ТРИВОЖНИЙ СИГНАЛ
Літній оздоровчий сезон школярів на Сумщині затьмарюють факти відвертого нехлюйства окремих дорослих
У ці дні тисячі школярів області проводять літні канікули в різних таборах — пришкільних, профільних, освітянських, праці та відпочинку. Тут вони відпочивають, набираються сил. А як при цьому обійтися без повноцінного і безпечного харчування? Не випадково батьки, готуючись відправити сина чи доньку на оздоровлення, неодмінно цікавляться харчуванням. Якщо воно буде сяким-таким, то навряд чи й вирядять туди дитину. А якщо калорійним, якісним — з овочами, фруктами, м’ясними і молочними продуктами, і на всі 100 — безпечним, то це вже зовсім інша річ.
На щастя, в переважній більшості відпочинкових закладів керівники таборів, працівники харчоблоків, представники санітарно-епідеміологічної та інших контролюючих служб ретельно відстежують цей процес.
Утім, не все так гладко, як може видатися на перший погляд. Фахівці інспекції у справах захисту прав споживачів у Сумській області, які щоліта виконують роль своєрідного фільтра безпеки, нещодавно виявили низку кричущих фактів, окремі з яких межують зі злочинною безвідповідальністю.
Дитяче харчування усе частіше стає предметом рослідуванння. Фото з сайту voevoda.com
Чи справді «Щирий кум»?
Начальник інспекції у справах захисту прав споживачів у Сумській області Микола Коцупій озвучив низку обурливих фактів, виявлених фахівцями відомства під час перевірки якості дитячого харчування.
Зокрема, у харчоблоку пришкільного табору Сумської спеціалізованої школи № 10 використовували суміш сухофруктів, походження якої викликало багато запитань. Установлено, що продукт надійшов аж із Таджикистану, плоди призначені виключно для промислової переробки, а ось як і чому потрапили на стіл до учнів — невідомо.
До такого, з дозволу сказати «делікатесу», додавали кекси «Малютка» виробництва ТОВ «Експрес-С» (м. Київ). Знову ж таки, без відповідних супроводжувальних документів. А тим часом до складу здоби входять розпушувач Е-503 і стабілізатор «Стабілін Флау Н 3». Перший належить до небезпечних чужорідних речовин, у другому — аж п’ять найменувань харчових добавок — так званих «ешок», що категорично заборонені для дитячого харчування.
Подібне стосується варених ковбас, сосисок, сардельок, вироблених під торговельними марками «Щирий кум» (чи такий уже й щирий?), що в Горлівці Донецької області, «Добров» і «М’ясна лавка» (селище Ювілейне Дніпропетровської області), ТОВ «Глобинський м’ясокомбінат» і «Дергачівський м’ясокомбінат» (відповідно м. Глобине Полтавської області та Харківщина). Вся продукція містила заборонені стабілізатори Е-450 та Е-451.
Уважний читач помітить, що вся ця продукція доставлена з-за меж Сумщини — на території області немає власних виробництв, де б виробляли продукти дитячого харчування. Зрозуміло, що з такими нечистоплотними партнерами достроково розірвано угоди аж до того часу, доки продукція відповідатиме всім стандартам і вимогам якості.
Але, перефразовуючи відомий вислів, «дістають» не так ті далекі партнери, як свої. