Ті, хто недавнього суботнього дня побував у невеличкому, однак надзвичайно охайному і затишному селі Слоут Глухівського району, були  приємно вражені різнобарвним духовним дійством — етнічним фестивалем «Сіверське перевесло». Хоч і кажуть, що перший млинець, як правило, глевкий, це не про винятковий для громади і Сумщини захід, який став масштабним панно культурно-мистецьких традицій Сумщини.

А починався фестиваль, умовно кажучи, кілька місяців тому зі співпраці Березівської ОТГ з обласним науково-методичним центром культури і мистецтв, на чолі яких справжні ентузіасти культури Надія Артеменко та Євгенія Бистрицька. Саме вони ініціювали спільний проєкт, який переміг у всеукраїнському творчому огляді-конкурсі «Малі міста — великі враження-2019» і явив таку фестивальну феєрію.

Як наголосила начальник управління культури Сумської ОДА Олена Мельник, закономірно, що саме Сумщина здобула право на «Сіверське перевесло». Адже кілька років тому у Глухові започаткували один з небагатьох в Україні конкурс автентичного співу, до участі в якому долучилися десятки унікальних солістів, гуртів, ансамблів краю — хранителів давніх пісенних традицій. Тож ці два заходи об’єдналися у звукове полотно, на якому знайшли своє місце всі й кожен, для кого автентичний спів став справою життя.

«Пісенне перевесло» запрошує

Своєрідним епіграфом-заспівом фестивалю став п’ятий відкритий обласний конкурс автентичного співу, який зібрав на сцені Слоутського будинку культури майже 30 виконавців пісенного та обрядового фольк­лору з восьми районів, семи об’єднаних територіальних громад, міст Шостки, Глухова і Сум.

Не часто випадає нагода слухати чистий, без жодних фонограм чи підказувань спів, коли голос співака мов на долоні. Тож журі складно було обирати найкращих і найталановитіших.

Надто це стосувалося молодшої вікової категорії до 18 років у номінації «Гуртове виконавство», в якій на перемогу претендувало гроно юних талантів.

А перемогу журі віддало представникам Конотопського району: лауреатом І ступеня став зразковий аматорський фольклорний колектив «Весняночка» Сім’янівського сільського БК Дубов’язівської селищної ради,  ІІ ступеня — їхні колеги з гурту «Писанка» з Великого Самбора. А умовну «бронзу» здобули вихованці ансамблю «Любисток» центру естетичного виховання Шосткинської міськради.

Проте не було жодного переможеного. Усі учасники поїхали по домівках з дипломами, тими чи тими нагородами.

Особливу відзнаку «За вір­ність традиції» вибороли учасниці фольклорного колективу «Горюночка» із села Линове Путивльського району. Багато десятиліть представники цього унікального в Україні села продовжують мистецькі традиції горюнів як автохтонного поселення, що живе тут уже кілька століть і стало предметом дослідження вчених-істориків.

А що вже казати про гурт «Комишанське надвечір’я» з Охтирщини, всі учасниці якого віком 70—79 років. Вони подолали три сотні кілометрів, щоб долучитися до сіверського дійства і вплести свої голоси в багатобарвний дзвінкий хор.

Коровай-коровай, кого хочеш, обирай

Тим часом гості фестивалю часто вагалися, якій локації віддати перевагу. Адже їх було не одна і не дві, а більш як десяток. І кожна неповторна, ексклюзивна.

Осінь традиційно вважають порою весіль, тому чимало відвідувачів із захопленням спостерігали за розмаїтим дійством «Весільна Сумщина», що розгорнулося на головній сцені. Тут можна було побачити старовинні обряди — кликання на весілля, випікання короваю та печива, завивання вілечка, зведення на посад, викуповування нареченої й покривання її хусткою, пришивання квітки, краяння короваю, снідання, інші миттєвості стародавнього весілля.

Неподалік представники Музею кролевецького ткацтва знайомили із знаменитими рушниками і навіть пропонували охочим долучитися до творення орнаменту. Представники Линового облаштували «Горюнське подвір’я», на якому можна було побачити, як жили горюни сто і більше років тому. Театр старовинної моди Ямполя і Глухівський районний будинок культури представили колекції старовинних строїв, чим зачарували навіть вишуканих модниць. Браві хлопці з козацького гурту «Гарда» із Глухова продемонстрували спортивне ігрове дійство «Сіверська ватага», викликавши захоплення прихильників бойового мистецтва українців.

Працювало містечко стародавніх ремесел, де можна було взяти участь у майстер-класах з вибійки, ткацтва, виготовлення оберегів, ляльок-мотанок, помилуватися зразками народних виробів. Вишуканим подарунком любителям традиційного співу став виступ фольк­лорного ансамблю «Божичі» з Києва.

Як підсумувала Олена Мельник, фестиваль «Сіверське перевесло», започаткований у тісній співпраці з Українським центром культурних досліджень, став невід’ємною складовою не тільки Глухівщини, а й Сумщини та України, доповнивши повносилий культурно-мистецький національний сніп неповторним сіверським розмаїттям.