Старожили Узина ще пам’ятають, як на околиці міста працювала заготконтора. Її невеличкий забійний цех виробляв м’ясо кроликів — здорову поживну дієтичну їжу, яка відрізняється від іншого м’яса низьким вмістом жиру та холестерину, а тому рекомендується для вживання людям будь-якої вікової категорії.
Через те продукція заготконтори мала великий попит, особливо в дитячих садочках та школах. Але з розвалом Радянського Союзу її м’ясо стало раптом нікому не потрібним, і підприємство буквально на очах почало занепадати. Тож заготконтору спіткала б, мабуть, доля багатьох подібних підприємств, якби...
Харчування для армії
— Тодішній головний бухгалтер заготконтори Тетяна Глиняна (директор мав уже досить поважний вік — 70 років) згуртувала навколо себе працівників підприємства, не допустивши його знищення, — розповідає нинішній керівник ТОВ «Візит» Людмила Ціліцька. — Ми виживали фактично до 1995 року. У вагончику, в якому тулилися фахівці, і з рефрижераторною секцією, де зберігали м’ясо. І коли Тетяна Анатоліївна очолила новостворене товариство «Візит», ми почали поступово відроджувати виробництво.
Насамперед наш керівник налагодила зв’язок з Міністерством оборони України: армію потрібно годувати, а зробити це могли лише ті підприємства, котрі мали досвід заготівлі, переробки та постачання продукції. Узинці (з їхніми, на щастя, не втраченими контактами з сільгоспвиробниками) взялися організувати конвеєр постачання м’яса для армії. І 5 грудня 1995 року перша тонна яловичини в сирому вигляді надійшла у війська.
— Нині компанія постачає м’ясну продукцію для 35 тисяч військовослужбовців у Житомирській, Київській, Черкаській, Полтавській, Сумській, Чернігівській областях та місті Києві. І забезпечують повноцінним харчуванням солдатів та офіцерів військових частин на території цих областей, утримуючи 200 їдалень. Військові передали їх нам у користування, а ТОВ «Візит» закупило обладнання, найняло на роботу кухарів, обслуговуючий персонал. З не власної продукції в їдальнях лише хліб, риба та молоко, які ми закуповуємо. Можу із впевненістю сказати, що українські солдати харчуються у військових частинах, як у санаторіях.
Звісно ж, згадала директор і те, з якими труднощами налагоджував «Візит» армійський харчовий конвеєр: у 1996—1997 роках військове відомство мало порожні продовольчі склади і фактично не мало коштів, аби своєчасно розраховуватися із постачальниками продуктів для армії. Тож узинці годували військових більше «за спасибі». Але відмовити Міністерству оборони вони не могли, бо в колективі працювали переважно жінки, отже матері, в яких або вже хтось служив у війську, або ж готувався одягти гімнастерку.
Нове обладнання
Підприємство потріно було розвивати: будувати нові цехи, закуповувати сучасну техніку, аби випередити інших виробників, які претендували на харчову армійську спеціалізацію. Досягали цього за рахунок суворої економії коштів, що, хоч і не регулярно, але надходили від Міноборони, та доброго імені компанії. Останнє підтверджується хоча б тим, що поставки м’ясної продукції в армію зросли буквально за кілька років із 30 до 100%.
У 1996 році була спроектована та виготовлена перша конвеєрна лінія із забою та переробки великої рогатої худоби при вертикальному переміщенні туш, 1998-го побудували холодильники місткістю 150 тонн, а наступного впровадили автоматичну систему управління якістю, побудували новий адміністративний комплекс.
З 2000-го ж року на підприємстві з’явилося перше імпортне обладнання відомих німецьких, австрійських, польських та словацьких фірм. Тож вдалося реконструювати ковбасний цех потужністю до 5 тонн ковбасних виробів за зміну (нині тут випускають за новітніми технологіями 73 види ковбас), завершити реконструкцію забійного цеху потужністю 23 тонни м’яса за зміну, збільшити потужності холодильних камер до 700 тонн. А у 2012—2013 роках в Узині запрацював консервний цех з імпортним обладнанням.
— Наші зусилля не були марними, — приєднується до розмови головний бухгалтер підприємства Світлана Демінська. — У 2007 році ТОВ «Візит» було внесено до реєстру підприємств, які мали «експортний атестат», що дає право продавати м’ясо та м’ясну продукцію в арабські країни. Незабаром до Узина приїдуть представники мусульманського світу, які виявили бажання встановити на підприємстві свій приймальний пункт і закуповувати нашу продукцію.
