Доки триває календарне літо, уряду саме час подбати про тепло в оселях українців. Адже останніми роками зима має підступну властивість приходити зненацька, засипаючи снігом і вражаючи перепадами температур. Так само три попередні роки уряд вчасно проводив підготовку країни до осінньо-зимового періоду. Тож і цей рік не має бути винятком, на чому наполягав Прем’єр-міністр Володимир Гройсман під час урядової наради з питань підготовки підприємств паливно-енергетичного комплексу, житлово-комунального господарства, об’єктів соціальної сфери та інфраструктури до осінньо-зимового періоду 2019/2020 року та забезпечення його сталого проходження.
Цьогоріч підготовчий ресурс у регіонах забезпечено вдало, відповідну роботу комунальні служби проводять постійно. Саме тому важливо, щоб українські родини, дитячі садочки, школи, лікарні так само були з теплом і в зимовий період 2019—2020 року, а дорожня інфраструктура працювала в містах та між районними і обласними центрами, не допускаючи снігових заторів.
Учасники зустрічі — очільники профільних міністерств і відомств — повідомили, що всі роботи тривають за графіком за всіма напрямами — від підготовки об’єктів комунального господарства та рятувальних служб для реагування на природні явища до підготовки процедур утримання доріг і забезпечення безпеки руху в зимовий період. А проблемні питання, які неодмінно виникають у таких ситуаціях, вирішують у плановому порядку і перебувають на контролі відповідальних керівників. У цьому контексті Прем’єр доручив підготувати на наступне засідання уряду плани завершення сезонних робіт — передусім, дорожніх і комунальних, а також фінансові пропозиції щодо реалізації цих планів.
Окремо він торкнувся теми вартості газу для споживачів в опалювальний сезон. Вона, наголосив Володимир Гройсман, має бути обґрунтованою і враховувати поточні сприятливі тенденції на світовому ринку. На думку Прем’єр-міністра, треба ретельно розібратися з боргами теплокомуненерго і визначитися з діями щодо кожного неплатника — аж до звернень до правоохоронних органів.
.jpg)
«На серпень готуємо засідання енергетичного штабу і селекторної наради з регіонами з питань підготовки до зими. Обговоримо координацію роботи всієї системи країни, — анонсував Володимир Гройсман. — Пропоную визначити населені пункти, де можуть виникати проблеми в опалювальний період, провести там енергетичний аудит і запропонувати дії, що можуть запобігти виникненню кризових ситуацій».
Прем’єр-міністр зазначив, що питання підготовки до зими надзвичайної ваги: «На 1 жовтня маємо вийти на повну готовність до опалювального сезону незалежно від погодних умов».
Нині до опалювального сезону вже підготовлено половину об’єктів житлового і соціального сектору: 49,5% становить житловий фонд і 52% — об’єкти соціальної сфери (дошкільні, заклади освіти, охорони здоров’я), поінформував під час засідання віцепрем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко. А для навчальних і дошкільних закладів освіти датою остаточної готовності визначено 1 вересня, повідомляє служба віцепрем’єр-міністра.
За даними Міністерства регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ, в Україні 153 696 будинків мають отримати паспорти готовності до осінньо-зимового періоду 2019/2020 року. 49,5% будинків комплексно підготовлено до зими, а 79% мають облік тепла. Це майже 65 тисяч житлових будинків. Щоправда, цей розподіл не рівномірний. Є регіони, де кількість будинків з лічильниками становить лише 15,5%—45%.
«Лідерами за кількістю оснащених житлових будівель вузлами комерційного обліку теплової енергії стали Черкаська, Миколаївська, Хмельницька та Вінницька області. Найгірші показники в Кіровоградській, Луганській та Тернопільській областях», — зазначив Геннадій Зубко.
Щодо оснащеності лічильниками тепла нежитлових будівель, а саме бюджетних та інших установ, показник сягає 79%. Тут лідер Миколаївська область. Найгірші показники в Житомирській та Черкаській.
Уже підготовлено понад 21 тисячу об’єктів соціально-культурного призначення. З них 8438 закладів освіти (52,4%), 6719 садочків (53,2%), 5959 медичних закладів (52,1%), повідомляє департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів.
За даними Міністерства енергетики та вугільної промисловості, обсяг закачаного в підземні сховища газу перевищує 15 мільярдів кубометрів. Але за дорученням глави уряду цей показник слід довести до не менш як 20 мільярдів кубів. Запаси вугілля на складах ТЕС і ТЕЦ становлять на кінець липня 1301 тисячу тонн, зокрема газової групи — 878 тисяч тонн, антрацитової — 423 тисячі тонн.
За даними Державного агентства автомобільних доріг, кількість техніки, яку слід підготувати до зими, становить 6,2 тисячі одиниць. За інформацією Мінрегіону, вже заготовлено 582,7 тисячі тонн посипкового матеріалу і реагентів (51,34%).
Відділ новин
«Урядового кур’єра»