Наразі для внесення до Верховної Ради доопрацьовується проект закону України щодо системи гарантування інвестицій фізичних осіб на фондовому ринку. Він був схвалений на засіданні Кабміну в середині січня цього року і викликав жваву дискусію у фондовиків щодо його доцільності.
Розробник документа — Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) — пояснює його появу потребою доповнити існуючу законодавчу базу нормами щодо схем компенсації для інвесторів.
Невдала не лише назва
Законопроект пропонує встановити розмір компенсаційних виплат за втраченими інвестиціями на рівні 90% неповернутих інвестицій, але не більше 200 тисяч гривень за кожним фактом їхньої недоступності. Крім того, документ передбачає, що учасники системи гарантування інвестицій (торговці цінними паперами — ТЦП, що здійснюють управління ними, та компанії з управління активами — КУА) самостійно обирають форму участі у системі гарантування інвестицій. Це може бути фонд гарантування інвестицій фізичних осіб на фондовому ринку або солідарна відповідальність учасників ринку (вони укладають відповідний договір).
Солідарна відповідальність учасників ринку, на думку представників Професійної асоціації реєстраторів та депозитаріїв, є альтернативою фонду. Вона тримається на саморегулюванні учасників, тоді як при створенні фонду основну роль у процесі гарантування інвестицій відіграє держава. Солідарне виконання зобов’язань стосуватиметься торговців цінними паперами, які ними управляють (таких компаній та банків одиниці). Наразі такі ТЦП обслуговують індивідуально небідних людей. Мінімальна сума договору на управління — 100 тисяч гривень. Вступні ж внески до фонду, наприклад, становитимуть 1% статутного капіталу.
«Впровадження в наше законодавство нового поняття «договору про солідарне виконання зобов’язань перед інвесторами» (розділ ІІІ проекту закону) — своєрідних картельних псевдострахових пулів із не менше п’яти учасників — як альтернативи їхньої участі в цьому фонді, закладає міну уповільненої дії під всю систему гарантування і суперечить конкурентним принципам. Винятків бути не повинно — наявність усіх профучасників у системі має бути обов’язковою», — переконаний президент Українського товариства фінансових аналітиків (УТФА) Юрій Прозоров.
Крім того, на його думку, законопроект має дуже невдалу назву, яка не зовсім відповідає його змісту. Гарантування вкладень у такі за визначенням волатильні (не стабільні за ціною) ринкові активи, як цінні папери, в принципі не може бути. Держава ніде в світі не гарантує інвестору повернення вкладень від падіння цінних паперів. Навіть у найбільших і прибуткових компаній є періоди зростання і падіння котирувань їхніх акцій. За словами Ю. Прозорова, по суті, законопроект стосується не всіх інвестицій фізосіб у цінні папери, а тільки дуже обмеженого кола можливих вкладень в інструменти фондового ринку. Йдеться про операції з довірчого управління коштами громадян професійних учасників — торговців цінними паперами і вкладень «пересічних українців» у цінні папери інвестфондів (за винятком венчурних). Тому і його назву треба змінити в процесі обговорення законодавцями у Верховній Раді.
У закритих публічних інвестфондах кількість реальних ринкових клієнтів варіюється від одного до 100, отже, такі фонди не є масовими (на відміну від відкритих та інтервальних інвестфондів. — Авт). «Тому всі фонди не можна «чесати» під одну гребінку. Їх потрібно розділяти за кількістю непов’язаних інвесторів», — вважає генеральний директор компанії з управління активами «Райффайзен Аваль» Вадим Мосійчук.
Можливі зловживання
Незважаючи на те що проект закону передбачає підвищення рівня захисту споживачів фінпослуг, учасники ринку не підтримують цей проект. За оцінкою експертів-представників європейських фінансових інститутів та Української асоціації інвестиційного бізнесу, документ не відповідає вимогам Директив Євросоюзу та існуючій практиці їх застосування.
«Відрахування у фонд у розмірі 0,1% середньоквартальної вартості інвестицій фізичних осіб передбачає відповідне збільшення витрат інвестора. З іншого боку, загальні надходження до фонду, враховуючи стан розвитку фондового ринку, є досить незначними, що не створює реального захисту інвесторів», — констатує генеральний директор КУА OTP Capital Григорій Овчаренко.
Звичайно, дбати про фізосіб, які купують та продають цінні папери, потрібно. Але наразі вітчизняний фондовий ринок перебуває у достатньо скрутному становищі. І мріє про власні гарантії: щоб йому не заважали працювати.
КОМПЕТЕНТНО
Анатолій ФЕДОРЕНКО,
віце-президент компанії
з управління активами «Кінто»:
— Створення фонду як окремої повнофункціональної юрособи, мабуть, насамперед принесе користь його посадовцям та працівникам. Для учасників фонду (компаній з управління активами, інститутів спільного інвестування, торговців цінними паперами) його утримання обернеться додатковим фінансовим навантаженням на витратну частину їх корпоративних бюджетів, яке вони будуть змушені перекласти на своїх клієнтів, збільшивши плату за свої послуги або окремі операції. Знизиться ефективність інвестдіяльності та прибутки клієнтів таких фінустанов і конкурентоспроможність відповідних бізнесів.