КOНЦЕРТ
Aнатолій Мокренко назвав свого учня "справжнім європейським баритоном"
Готуючи концерти у Творчій вітальні майстрів оперного та балетного мистецтва "Духовна спадщина" імені І. С. Козловського, її художній керівник, заслужений діяч мистецтв України В'ячеслав Медвєдєв, відомий як невтомний пропагандист здобутків української культури, завжди шукає для кожного з них оригінальну ідею, родзинку.
Горбань Ріголетто - безжальний і турботливий
Цього разу головним "сувеніром" став для слухачів виступ соліста Національної опери України, заслуженого артиста України Володимира Опенька. Сьогодні співак вступив у пору творчої зрілості, визнаний не тільки на батьківщині, а й за рубежем. Його творчий шлях на головній музичній сцені країни розпочинався в 1996 році з виконання партії Фігаро в опері Дж. Россіні "Севільський цирульник". Де тоді було знати недавньому випускникові Київської консерваторії, що в європейських вокальних школах цю партію вважають своєрідною перевіркою для співака: якщо він здатен її виконати на хорошому рівні, йому під силу буде виступ у будь-якій найскладнішій опері.
Партія Фігаро й сьогодні лишається в репертуарі Володимира - він вважає її своєрідним бальзамом для голосу, що розвиває його можливості. Вона також допомагає йому відновитись після виступу в тих ролях, які потребують від артиста максимальної самовіддачі. Наприклад, якщо доводилося співати Ріголетто в однойменній опері. Ця партія, написана для драматичного баритона, складна не тільки вокально та психологічно, а й фізично: артистові доводиться грати горбаня, а тому співати доводиться в незручній, неприродній позі. До речі, хоч у рідному театрі Володимир Опенько став наймолодшим виконавцем партії Ріголетто, він зумів вокальними, акторськими й пластичними засобами змалювати свого героя і безжальним блазнем, і турботливим, ніжним батьком.
А зарубіжні гастролі запам'ятались артистові ще однією виставою - "Травіата". Адже за неповний місяць він проспівав партію Жоржа Жермона 20 разів! Місцева преса відзначала тоді силу його голосу, хорошу вокальну техніку й виразну акторську гру. Сам артист участь у міжнародних проектах вважає дуже корисною для вокаліста: вони навчають бути максимально організованим, відповідальним і здатним співати в будь-який час, удень чи ввечері, незалежно від стану і настрою.
Знають київського артиста в Європі також як виконавця заголовної партії в опері Дж. Верді "Макбет". Далеко не кожному митцеві під силу осягнути цей об'ємний музичний матеріал і справитися з величезним емоційним навантаженням, пов'язаним зі створенням образу людини, готової на будь-який злочин заради влади. Коли італійський режисер Італо Нунціата здійснював у Києві постановку цієї опери, він із задоволенням працював з Володимиром, оцінивши його дуже серйозну роботу над роллю.
Талановита родина
Під час поїздки в Грузію Володимир Опенько співав у складі тріо баритонів. Його партнерами були видатний грузинський співак Зураб Бухрадзе та вірменський бас-баритон Барсег Туманян, який виступав і у лондонському "Ковент-гардені" та у нью-йоркському театрі "Метрополітен-опера". Цей концерт транслювався на весь світ в Інтернеті. Зібрані кошти артисти перерахували в місцевий медичний центр, що займається лікуванням онкохворих дітей.
Чимало гастролював Володимир Опенько і з трупою Національної опери України - виступав у Німеччині, Данії, Швейцарії, Нідерландах, Австрії, Польщі. На київській чи зарубіжних сценах він поставав як жорстокий граф ді Луна в "Трубадурі", нескорений Амонасро в "Аїді" й вавилонський цар Набукко в однойменній опері Дж. Верді, як хтивий та підступний Скарпіа в опері Дж. Пуччіні "Тоска", сміливий Ескамільйо в "Кармен" Ж. Бізе і втомлений світським життям Євгеній Онєгін в однойменній опері П. Чайковського.
Звичайно, концерт Володимира Опенька в творчій вітальні не міг дати уявлення про всі його партії та розмаїття використовуваних ним вокально-сценічних засобів. Та поза сумнівом, кожний з номерів програми свідчив про талант артиста. І недарма, вітаючи свого учня, видатний український співак, професор Національної музичної академії України Анатолій Мокренко назвав його "справжнім європейським баритоном". А приємним сюрпризом для слухачів стало імпровізаційне дуетне виконання педагогом і учнем романсу А. Кос-Анатольського на слова І. Франка "Ой ти, дівчино, з горіха зерня".
Згадав Анатолій Юрійович і про всю талановиту родину Опеньків, де вже в третьому поколінні продовжують музичні сімейні традиції - концертні номери підготували юні Опеньки: гітарист Богдан, піаністка Ярослава і співачка Іванна.
Людмила ЖИЛІНА
для "Урядового кур'єра"