На початку тижня у Брюсселі з ініціативи Єврокомісії відбулася конференція, присвячена питанням боротьби з онлайн дезінформацією. Оскільки напередодні виборів до Європарламенту в ЄС дуже стурбовані тим, щоб на вибір громадян не впливали фейкові новини та замаскована під правду дезінформація.
Одним з гостей конференції став виконавчий директор компанії Semantic Vision із Праги Франтішек Врабел. Ця компанія оцінює ризики, обробляючи інформацію, зібрану з відкритих онлайн джерел, за авторською системою автоматичного аналізу текстів, опублікованих десятьма найпоширенішими мовами світу. Серед напрямів діяльності Semantic Vision — оцінка ризиків, які становить дезінформація та пропаганда.
Вплив російської пропаганди аналітики Semantic Vision вивчали, досліджуючи, як російські ЗМІ зображають Чехію і які образи європейських лідерів формує російська пропаганда. Проводячи ці дослідження, чеські науковці застосовували методи семантичного контекстуального аналізу — неупереджені комп’ютерні алгоритми, на які жодним чином не впливають політичні погляди чи симпатії тих, хто проводить дослідження.
Наскільки відчутний російський інформаційний вплив на європейську політику і як йому можна протистояти, кореспондент «УК» розпитав Франтішека Врабела.
— Пане Врабеле, то чи справді вплив російської дезінформації у Європі настільки агресивний?
— Поза всяким сумнівом, це так. Росія вдається до наступу дезінформації, тому що неспроможна підтримувати такий економічний темп розвитку, з яким рухається Євросоюз. Тому в неї немає іншого вибору, ніж намагатися сповільнити наше зростання. Стратегія, яку обрала Росія, — розрегулювати наші демократії, адже економіка розвивається набагато успішніше за демократичного устрою, ніж в авторитарних чи диктаторських режимах. Крім того, оскільки експортні можливості росіян доволі вузькі — лише нафта й газ, вони хочуть стати на заваді формуванню спільної політики енергобезпеки ЄС. Росія прагне розділити європейські країни, щоб мати змогу вести переговори з урядами окремих європейських країн, а не з Євросоюзом, оскільки так їй буде легше просувати свої інтереси, застосовуючи будь-які методи, зокрема корупцію.
— Останнім часом на боротьбу з російською дезінформацією ЄС і США кинули, здається, найкращі сили, проте особливого успіху не помітно.
— Це відбувається тому, що заходів боротьби, обраних наприклад ЄС, недостатньо. Оскільки деякі сили в ЄС не вірять, що таке явище, як російська пропаганда, взагалі існує. До цих осіб можна зарахувати Федеріку Могеріні (глава європейської дипломатії. — Авт.) та інших членів Єврокомісії, які з певних дивних причин зі співчуттям і доброзичливістю ставляться до російського режиму. Вони не розуміють масштабів загрози, вважаючи, що вся проблема полягає лише в російських ЗМІ. Але факти свідчать про протилежне: більшість токсичних сайтів, які найбільше поширюють ворожу пропаганду, відкрила й підтримує російська розвідка. Підтримка цих інформаційних агентів — фактично частина державної політики Росії, яку ЄС із дивних причин толерує.
Ще один значний недолік у боротьбі з російською дезінформацією полягає в тому, що ЄС не приділяє достатньої уваги діяльності Facebook. А тим часом саме Facebook робить дуже брудну роботу, оскільки допомагає поширювати і підживлювати ворожу дезінформацію і пропагандистський контент, який надходить із Росії.
— Що ж треба зробити, щоб боротьба з російською пропагандою була успішною?
— Передусім ті, від кого залежить ухвалення відповідальних рішень, повинні визнати й усвідомити існування цієї проблеми та її грандіозні масштаби. Другим кроком має стати ухвалення спільної стратегії, метою якої буде ефективне протистояння ворожій дезінформації з Росії, а також із Китаю, звідки потік пропаганди останнім часом значно зріс. Без цього будь-які заходи зазнають поразки, а європейські демократії постійно піддаватимуться розхитуванню.
— Вважаєте, що російська дезінформація може вплинути на перебіг виборів до Європарламенту?
— Гадаю, що так. І одна з помилок, яку робить ЄС, полягає в тому, що він зосереджує свої зусилля лише на період виборів. Але російська пропаганда має довготермінові цілі та плани. Її мета — створювати так звану релятивну правду, щоб люди переставали вірити у будь-що. А щойно перестанемо вірити в демократичні інституції та демократичний устрій, зазнаємо руйнування. І саме цього прагне Росія. Тому Єврокомісія повинна розуміти, що захист демократичного суспільства від загрози дезінформації має ширші часові межі, ніж передвиборча кампанія.
Вікторія ВЛАСЕНКО,
«Урядовий кур’єр»,
Брюссель