В минулому номері «Урядового кур’єра» було надруковано матеріал про те, якими будуть перші кроки діяльності новоствореного люстраційного комітету. Ішлося й про оцінку дій суддів, котрі прикривали терор під час Майдану. Втім, варто зазначити, що вже сьогодні здійснюються певні кроки з реформування суддівської системи. Саме вони і стали темою дискусії під час круглого столу, де обговорювався проект закону «Про відновлення довіри до судової системи України» в якому взяли участь судді, посадовці, адвокати.
Адже з тим, що судова система України потребує змін, мало хто не погодиться. Не секрет, що деякі рішення серед тих, які прийняті у вітчизняних судах, м’яко кажучи, суперечливі. Тому звичайні українці здебільшого не вірять, що саме через суд можна довести правоту. Дехто після ухвалення вироків у вітчизняних судах шукає правди в європейських інстанціях. До речі, Україна є одним з рекордсменів за кількістю рішень Європейського суду не на її користь. Це ще раз доводить, що нашу суддівську систему потрібно змінювати.
Обов’язкове реформування
На жаль, судова система — той життєвий механізм, який за всіх влад намагалися якимось чином використати і підлаштувати під себе. Тобто зробити таким, щоб він був зовні начебто незалежним, а насправді мав певні важелі впливу. А те, що сталося протягом останніх кількох місяців, було, напевно, очікуваною відповіддю українського суспільства на той правовий безлад, який панував.
— Хочу пояснити, чому однією з перших ініціатив нового українського уряду стало питання щодо повернення довіри до української судової системи, — роз’яснює міністр юстиції Павло Петренко. — Це було пов’язано з тим, що нещодавно до нас звернулися судді Верховного суду України та Вищих судів із проханням допомогти нормалізувати роботу судової системи. Адже в регіонах суддів фактично виганяють з робочих місць, змушують писати заяви про відставку і не дають здійснювати правосуддя. Їхнє прохання полягало в тому, щоб парламент виступив з політичною заявою і підтримав судову систему. Ми пояснили представникам судового корпусу, що така заява без реальних реформ, визнання самою судовою системою негараздів та без реальних кроків для розв’язання цих проблем не дасть жодних результатів.
Після тривалих дискусій щодо можливого компромісного механізму налагодження роботи суддівської системи в легітимному полі були напрацьовані концепції, які відобразилася в першій редакції проекту закону «Про відновлення довіри до судової системи України».
В запропонованому до обговорення законопроекті є кілька дуже важливих блоків питань.
Перший стосується реальних кроків щодо відновлення довіри до судової системи. Цього можна досягти шляхом перевірки загальновідомих фактів і порушень, які допускали суди під час мирних акцій протесту. Крім того, є багато запитань, пов’язаних з рішеннями національних судів, які були фактично оскаржені в Європейському суді з прав людини і за якими винесені негативні для України рішення. Здебільшого йдеться про те, що рішення національних судів суперечать європейським конвенціям.
Чиновники наголошують: суть документа не зводиться до того, щоб ось так взяти і застосувати до всієї судової системи певні люстраційні процедури. Адже, напевно, це не розв’яже всіх проблем. Хоч варто зауважити, що представники судової системи готові йти на перевірку. Тому судова система повинна отримати реальні механізми самоврядності й незалежності.
Атестації бути
Також до обговорення запропоновано питання щодо атестації судового корпусу. Проте чи може чинний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Вища рада юстиції забезпечити належну і об’єктивну перевірку всіх тих ганебних фактів? «На мою думку, однозначно не може», — наголосив міністр.
Тому в законопроекті з’явилася пропозиція, щоб цю спеціальну перевірку проводили вже оновлені конституційні органи. Також запропоновано створити спеціальну тимчасову комісію, до якої ввійшли б представники, обрані в парламенті, але більшість у цьому органі має бути від суддів, делегованих Вищою радою юстиції і ВККУ. З огляду на більшість рекомендацій Венеціанської комісії й було запропоновано саме таку модель.
Це потрібно для того, щоб не було надмірного втручання у здійснення правосуддя і тиску на суддю з боку інших органів. Також до комісії мають увійти представники громадськості, запропоновані Кабміном. Це блок, який стосується можливої перевірки й атестації суддів. До речі, атестацію варто було б провести у всьому суддівському корпусі. І зробити це за правилами доступу до суддівської професії, тобто шляхом складання відповідного професійного іспиту. Якщо суди пройдуть такі перевірки, то проблем однозначно поменшає.
— Ми повинні відкоригувати критерії перевірки суддів. Вони не мають бути оцінними. Є чітка пропозиція учасників обговорення зробити критерії такими, щоб спецкомісія могла, чітко проаналізувавши те чи те судове рішення, визначити, підпадає суддя під ці критерії чи ні. Тобто без усіляких оцінних суджень, — підкреслив міністр.
Пошук консенсусу
Проте, на думку голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Ігоря Самсіна, до проекту цього закону є чимало зауважень та запитань.
— Норми законопроекту потребують приведення у відповідність до норм чинного законодавства, міжнародних стандартів у сфері судочинства, — зазначає Ігор Самсін.
Разом з тим голова комісії підтримує проведення люстрації серед суддів, але наголошує на необхідності дотримання законності й міжнародних стандартів у вирішенні цього питання.
— Проведення люстрації має відбуватися відкрито і прозоро, відповідати Конституції та законам України, а також враховувати основні міжнародні принципи. Звільнення суддів на підставі норм проекту закону «Про відновлення довіри до судової системи України» з порушенням встановленої процедури може призвести до негативних наслідків, — додав Ігор Самсін. — Тому ухвалення цього проекту закону не розв’яже проблем незалежності судової гілки влади. Потрібно створити робочу групу, до складу якої мають увійти представники усіх гілок влади, громадськості, науковці, варто залучити до її роботи міжнародних експертів. Робочій групі слід доручити розроблення пропозицій щодо внесення змін до Основного Закону України, оскільки починати процес укріплення незалежності судової влади треба саме з Конституції.
Водночас керівник Люстраційного комітету Єгор Соболєв назвав цей документ прикладом діалогу між владою й експертним середовищем. «Я пропоную не сприймати цей закон як проведення люстрації судового корпусу. Підготовка до люстрації — великий і дуже болісний процес. Фактично наша зустріч — це закладання правил: будь-який документ має обговорюватися перед тим, як приймати остаточне рішення», — підкреслив він.
Натомість голова Асоціації правників Денис Бугай зазначив, що законопроект потребує деяких правок.
— Цей документ — сигнал для суспільства, яке очікує від нас, що певні люстраційні процеси розпочнуться. Я маю деякі застереження щодо документа. Зокрема вважаю, що треба чіткіше визначити коло осіб, яких перевірятимуть відповідно до цього закону, — наголосив експерт.
Павло Петренко зазначив, що законопроект буде доопрацьовано в найкоротші терміни з урахуванням пропозицій юридичної спільноти та широкого кола. Цей документ має потрапити до українського парламенту якнайшвидше. Адже якщо ми зараз його не приймемо, то не приймемо ніколи. І співвітчизники нам цього не вибачать.