Україна нині енергозалежна держава. Протягом останніх десятиліть видобуток природного газу не задовольняє її потреб. Його імпорт у газовому балансі перевищує 40% потреби.
Наслідок браку коштів
В Україні 402 родовища вуглеводнів, 95% яких відкрито колективами підприємств НАК «Надра України», у промисловій розробці — 269. Державним балансом запасів корисних копалин України (далі – Держбаланс) в 402 родовищах обліковують видобувні запаси природного газу в кількості 905,6 мільярда метрів кубічних (видобуто 68,9% усіх запасів): 94,7% запасів зосереджено на 387 родовищах суші та 5,3% — на 15 родовищах шельфу Азовського і Чорного морів. Це ті запаси, які нині доступні для видобутку, тобто підтверджені буровими роботами, захищені в Державній комісії України із запасів корисних копалин і перебувають на обліку в Держбалансі.
Із цих запасів видобувають приблизно 20,5 мільярда метрів кубічних газу на рік, а це означає, що запасів із таким темпом видобутку вистачить на 44 роки. Як показує досвід видобувних робіт в Україні, з цих запасів можна видобути тільки половину (з технічних та технологічних причин, через низький коефіцієнт вилучення, уточнення геологічної моделі і, відповідно, достовірності запасів), а це вже на 22 роки видобутку. Якщо вдасться збільшити темп видобутку (відношення кількості видобувної сировини до розвіданих запасів) і приблизити його до світового (в Україні темп видобутку становить приблизно 2%, у світі — 10%), то термін видобутку ще зменшиться відповідно до темпів збільшення видобутку.
Держбалансом обліковуються перспективні ресурси (категорія С3) газу кількістю 802 мільярди метрів кубічних, які обліковуються на 206 підготовлених до буріння перспективних площах та 156 нерозкритих бурінням пластах родовищ (у межах ліцензійних ділянок). Якщо перерахувати ресурси у видобувні запаси газу, то це може становити 256,6 мільярда метрів кубічних.
Нині, враховуючи всі можливі ризики, можемо з видобувних балансових запасів видобути лише 452,8 мільярда метрів кубічних газу, до речі, які теж треба ще розвідувати. Але при виконанні широкомасштабних геологорозвідувальних робіт (ГРР) за рахунок перспективних та прогнозних ресурсів можливо збільшити видобувні запаси газу ще на 856 мільярдів метрів кубічних.
На 1 січня 2017 року приріст запасів газу за 2016 рік за рахунок відкриття нових покладів та родовищ газу становив усього 1,29 мільярда метрів кубічних.
Такий низький показник відкриття нових покладів та родовищ означає, що у разі видобутку 20,5 мільярда метрів кубічних газу — прирощено лише 6,3%. Це не вдвічі більше (як традиційно в світі), а в 7 разів менше. Крім того, це свідчить про занепад геологічної галузі, що пов’язано з недостатнім фінансуванням ГРР.
Уявіть, що ГРР в Україні, які виконують державні профільні підприємства в системі Державної служби геології та надр України, за кошти держбюджету в 2016—2017 роках профінансовано на рівні приблизно 5% планового показника.
За даними Держгеонадр України, «загальне фактичне фінансування і, відповідно, виконання завдань і заходів «Програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2035 року» за рахунок коштів Державного бюджету у 2016 році становило 68,8 мільйона гривень за планових обсягів фінансування 1,279 мільярда гривень (5,4%); у 2017 році (за 9 місяців) — 61,2 мільйона за планових обсягів фінансування 1,279 мільярда (4,8%)».
Куди рухатися?
Протягом останніх років керівництво держави скоригувало відповідно до потреб сьогодення «Загальнодержавну Програму розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2035 року» та набрало чинності розпорядження Кабміну «Про схвалення Концепції розвитку газодобувної галузі України» (№ 1079 від 28 грудня 2016 р.) задля збільшення обсягів власного видобутку природного газу.
Реалізація концепції дасть змогу державним та приватним підприємствам збільшити обсяг видобутку природного газу до 27,6 мільярда метрів кубічних у 2020 році.
Зокрема, ПАТ «Укргазвидобування» прогнозує збільшення видобутку природного газу у 2020 році до 20,1 мільярда метрів кубічних, зокрема за рахунок оптимізації роботи свердловин експлуатаційного фонду, їх інтенсифікації, проведення гідророзривів пластів, капітального ремонту свердловин, буріння свердловин на наявних та нових родовищах, введення в експлуатацію дотискувальних компресорних станцій.
У короткостроковій перспективі це правильне рішення — реальне збільшення обсягів видобутку вуглеводнів можливе за рахунок розвідування наявних родовищ та інтенсифікації видобутку з діючих свердловин.
Але в нафтогазовидобувній сфері дедалі частіше лунають думки щодо причин, які ставлять під загрозу виконання Стратегії 20/20 та урядової Енергетичної стратегії України до 2035 року. Основними причинами називають відсутність нових ліцензій (бо ліцензовано майже всю перспективну на нафту і газ територію України щодо вивчення та розроблення родовищ), високі рентні платежі за видобуток вуглеводнів, складні дозвільні процедури тощо.
