний персонал Єнакіївського, Донецького металургійних заводів, учені Українського державного науково-дослідного вуглехімічного інституту, Донецького національного технічного університету та Українського державного вугільного інституту, працівники Укркоксу проводили науково-дослідні роботи, підпорядковані єдиній меті — пошуку шляхів заміни дорогого імпортного газу в доменному виробництві вітчизняними енергоресурсами.
І ось нарешті після наполегливих цілеспрямованих пошуків проблему було розв’язано. Не вдаючись у складну деталізацію, розібратися в якій можуть лише спеціалісти, скажемо, що домогтися переходу на пиловугільне паливо вдалося завдяки впровадженню інноваційних методів збагачення вугілля, кардинального вдосконалення принципів доменної плавки,комплексному ви?користанню в доменному виробництві подрібненого вугілля і особливого коксу марки «Преміум», який виробляють підприємства коксохімічного крила «Донецьксталі».
Зміні параметрів доменної плавки під використання коксу «Преміум» дало можливість кардинально скоротити в доменному виробництві не лише обсяги імпортного природного газу, а й самого коксу. Завдяки впровадженим інноваціям металурги знизили витрати коксу до 390 кг на одну тонну чавуну зі значним зниженням споживання природного газу і заміною частини доменного коксу коксовим горішком.
Виплавка чавуну з використанням високоякісного коксу, пиловугільного палива та з урахуванням компенсуючих заходів у технології доменного виробництва дала можливість суттєво інтенсифікувати процеси відновлення заліза з руди в доменних печах і підвищити в результаті цього продуктивність домен на 9,2-17,1%. Реальний економічний ефект від використання ресурсозберігаючих технологій за 2011 рік лише по двох металургійних підприємствах («До??нецьк?сталь» і «Єнакіївський металургійний завод») перевищив 150 млн грн. А за підрахунками спеціалістів Інституту економіки промисловості НАН України, економічний ефект від запровадження цієї технології на всіх провідних металургійних підприємствах України становить 4,2 млрд грн.
Наукова та практична цінність роботи дала підстави висунути її на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки за 2012 рік. Заявку розглянув Комітет з державних премій, і працю «Ресурсозберігаючі технології металургійного виробництва на основі використання українського вугілля» було допущено до конкурсу.
У праці було враховано і вплив застосування нової технології на навколишнє середовище. Як зазначають спеціалісти в галузі екології, зокрема член-кореспондент НАН України, доктор біологічних наук професор О. З. Глухов, цінність цієї наукової праці полягає ще й у тому, що в ній враховано також аспект екологічної безпеки. Адже загальновідомо, що металургійне виробництво шкідливе для навколишнього середовища. А запровадження принципів, викладених у науковій праці, поданій на здобуття Державної премії, дасть можливість значно скоротити потреби доменників у коксі, що однозначно приведе до зменшення його випуску. Завдяки цьому і техногенне навантаження, яке створює коксохімічне виробництво на довкілля, також зменшиться. Окрім того, під час переходу на використання пиловугільного палива і коксу «Преміум» доменники можуть повністю відмовитись від використання залізорудного агломерату, виробництво якого у металургії також одне з найшкідливіших для навколишнього середовища.
Особливо варто зазначити, що і як сировину для пиловугільного палива, і як компоненти шихти для виготовлення коксу «Преміум» автори праці «Ресурсозберігаючі технології металургійного виробництва на основі українського вугілля» пропонують використовувати переважно українське вугілля, на чому наголошують навіть у самій назві праці. Завдяки цьому наша країна має унікальний шанс одержати у своє розпорядження технологічний процес виплавки чавуну, при якому використовуватимуть виключно вітчизняні енергетичні й сировинні ресурси. У підсумку наша держава зможе сама диктувати ціну на свою продукцію як на внутрішніх, так і на зовнішніх ринках, додатково зміцнюючи свою енергетичну незалежність та національну безпеку.
Важливо зауважити, що спільна робота вчених і фахівців промисловості важлива не тільки з точки зору економічного ефекту, що досягається в результаті впровадження запропонованих розробок. Ця праця робить істотний внесок у сучасну науку і на інноваційному рівні розвиває принцип, запропонований ще великим хіміком
Д. І. Менделєєвим, який стверджував, що майбутнє у використанні кам’яного вугілля — в його повній і комплексній переробці, а не в простому спалюванні.
Усе це, на думку вчених і спеціалістів металургійної галузі, дає підстави з упевненістю стверджувати, що наукова праця «Ресурсозберігаючі технології металургійного виробництва на основі використання українського вугілля» та її автори С. Л. Ярошевський, А. В. Ємченко, А. Г. Старовойт, І. В. Шульга, В. Г. Гу?сак,
О. М. Кузнєцов, С. І. Кауфман, Ю. В. Філатов, О. І. Коломійченко, В. Є. Попов заслуговують на присудження їм Державної премії України в галузі науки і техніки за 2012 рік.
ДУМКА ЕКСПЕРТА
Сергій ГРИЩЕНКО,
віце-президент Української асоціації підприємств
чорної металургії, доктор технічних наук,
професор, лауреат Державних премій України,
заслужений діяч науки і техніки України:
— Питання зміцнення власної енергетичної безпеки, яка є нині головною складовою національної безпеки, запровадження технологій, які дають можливість замістити імпортні енергоресурси вітчизняними, підвищення енергоефективності актуальні нині для України як ніколи. І вирішувати їх потрібно невідкладно. Особливо цього потребує металургійна галузь, на яку припадає левова частка всіх енергоресурсів, що їх споживає промисловість України. І розв’язання цієї проблеми цілком реальне, якщо врахувати, що для цього в нашої країни є всі передумови: наявність власної енергетичної бази та запаси необхідних корисних копалин, і, що особливо важливо, інтелектуальний потенціал, якому під силу вирішувати завдання будь-якої складності. Це переконливо засвідчили і результати роботи авторів наукової праці «Ресурсозберігаючі технології металургійного виробництва на основі використання українського вугілля».Тому вважаю, що вони заслуговують присудження Державної премії України в галузі науки і техніки, оскільки вони змогли створити абсолютно замкнений цикл металургійного виробництва в нашій країні, повністю зорієнтований на використання вітчизняних сировинних і енергетичних ресурсів. І запровадження результатів їхніх наукових пошуків у металургійній галузі сприятиме передусім зміцненню енергетичної, а отже й національної безпеки нашої держави.