АВАРІЇ
Про заходи безпеки під час користування газовими приладами часто згадують лише після того, як вони вибухають
Журналісти «Урядового кур’єра» з’ясовували, чому вибухають газові прилади і що потрібно робити, аби запобігти надзвичайним ситуаціям. Адже останнім часом почастішали повідомлення про вибухи газу в помешканнях громадян, на котельнях, інших об’єктах, і ця тенденція не може не тривожити.
Сірники — не іграшка, а газ і поготів. Фото Володимира ЗAЇКИ
Харківщина.
Друге новосілля
Світлана ГАЛАУР,
«Урядовий кур’єр»
Мешканці будинку на проспекті Московському, 248-г у Харкові, де торік у грудні вибухнув газ, заселяються у свої квартири. Міська влада дотрималася слова й частково відновила пошкоджений будинок.
— У готелі «Турист», де жили після евакуації, нам було тепло, й зручно, — каже глава сім’ї Литвинових. — Але вдома краще! Ремонтом в своїй квартирі задоволені, що засвідчили в акті її прийому. Щиро вдячні і будівельникам, і міській владі, які прискорили наше повернення додому.
Із «двічі новоселами» зустрівся Харківський міський голова Геннадій Кернес. Він наголосив, що, як і планувалося, до своїх осель повертаються мешканці квартир усіх поверхів, крім 9, 10, 11.
— Ми повернули життя в цей будинок. Але штаб продовжує працювати, оскільки ще не всі мешканці заселилися, — зазначив Геннадій Кернес.
Тим, хто найбільше постраждав від вибуху, він пообіцяв повернення додому до кінця січня. До того ж, люди можуть залишатися в готелі, поки не облаштують квартири. Оплату за послуги ЖКГ жителям будинку не нараховуватимуть до 1 лютого.
Львівщина.
Політехнікам мороз не довго дошкуляв
Оксана МЕЛЬНИК,
«Урядовий кур’єр»
Через масштабну аварію, спричинену вибухом у котельні Національного університету «Львівська політехніка», без тепла залишилося 17 корпусів, де навчаються 8,5 тисячі студентів. Вибух був таким потужним, що пошкодив один із трьох котлів, апаратуру управління й частину покрівлі. Чорну справу довершила пожежа, яку підрозділи МНС ліквідовували понад годину. Травми середнього ступеня тяжкості отримав оператор котельні.
На позачерговому засіданні обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій було вирішено терміново ремонтувати пошкоджену котельню, готувати до запуску резервний котел. Політехнікам допомогли еменесники та комунальники. До роботи залучили майже 100 фахівців із «Львівтеплоенерго». Надворі стояла мінусова температура, тож важливо було уберегти від замерзання й системи опалення. Працювали цілодобово.
— Завдяки чітким діям у стислі терміни завершили перший етап ліквідації наслідків аварії, — каже виконувач обов’язків директора департаменту з питань цивільного захисту Львівської облдержадміністрації Олексій Титаренко. — Уже подано тепло в усі корпуси вишу, а також у Будинок органної та камерної музики.
Нині покрівельники з ТзОВ «Зубра» ремонтують дах котельні, а для економії коштів (відновлення теплопостачання, за підрахунками, обійдеться вишу в 5 мільйонів гривень) політехніки беруться ремонтувати пошкоджене обладнання самотужки. За фактом вибуху триває експертиза, фахівці мають назвати причини НП.
Нині у виші звичний ритм: тривають заняття, іспити. І навіть запланований зимовий благодійний бал відбудеться.
Чернігівщина.
Із сауни — в лікарню
Євдокія ТЮТЮННИК,
«Урядовий кур’єр»
Нинішня зима для жителів Чернігівщини як ніколи екстремальна. Інтенсивне використання приладів опалення з порушенням протипожежних вимог часто призводить до трагічних випадків.
Та найбільший жах викликав вибух котла у сауні, розташованій при кафе міста Мени. Там відпочивав гурт друзів. Більшість із них на момент розгерметизації водогрійного бака перемістилася до передбанника. У парильні лишалося двоє юнаків і дівчина. Саме вони постраждали від пари та окропу, одержавши 60—85% глибоких термічних опіків тіла.
Лише після цього моторошного випадку в райцентрі заговорили, що котел був несертифікований — саморобний, без запобіжних клапанів, що власник кафе не мав проектної документації та дозволів на будівництво лазні тощо. Наскільки ці факти відповідають дійсності, з’ясовує слідство.
— Тривають судово-медичні й технічні експертизи, — каже начальник Менського райвідділу УМВС України в Чернігівській області Юрій Білик. — Своє слово мають сказати пожежники та інспекція Держтехпромнагляду. Попередньо можна зазначити, що котел був саморобний. Господар кафе заощадив на оформленні документації (вона дорога), і це коштувало здоров’я молодим людям. Ця історія набула великого резонансу. Жителі Мени допомагають сім’ям потерпілим чим можуть. Так, міліціонери, працівники інших районних організацій здавали кров. Нині ж треба дати ситуації оцінку й запобігти таким випадкам у майбутньому.
Начальник управління Держтехногенбезпеки в Чернігівській області Юрій Чеповський підтвердив, що раніше в приміщенні сауни був шиномонтаж і склад. Торік під час перевірки кафе працівниками райвідділу Держтехногенбезпеки на парильню ще не було й натяку. Тобто власник кафе збудував сауну без дозвільних документів.
