Учора у ліфті познайомилася із сусідкою мадам Петер, аристократичною пані років 70 на вигляд, із красиво зачесаним сріблястим волоссям і в костюмі від Chanel. «Ви з якої квартири?» — запитала вона мене, коли ліфт рушив донизу. Оскільки ми у будинку новенькі, я чемно представилася мадам Петер. Говорили ми англійською. «Ваша родина з Британії?» — продовжила розмову літня пані. «Ні, з України», — відповіла я. Очі старенької засвітилися непідробною цікавістю: «Справді? Я чула, що ви збираєтеся помиритися з Росією. Навіть вивели для цього якусь формулу».
Щиро кажучи, я була вражена такою обізнаністю бельгійської пенсіонерки з українськими справами. У Брюсселі мене часто питають, звідки я родом, проте коли дізнаються, що з України, то дуже рідко подальші ремарки з цього приводу стосуються політичних аспектів. Переважно всі цікавляться, скільки кілометрів до Києва і чи холодно там.
«Ні, не все так просто, до примирення ще далеко», — коротко пояснила я мадам Петер, бо ліфт уже м’яко спинився на першому поверсі. «Люба, заходьте до мене на чай якось увечері, я із задоволенням послухаю, що у вас відбувається», — сказала вона і, кивнувши на прощання, поїхала у підвальний поверх із гаражами, звідки за мить виїхала на чорному позашляховику.
На чай до люб’язної сусідки я ще не зібралася і тому ще не знаю, звідки вона так добре знайома із ситуацією в Україні й чому їй до цього не байдуже. Але про формулу Штайнмаєра протягом останнього тижня у Брюсселі не говорив лише лінивий. У Європарламенті формулу Штайнмаєра сприйняли із традиційним європейським «обережним оптимізмом». Чеський депутат Мікулаш Пекса із фракції Зелених вважає, що її узгодження — це знак «можливого хорошого перебігу подій у майбутньому. Але дуже багато залежить від інтерпретації й від того, чи виконає Росія свої обіцянки».
Не вважає капітуляцією узгодження формули Штайнмаєра і спецрадник голови Єврокомісії щодо України Елмар Брок. Він радить українській стороні чітко дотримуватися послідовності у виконанні умов російською стороною. «Перед тим як відбудуться ці вільні вибори, Україна повинна контролювати кордон. Убачаю в контролі над кордоном умову для проведення виборів», — наголошує він.
Про чітку послідовність подій, пов’язаних із виконанням формули Штайнмаєра, говорить і старший політичний аналітик брюссельського Центру європейської політики Аманда Пол. На її думку, вибори на окупованих територіях не можуть відбутися, доки кордон не перебуває під контролем, доки із цих територій не виведено війська та військову техніку. «Це ті речі, про які ми всі знаємо, і про них важливо пам’ятати», — сказала Аманда Пол.
Після однієї із пресконференцій кілька західних колег-журналістів запитали в мене, що це за формула, за якою повертатимуть окупований Донбас, і чому в Києві багато хто її критикує. «Я читав, що казав про формулу Штайнмаєра ваш президент. Нібито звучить усе непогано, тільки я не зрозумів, хто і як гарантуватиме передачу контролю над кордоном Україні і хто підтримуватиме там безпеку», — розмірковував польський колега.
Це питання турбує, здається, всіх не лише в Києві, а й у Брюсселі. Адже у формулі як гаранта проведення вільних і чесних виборів згадано лише ОБСЄ. Згідно зі статутом цієї організації, члени її місій — цивільні неозброєні люди, серед яких обов’язково будуть представники Росії. Як вони збираються гарантувати безпеку виборців, кандидатів, преси в ОРДЛО, а головне, як ОБСЄ контролюватиме ситуацію на кордоні?
Тож попри цілком благородну мету, на яку, вочевидь, спрямовано формулу Штайнмаєра, чимало її складників потребують чіткішого пояснення і трактування. Це потрібно не лише тим, хто минулими вихідними в українських містах вийшов на віче, а й західним партнерам України.