ПІСЛЯМОВА
Третє загальнокомандне місце на чемпіонаті світу з біатлону в Чехії — заслуга Олени Підгрушної та її подруг
За рік до зимових-Ігор-2014 у Сочі у вітчизняних уболівальників з’явився серйозний привід для оптимізму. З чемпіонату світу з біатлону, який проходив у Чехії, збірна України повернулася з п’ятьма медалями. У загальнокомандному заліку наші стріляючі лижники залишили далеко позаду визнаних лідерів у цьому виді спорту — Німеччину і Білорусь, Росію і Швецію. Попереду виявилися лише норвежці, які з вісьмома золотими нагородами встановили абсолютний рекорд світових першостей, а також французи, які вибороли одну золоту та чотири срібні медалі.
Чи згадає Андрій Дериземля смак перемог? Фото з сайту biatlon.com
Єдине, що змушує спеціалістів замислитися, — катастрофічне відставання чоловічої збірної від представниць прекрасної статі. Доки Олена Підгрушна та її подруги по команді підіймалися на п’єдестал пошани в п’яти номерах програми з одинадцяти, чоловіки жодного разу не потрапляли навіть у десятку найспритніших.
Звичайно, найдосвідченішому нашому спортсменові 35-річному Андрієві Дериземлі важко було на рівних конкурувати з беззаперечними лідерами Емілем Свендсеном з Норвегії та французом Мартеном Фуркадом, які в очній дуелі розіграли між собою майже весь золотий запас у чоловічих гонках. Біда в тому, що вихованці тернопільської та сумської шкіл біатлону в жодному виді програми не зробили навіть спроби зазіхнути на участь бодай у квітковій церемонії, де вшановують шістку найкращих.
На трасах мальовничого Нове Мєсто наш квартет нічим не вразив на старті. У спринтерській гонці Сергій Семенов, Артем Прима і Сергій Седнєв розташувалися поруч: на 39, 41 і 42 позиціях. Андрій Дериземля фінішував сімнадцятим. Із такими індивідуальними результатами навіть у нашому ударному виді — естафеті ми були далекими від подіуму: 9 місце. Те, що ці результати не випадкові, засвідчив і останній день змагань. Серед учасників мас-старту, де медалі розігрують 30 найсильніших, виявився лише один український учасник. Андрій Дериземля, який брав участь ще у зимових Олімпійських іграх-1998 в Нагано, на вогневих рубежах припустився чотирьох промахів і посів звичне для себе 20 місце.
— Наші хлопці непоганий вигляд мали ходом, а ось стрільба була поганенька, — так прокоментував виступ чоловічої команди відомий у минулому біатлоніст української збірної В’ячеслав Деркач. — Найприкріше те, що, наприклад, у гонці переслідування Артем Прима і Сергій Семенов не закрили багато мішеней саме на стрільбі лежачи, де більшість учасників показали стовідсотковий результат.
Погоджується з ветераном і президент Федерації біатлону країни.
— Жіноча збірна напередодні головного старту передолімпійського сезону вийшла на пік форми, — вважає Володимир Бринзак. — Це втілилося у прекрасний результат, який востаннє ми бачили лише наприкінці минулого століття. Щодо Андрія Дериземлі та його друзів по команді мушу визнати: у світовому чоловічому біатлоні конкуренція набагато гостріша.
Наш тренерський штаб у передолімпійський рік дав спортсменам максимальні навантаження, щоб напередодні Сочі-2014 поступово їх знизити, збільшивши інтенсивність. Цей план жінки втілили в життя майже ідеально. На жаль, в Україні немає таких кваліфікованих тренерів, як у жіночому біатлоні. А наставники екстра-класу, які могли б вивести команду на гідний рівень, коштують великих грошей.