Створення та існування антикорупційного суду в нашій країні назріло вже давно, адже, як показує практика покарань за такі злочини, ТОП-осіб притягують до відповідальності за вимагання та отримання хабарів в особливо великих розмірах нечасто.

Не зайве навести статистику судових рішень за період з 1 липня 2015 року по 30 червня 2016-го, яку свого часу оприлюднив один з українських телеканалів. Третину всіх покарань становили штрафи до 20 тисяч гривень (на цей гачок потрапила дрібна риба, тобто посадовці невисокого рангу). Проте основу покарань становили злочини, в яких сума хабарів була меншою за 10 тисяч гривень (до 63% вироків). А вироків за покарання хабарників на суму понад 100 тисяч гривень було за цей період лише 18.

МВФ не захоче допомагати

Та це все лірика цього надскладного питання. Гола правда полягає в тому, що в разі не ухвалення законопроекту, який би надав поштовх до створення антикорупційного суду, Міжнародний валютний фонд не надасть чергового траншу кредиту в 2018 році. А якщо ми не отримаємо цих грошей, то країні буде тяжко — треба буде переглядати видаткові статті державного бюджету, зрозуміло, в бік зниження фінансування.

Під різними приводам Верховна Рада за багато місяців так і не спромоглася ухвалити ні президентського, ні інших чотирьох законопроектів щодо створення цього надважливого суду. Щоправда, парламент ухвалив-таки у першому читанні законопроект, запропонований Президентом Петром Порошенком ще 1 березня 2018 року. Проте в цей документ на вимогу МВФ довелося вносити чималу кількість уточнень і правок. Це тривало довго. І високі державні службовці нервуються. Адже по-іншому й бути не може: питання дуже важливе і водночас болюче.

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман днями заявив, що складе із себе повноваження, якщо сьогодні, 7 червня 2018 року, парламенту не вдасться проголосувати за створення антикорупційного суду.

«Хочу наголосити, що ми сьогодні стоїмо перед вибором: або подальший розвиток і розв’язання багатьох проблем, які накопичились у нашій державі, або, якщо це рішення не буде ухвалене, знову-таки — дестабілізація», — заявив Володимир Гройсман.

Тоді від спікера Верховної Ради України Андрія Парубія Прем’єр отримав обіцянку, що він зробить усе можливе для успішного голосування.

Інші інституції відвернуться?

Чи справді без ухвалення законопроекту про антикорупційний суд країні загрожує економічна дестабілізація? Звісно, грошей від МВФ у цьому разі Україна не отримає. Заступник голови правління Нацбанку Олег Чупрій вважає, що без грошей МВФ країна постане перед загрозою дефолту. Адже з 2017-го по 2019 рік наша держава повинна сплатити за борги чималеньку суму — 12,5 мільярда доларів за зовнішніми запозиченнями. А не беручи нових кредитів, зробити це буде дуже важко. Левову частину цих зовнішніх запозичень Україна повинна повернути саме цього року.

На думку економіста Андрія Новака, якщо МВФ відмовиться надавати гроші Україні в 2018 році, то слід очікувати на таку саму поведінку і від інших поважних фінансових інституцій (приміром Всесвітній банк чи ЄБРР або навіть ЄС), адже кредитний рейтинг нашої країни, безумовно, значно знизиться.

«Якщо не брати кредитів, економіка України розвиватиметься набагато повільніше або навіть буде у стані стагнації. Адже для розвитку треба мати інвестиційний або кредитний ресурс», — зазначає Андрій Новак.

Створення не заради створення

Усім слід усвідомити, що створення антикорупційного суду Україні потрібне не лише задля отримання конче необхідних грошей від МВФ. І це не просто суд заради самого суду. Це нагальна потреба. Адже без нього, без його неупередженої роботи розвиток економіки неможливий.

Корупція поїдає Україну надвисокими темпами. ТОП-менеджери та високопосадовці, які обкрадають державу і кожного з нас на астрономічні суми, набагато страшніші, аніж неотримання чергового траншу від МВФ.

Такі спеціалізовані суди діють не лише в розвинених демократичних країнах, а й у таких третіх державах — на Філіппінах, у Пакистані, Мексиці тощо. І навіть в екзотичному Камеруні доволі швидко розглядають кримінальні справи про розкрадання державного майна чиновниками.

Тож Україні, яка лежить у центрі Європи, слід якнайшвидше ухвалити закон про створення такої інституції. Сподіваємося, що сьогодні документ, що ввібрав чимало кваліфікованих правок і доповнень, буде ухвалено, й українці побачать, як справедливість перемагає, а злісні розкрадальники й хабарники не уникнуть відповідальності.

Олекса ЛУЖНИЙ
для «Урядового кур’єра»