Екологічно чиста сировина
ТОВ «Візит» сьогодні — це сучасне підприємство, яке вже багато років орієнтується на ринкову економіку та працює за її законами. Сировину для нього — велику рогату худобу, свиней та інших тварин — постачають сільськогосподарські підприємства та приватні господарства Київської, Вінницької, Черкаської, Полтавської, Кіровоградської, Миколаївської та Одеської областей. Компанія має власний автотранспорт, який забезпечує безперебійну доставку тварин з цих регіонів на виробництво. Кожна партія худоби супроводжується ветеринарними свідоцтвами та довідками, які гарантують благополучність місцевості, де їх вирощували, проведення вакцинації та досліджень на виявлення інфекційних хвороб.
— Тому ми за свою продукцію відповідаємо стовідсотково, — запевнила Людмила Ціліцька. — Бо на підприємстві худобу додатково обстежують власні ветлікарі, а виробничий процес контролюють 30 відеокамер. Окрім того, наявність власного забійного цеху дає змогу підприємству працювати не на замороженому, а охолодженому м’ясі, яке зберігає всі смакові та корисні властивості. Якість м’яса обов’язково підтверджується органолептичними та лабораторними дослідженнями: на виробництві запроваджено триступеневий лабораторний контроль — ветеринарна перевірка худоби, ветеринарний контроль при первинній обробці, лабораторний контроль готової продукції. Тушки худоби маркуємо спеціальним клеймом.
Не випадково ТОВ «Візит» за значний внесок у розвиток сільськогосподарського виробництва було визнано «Кращим Лідером».
Нечесна конкуренція
Мабуть, останнє не дає спокою деяким виробникам м’ясної продукції, які прагнуть прибрати авторитетне та визнане уже навіть за кордоном підприємство з вітчизняного ринку і зайняти його місце постачальника продуктів харчування для армії. На початку травня 2017 року в інтернеті з’явилася інформація про те, що в одному з узинських сухпайків для військових виявили... зуби невідомої тварини. Автор цього допису навіть надрукував фото «зубастої консерви», чим викликав обурення в деяких дописувачів та не байдужих до армії людей. Останні почали одразу ж паплюжити чесне ім’я узинських виробників.
— Стало так гірко й боляче за цю публікацію, що ми одразу ж звернулися до СБУ, відповідного департаменту Міністерства оборони із проханням знайти автора відвертого пасквіля. І що ви думаєте — знайшли: буквально через кілька годин в інтернеті було надруковано спростування, в якому йшлося, що публікація наклепницького характеру є справою рук конкурентів. Пізніше ж інформаційний портал «Моя Київщина» з посиланням на прес-службу Міністерства оборони України повідомила, цитую, що «військовослужбовці Головного управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення Збройних сил України спробували зв’язатися з автором згаданого посту, однак той на звернення не відреагував». Більше того, було встановлено, що «з наявної інформації, а саме фотозображення вмісту консерви, шляхом попереднього аналізу» було зроблено висновок, що «зображення створено за допомогою графічного редактора». Тож автор публікації мав на меті розповсюдити завідомо неправдиві дані, аби дискредитувати виробника консервів та самі Збройні сили України.
До речі, ТОВ «Візит», яке, нагадаю, стовідсотково постачає продукцію для Збройних сил України, Національної гвардії та Прикордонних військ, доводиться дедалі частіше відбиватися від подібних атак, захищаючи свою репутацію. А ще тих, хто примудряється торгувати узинською продукцією. У тому числі через інтернет. На підприємство надходять дзвінки від різних «волонтерів» які просять продати їм, наприклад, 1000 банок солдатської тушонки із... супровідними документами.
— Це робиться для того, — підсумувала директор підприємства, — аби потім відкрито торгувати нашими консервами, які, припускаю, злочинним шляхом потрапляють до усякіх ділків. Нам посередники не потрібні. Ми без них спроможні постачати свою продукцію у війська. В тому числі у підрозділи, які воюють на Донбасі. Бо вже тривалий час відправляємо в зону АТО — через кожні 10 днів — близько 300 тонн не лише м’ясних продуктів, а й овочевої консервації. Задля цього 2016 року, наприклад, виготовили по 250 тонн консервованих капусти, моркви, буряку, цибулі, перцю. І якщо тушонка та вітаміни не доходять до воїнів, то винних потрібно шукати не в Узині, а серед нечистих на руку військових. Але це уже тема зовсім іншого матеріалу.