Найбільше урядовці обговорювали необхідність запровадження такої системи ціноутворення на ліки від серцево-судинних захворювань, цукрового діабету ІІ типу та бронхіальної астми. Рішення КМУ про обмеження на максимальну роздрібну ціну медпрепаратів для цих категорій хворих українців виконуватимуть сповна вже з 1 січня 2017 року. А з 1 квітня діятиме програма реімбурсації (компенсації вартості) лікарських засобів людям, хворим на гіпертонію, діабет і астму. А ціна на ліки буде середнім показником у країнах Східної Європи. Україна орієнтується на такі референтні країни, як Чехія, Словаччина, Угорщина, Польща та Латвія.
«Уряд встановлюватиме ціну не на назви препаратів, а тільки на діючі речовини. Це означає, що сотні тисяч препаратів регулюватимуться за справедливою ціною», — пояснив Прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Згодом в уряді опрацьовуватимуть встановлення цін на всі важливі для життя громадян категорії медпрепаратів.
До речі, у проекті Держбюджету на 2017 рік закладено півмільярда гривень на реімбурсацію відповідних ліків. 150 мільйонів гривень прописано на створення медичних кардіохірургічних центрів.
В українців крадуть 10 років життя
«Це тільки перші кроки, які маємо здійснити у глобальній реформі системи охорони здоров’я», — наголосив глава уряду, попросивши представників фармбізнесу дотримуватися нових чесних правил гри.
В. о. міністра охорони здоров’я він попросив очистити відомство від ворогів. Ідеться про осіб, які саботують проведення оздоровчих реформ. Презентувала систему утворення референтних цін на медпрепарати Уляна Супрун. Вона означила головні засади національної політики щодо лікарських засобів, зміни у фінансуванні системи забезпечення українців ліками, їх постачання та якості. Пролунало й слово реімбурсація, коли йшлося про раціональне застосування лікарських засобів. За словами в. о. міністра, 90% громадян за власні кошти купують потрібні їм медпрепарати, коли наприклад в Польщі таких лише 20%. Більшість ліків другорядні для розв’язання проблем зі здоров’ям. «Держава фінансує не ті ліки, які потрібні хворим, — резюмувала Уляна Супрун. — Виробники, дистриб’ютори ставили ціну, вигідну для себе. З 1 січня виписуватимуть рецепти на міжнародні непатентовані назви ліків. Ми також вносимо зміни до національного переліку основних лікарських засобів. Таких понад 1100. Потрібно його звузити, а ще встановити граничну оптово-відпускну ціну на медпрепарати».
Окремо вона констатувала, що українці живуть на 10 років менше за представників інших європейських країн. Середня тривалість життя в нас — 70 років. У Польщі цей показник становить 77, у Франції — 82 роки. Висновок: треба запобігати небезпечним для життя хворобам доступними ліками, превентивною медициною. За даними в. о. міністра, 65% смертності в Україні спричиняють серцево-судинні хвороби. На цукровий діабет II типу хворіє мільйон осіб, а бронхіальна астма не дає змоги вільно дихати 210 тисячам наших співгромадян.
Держкомпанії дадуть дивідендів на 17 мільярдів
Друге питання порядку денного стосувалося управління державними компаніями. Таких у нас 3,5 тисячі. Бюджету підприємства вже завдали збитків на 64 мільярда гривень, оскільки за ними лише 6% вартості активів. Саме тому міністри швидко ухвалили пакет рішень та регламентували процедуру корпоратизації державних компаній. Вона передбачає призначення незалежних наглядових рад, порядок конкурсного добору голів держкомпаній, удосконалення управлінської структури і визначення мети їхньої діяльності.
«Десятки років завдавали мільярдних збитків, це мільярди недоплачених зарплат і пенсій. А скільки було куплено яхт, будинків, літаків? Це рішення дасть змогу розв’язати проблему», — прокоментував рішення КМУ Володимир Гройсман.
Загалом пакет законодавчих актів, які визначають порядки створення й функціонування незалежних наглядових рад у державних компаніях розробляло Міністерство економічного розвитку і торгівлі. Там передбачають, що незалежні наглядові ради формуватимуть стратегію розвитку державних компаній, призначатимуть менеджмент, оцінюватимуть його роботу та обиратимуть незалежного аудитора для проведення перевірок. У такий спосіб унеможливлюється політичний вплив на роботу держпідприємств, а корупційні ризики зникають.
У цьому розрізі під час засідання уряду перший віце-прем’єр-міністр — міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів назвав незалежні наглядові ради важливою частиною реформи корпоративного управління. А його перший заступник Юлія Ковалів висловила сподівання, що перші наглядові ради буде сформовано вже на початку року в п’яти держкомпаніях. Серед них Укрзалізниця, Укрпошта, Укргідроенерго, Укренерго, міжнародний аеропорт «Бориспіль».
Вона також розповіла, що формування незалежних наглядових рад у найбільших державних компаніях обов’язкове згідно із Законом №1405 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління об’єктами державної та комунальної власності».
А за результатом 2016-го Мінекономрозвитку очікує на надходження до держбюджету дивідендів від держпідприємств на 17 мільярдів гривень.
До слова, незалежні наглядові ради створюватимуть на державних унітарних підприємствах та в господарських товариствах, у статутних капіталах яких 50% акцій (часток) належать державі. Їхні активи за останній рік мають перевищувати 2 мільярди гривень, а чистий дохід — становити 1,5 мільярда гривень. За словами Юлії Ковалів, ці критерії актуальні для 41 держпідприємства, включно з НАК «Нафтогаз України». До речі, реформування цього енергохолдингу згідно з рішенням уряду передбачає створення нової компанії-оператора ГТС — акціонерного товариства «Магістральні газопроводи України».