Якщо частину перешкод завдяки принциповій позиції уряду усувають: ухвалено в першому читанні законопроект №3096-д (дерегуляція у сфері видобутку нафти і газу); опрацьовують законопроекти №5459 (12% ставка ренти для суб’єктів, які експлуатують нові свердловини); №3027 (2% ставка ренти для нафти і конденсату і 1,25% для ставки рентної плати для природного газу — щодо угод про розподіл продукції), то питання наявності нових родовищ для ліцензування вирішать лише після їх відкриття. А це можливо лише в разі проведення широкомасштабних ГРР на тих територіях, де розміщуються ресурси в 5,6 трильйона метрів кубічних газу.
Але Концепція геологорозвідувальних робіт в Україні взагалі не передбачає бюджетного чи іншого фінансування.
ГРР, особливо пошуковий етап, навіть у світовій практиці — економічно ризиковані проекти. Враховуючи геологічні умови та специфіку таких робіт в Україні, інвестори та приватний сектор без певних гарантій не вкладатимуть свої кошти в нові площі через економічні ризики.
А тому треба відновити роботу державних геологічних підприємств НАК «Надра України», які до 1995 року розвідали та відкрили всі родовища, на яких нині працюють видобувні підприємства як державної, так і приватної форм власності. Геологічні підприємства щороку відкривали до 10 великих родовищ нафти і газу та передавали їх видобувним організаціям, завдяки чому держава повністю забезпечувала свої потреби в нафті та газі.
Для відновлення роботи нафтогазорозвідувальних підприємств слід вирішити питання фінансування ГРР через: відновлення в держбюджеті спецфондів на виконання ГРР (які поповнювалися за рахунок відрахувань від видобутку нафти і газу, а 5 років тому ці відрахування було скасовано і введено в рентну плату); відрахування відповідного відсотка на проведення ГРР із рентних платежів. Уже 2—4% дали б змогу відновити такі роботи та наростити видобувні запаси.
Проте це можливо, коли керівництво держави та керівники нафтогазової галузі зрозуміють, що геологорозвідники проводять пошуки і розвідку набагато ефективніше, маючи вікову практику розвідки родовищ, матеріальну базу, обладнання та напрацьований геолого-геофізичний матеріал, а найголовніше, це досвідчені кадри, які через різні обставини нині не задіяні в геологорозвідувальному процесі.
У складних фінансово-економічних умовах НАК «Надра України» виконує весь комплекс геологорозвідувальних робіт, проводить реструктуризацію та модернізацію дочірніх підприємств, виконує роботи з визначення перспективних напрямів геологорозвідувальних робіт (об’єктів, площ та родовищ не тільки традиційних покладів, а й газу сланцевих товщ та ущільнених колекторів).
Враховуючи велику розвіданість родовищ і їх виснаженість, значну перспективу становлять пошуки та розвідка нетрадиційних покладів. Так, дочірнє підприємство НАК «Надра України» «Укрнаукагеоцентр», що має унікальну лабораторну базу, на основі проведення аналізу геолого-геофізичних матеріалів та матеріалів буріння, додаткових лабораторних досліджень за методиками провідних закордонних компаній визначило 5 перспективних зон та 15 перспективних об’єктів, а також 2 наукові полігони для буріння пошукових свердловин на сланцеві товщі та ущільнені колектори. На спеціальних установках отримано сланцевий газ із керну, який відібрано з тих горизонтів і товщ, які під час оброблення геолого-геофізичних матеріалів визначені як продуктивні. А це свідчить про те, що в надрах України є газ у нетрадиційних покладах і його ресурси, за оцінкою фахівців ДП «Укрнаукагеоцентр», становлять до 32 трильйонів метрів кубічних.
Геологічні підприємства НАК «Надра України» напрацювали методики та перспективні ділянки для пошуку вуглеводнів на великих глибинах, у літологічно-екранованих та несклепінних пастках, у карбонатних породах та у приштокових зонах. Але різке припинення фінансування геологорозвідувальних робіт не дало змоги реалізувати ці напрями робіт, що призвело до зниження приростів запасів в Україні і відсутності нових родовищ.
Потрібно збільшити видобуток вуглеводнів і підтримати стабільний ріст, що можливо лише через нарощування видобувних запасів. І це можуть забезпечити геологорозвідувальні підприємства НАК «Надра України», — була б фінансова підтримка держави.
Дуже важливо трансформувати, з урахуванням сучасних реалій, той досвід, коли наша країна повністю забезпечувала себе нафтою і газом завдяки успішній співпраці геологічної та видобувної галузей.
голова правління НАК «Надра України»,
Петро ГОЛУБ,
гендиректор ДП НАК «Надра України»
«Укрнаукагеоцентр»,
для «Урядового кур’єра»