Нині щодо господаря кафе відкрито кримінальне провадження. Потерпілих Олега Богдана, Ігоря Ларченка та Юлію Кузьменко спочатку рятували у Менській райлікарні, потім — в опіковому відділенні Чернігівської обласної лікарні. Зараз вони в міському опіковому центрі Києва. За словами рідних, на лікування (операції, перев’язки, переливання крові, знеболювальне) щодня потрібно по 4 тисячі гривень на кожного, і коштів катастрофічно не вистачає. Тому доводиться звертатися до небайдужих людей, які мають змогу допомогти врятувати молоді життя:
Рахунок 29244825509100, «ПриватБанк», МФО 305299, ОКПО 14360570, призначення платежу: для поповнення карти – 4627081782931013 Богдан Володимир Іванович; 4405882305131900 Кузьменко Олександр Михайлович; 6762468202668103 Ларченко Галина Миколаївна. Зв’язатися з родичами можна за телефоном батька одного з потерпілих Володимира: 098-537-41-12.
ТОЧКА ЗОРУ
Хто видасть права на… кухонну плиту?
Інна КОСЯНЧУК,
«Урядовий кур’єр»
Років 12-13 тому, коли я жила в Херсоні, до мене в квартиру прийшов працівник газової контори і видав права. Тільки не на автомобіль. А на… кухонну газову плиту. Той документ так і називався: «Права на користування газовою плитою». Жкода, що вони загубилися, бо нині таких уже не видають. А ось киянин Володимир Ясько вже 20 років мріє, щоб до нього прийшов фахівець, який, хай документа не видавав би, але перевірив справність газових приладів у помешканні. Володимир Якович звернув увагу, що останніми роками почастішали випадки вибуху газу в побуті. І зазначив у своєму листі до редакції: «Люди старшого віку пам’ятають, що свого часу усі газифіковані квартири відвідували дільничні слюсарі-газівники. Вони ретельно перевіряли стан приладів, усували несправності, проводили інструктажі з правил експлуатації. Мешканці зазвичай знали свого дільничного слюсаря, за потреби могли з ним зв’язатися. Сьогодні ж інституту дільничних слюсарів немає. Протягом останніх 20 років жодних профілактичних оглядів у моєму помешканні не проводилося. То чи не час відновити практику профілактичної перевірки газових приладів у побуті?» — запитує Володимир Ясько.
Втім, здається, посиленої уваги вимагають до себе не лише побутові прилади, а й комунальні. Останнім часом збільшилась кількість вибухів газових приладів, через які залишаються без тепла житлові будинки і соцкультоб’єкти, а то й стаються трагедії.
Однак такі НП стають об’єктами прискіпливої уваги громадськості, відповідні служби одразу реагують, шукають причини аварій. Аварії ж у житловому секторі, як правило, мають локальний характер, і про них говорять менше. Але їх кількість значно більша, та ще й рік у рік не зменшується. Ось сумна статистика Держгірпромнагляду. У 2011 році сталося 33 вибухи газу в побуті, постраждало 42 людини, з них троє загинуло. Торік було 34 прикрих випадки, постраждало 46 чоловік, із них п’ятеро загинуло. Цього року — ще й січень не закінчився, а вже маємо чотири вибухи газу в побуті, троє постраждало.
— Більш як половина випадків сталася у квартирах, власники яких не можуть дозволити собі замінити фізично зношені газові прилади на нові сучасні, — пояснив «Урядовому кур’єру» начальник управління нагляду на виробництвах і об’єктах підвищеної небезпеки Держгірпромнагляду Валерій Морозов. — До того ж, є й така проблема, як порушення вимог безпеки абонентами з психічними та фізичними вадами, що особливо небезпечно у багатоповерхівках.
Втім, може, тому й забуває дехто про заходи безпеки, що нікому нагадати? Хоч, як виявилося, профілактичні огляди ніхто не відміняв.
— Відповідно до вимог пункту 4.5.6. НПАОП 0.00-1.20-98 Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 01.10.1997 р. №254, періодичність і порядок технічного обслуговування внутрішніх газопроводів і газового обладнання житлових і громадських будинків мають виконуватися згідно з Положенням про технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання житлових будинків, громадських будівель, підприємств побутового та комунального призначення, затвердженого наказом ДАХК «Укргаз» від 30.07.1997 № 35, — пояснює Валерій Морозов.
Тож, може, річ в іншому — оскільки ці документи були прийняті ще в минулому столітті, нині про них забули? Принаймні, не всі пам’ятають? В усякому разі, Володимир Ясько ніяк не дочекається майстра, який би оглянув газові прилади. Хай і без видачі прав на їх користування…
Втім, це один бік «аварійної» медалі. Інший — і досить поширений — це «художня самодіяльність» самих мешканців будинків. Як зауважує Валерій Морозов, з боку абонентів найпоширеніші порушення — самовільне втручання в систему газопостачання, конструкцію газових приладів, будову димових та вентиляційних каналів. А працівники спеціалізованих підприємств газового господарства не завжди можуть виявити несправне і самовільно встановлене газове обладнання, а отже, й не можуть вжити заходів щодо його відключення…