ПАРАДОКС
Закінчивши престижний університет за кордоном і повернувшись на Батьківщину, українцям ще доводиться проходити процедуру визнання диплома
.jpg)
Щороку вчитися за кордон їде майже 20 тисяч українців. На сьогодні наші виші мають 4200 угод із зарубіжними університетами, науково-дослідними установами та дослідницькими центрами. «Завдяки таким угодам торік частковий курс навчання за кордоном пройшли 3200 студентів, повний — 214», — повідомив начальник управління міжнародного співробітництва Міністерства освіти і науки, молоді та спорту Андрій Божков. З минулого року існує і спеціальна Державна програма (фінансування — 42 млн грн), завдяки якій навчатися та стажуватися за кордон поїхало приблизно 300 українців, зокрема, в Гамбурзький університет, Лондонську школу економіки, Паризьку технологічну школу, Массачусетський технологічний інститут, Чиказький та Единбурзький університети. До речі, цьогорічний конкурс на участь у державній програмі було оголошено вже в квітні. 180 претендентів уже відібрано. «Восени чекаємо нової хвилі претендентів від вишів, плануємо, як і торік, відправити майже 300 чоловік», — повідомив Андрій Божков.
Більшість повертається на Батьківщину
Цікаво, що коли вчитися по лінії МОНмолодьспорту щороку їде приблизно 20 тисяч, то повертається в Україну, за даними комітету статистики ЮНЕСКО, 27—29 тисяч. «Пов’язано це з тим, що частина української молоді їде вчитися за кордон приватним способом. Йдеться насамперед про дітей середнього класу. Є й такі, хто спочатку їде в коледж, а потім вступає там відразу в університети, не повертаючись додому», — вважає директор Державного інституту сімейної і молодіжної політики Андрій Мішин. За його словами, в Україну після закордонного навчання приїжджають 90% випускників. «Не повертається, зокрема, та талановита молодь, котра потрапила в тамтешні виші завдяки грантам. Вона не уявляє, як буде жити в нашій суспільно-політичній обстановці. За кордоном вона бачить свою життєву траєкторію, тут — ні», — повідомив експерт.
Втім, закінчити зарубіжний університет та отримати диплом — зазвичай далеко не все. Повернувшись на Батьківщину, випускникові доведеться пройти процедуру визнання (нострифікації) диплома іноземної країни. З кількома країнами Україна підписала міждержавні та міжурядові угоди щодо визнання дипломів — за словами Михайла Божкова, зокрема, з тими, що мають подібну до української освітню систему.
Проте, скажімо, з такими флагманами в галузі освіти, як Сполучені Штати Америки та Велика Британія, — ні. За словами Михайла Божкова, «це певні курси, які прослуховує студент, та отримує відповідний сертифікат. Визнання освітніх документів здійснюється на основі Лісабонської конвенції». Аби підтвердити диплом, отриманий за кордоном (зокрема, й гарвардський, де навчалися 8 американських президентів, чи документ Массачусетського технологічного інституту, слава про який гримить на весь світ), в Україні треба звертатися до Державного інформаційно-іміджевого центру.
.jpg)
Що робити вдома з іноземним дипломом?
«Відразу виникає запитання: чи не є проблемою ця нострифікація, коли людина, яку відрядила держава, повертається, і кілька місяців після цього її диплом проходить перевірку?» — наголошує Андрій Мішин. Власник закордонного диплома має витримати бюрократичну тяганину і, зокрема, відповісти на, скажімо так, дещо дивні запитання на кшталт «Чи був він за кордоном легально?» та надати відповідні довідки.
Показову історію авторові цих рядків розповіла український науковець, яка півтора десятиліття працювала в одному з провідних дослідницьких центрів Сполучених Штатів. Коли науковець повернулася до Україні, один із чиновників напівжартома зауважив їй, що з точки зору українського законодавства всі ці роки вона була… в засланні, а не в американському університеті! Те, що жінка мала публікації у визнаних у світі наукових виданнях, для наших чиновників не мало жодного значення, визначальним для них стало те, що її статей не було у вітчизняних фахових журналах. Така щонайменше парадоксальна ситуація триває й донині.
Втім, експерти сподіваються, що восени Кабінет Міністрів оприлюднить перелік світових вишів, дипломи яких в Україні визнаватимуться без тяганини з підтвердженням. «Відразу ставлять печатку апостиля, і на цьому все», — пояснив Андрій Мішин. Ідеться про ті виші, що посідають перші 300 позицій в трьох авторитетних рейтингах: Академічному рейтингу університетів світу, Всесвітньому рейтингу та Британському рейтингу університетів світу. «Якщо накласти ці рейтинги один на один, то виходить 180— 200 університетів», — розповів експерт.
За його словами, важливо, щоб до України поверталися не лише студенти, але й науковці, що мають ступінь PhD. «Модернізація України без наукових кадрів, які навчалися за кордоном, неможлива. Для України — це боротьба за майбутнє. Якщо нині не визнавати дипломи або робити це зі складнощами, ідею Президента про модернізацію країни буде важко здійснити», — наголосив директор Державного інституту сімейної і молодіжної політики.