ФОРУМ
Молоді українські письменники взяли участь у престижному книжковому ярмарку
Українську літературу вдруге презентували на Лейпцизькому книжковому ярмарку. Його засновано в XVII столітті й щороку проводять у середині березня. Це друга найпрестижніша книжкова подія Європи після Франкфуртського ярмарку.
Цього року міжнародний Лейпцизький книжковий ярмарок відвідала рекордна кількість — 168 тисяч осіб. Було представлено 100 тисяч книжок, проведено близько 3 тисяч заходів — «круглих столів», авторських читань, автограф-сесій. Свою продукцію представили понад 2 тисячі видавництв і компаній із 43 країн.
Діти годинами сиділи біля стендів і читали книжки. Фото з сайту uaculture.com
Книговидання у комплексі
— Це свідчить про те, що всі розмови про смерть класичної книжки і друкарства передчасні, — зазначає президент Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів Олександр Афонін. — Цього року Лейпциг мене надзвичайно вразив. Навіть на ярмарку у Франкфурті я не зустрічав такої кількості відвідувачів. До речі, Лейпцизький книжковий форум відрізняється не лише багатолюддям. Якщо Франкфурт — це більш професійне середовище, насичене передусім бізнес-проектами, то Лейпциг — живе спілкування всіх, хто любить книжку. Люди відвідували творчі майданчики, спілкувались із письменниками. Для дітей біля стендів розстелили килимки, і вони годинами сиділи там, гортали книжки, слухали, як автори читають свої твори. Нам є чого повчитися у німецьких колег, адже вони створили спеціальні інституції, які розглядають книговидання в комплексі — як економічну і культурну складову. На жаль, ми в цій сфері пасемо задніх.
Утім, за словами учасників ярмарку, українська делегація мала гідний вигляд. Торік у Лейпцигу німецькі читачі приділили українській книжці багато уваги, а ЗМІ чимало писали про українських авторів. Цього року площу стенда збільшено вдвічі, й окрім книжок, на ньому були представлені найсучасніші застосування ІТ-технологій для читання й навчання. Нинішній український стенд було зроблено у вигляді комп’ютерного планшета, мобільних телефонів і плазмового екрана, на яких в оригінальному звуковому оформленні з німецькими субтитрами лунали записи найвідоміших сучасних українських авторів. Назва цьогорічної української програми «Лейпциг читає Україну» перегукується з назвою літературного фестивалю «Лейпциг читає», що традиційно відбувається одночасно з ярмарком і налічує понад 2500 заходів по всьому місту. Понад 30 із них відбулося за участю українців.
Для українських і білоруських літераторів двері лейпцизького книжкового дійства відчинилися тільки у 2012 році. Саме тоді було засновано проект «Транзит: література Польщі, України та Білорусі», покликаний популяризувати письменників із цих країн. Організатори від України намагалися вийти за коло відомих імен. Тому до Лейпцига поїхали переважно молоді автори.
— Головна мета — представити нові імена, яких Німеччина майже не знає. Книжки Марії Матіос, Сергія Жадана, Юрія Андруховича, Оксани Забужко широковідомі, їх видають чималими накладами і охоче купують. Але в Україні є чимало інших талановитих письменників: Мар’яна Савка, Андрій Бондар, Тарас Малкович, Остап Сливинський, Юрко Прохасько. На стенді лунали уривки з їхніх творів німецькою мовою. Було презентовано двомовні (німецько-українські) альманахи, в які увійшли уривки творів молодих українських письменників. Відвідувачі підходили, читали, слухали, просили автографи. Це було чудово, — ділиться враженнями Олександр Афонін.
Ми цікаві Європі
Збірка оповідань «Мама по скайпу» «Видавництва Старого Лева» (упорядник Мар’яна Савка) стала однією з найпопулярніших українських книжок на Лейпцизькому книжковому ярмарку. Книжку видали німецькою й українською мовами. До видання увійшло одинадцять оповідань різних українських авторів. Спільна тема — проблеми батьків і дітей, криза спілкування у сім’ях, зокрема через заробітчанство.
— Зацікавленість, яку німецькі медіа й читачі виявили до книжки «Мама по скайпу», вражала, — розповіла Мар’яна Савка. — У рамках ярмарку відбулося дві презентації проекту. Читали уривки оповідань німецькою мовою, обговорювали тематику текстів, провели дискусію на тему трудової міграції. До нас на український стенд підходило чимало людей, які хотіли придбати «Маму по скайпу» німецькою мовою, адже вони вже чули про цю книжку в теленовинах, від знайомих. Німецький видавець розповів, що коли він розіслав прес-реліз із нагоди виходу цієї книжки, то отримав заявки від 38 німецьких медіа, які хотіли примірник, щоб написати рецензію.
— Уперше побувала на Лейпцизькому книжковому ярмарку — додає письменниця Галина Малик. — Найбільше вразив непідробний інтерес до України в Німеччині. Не чекала такого розголосу, зацікавленості, відвідування наших заходів.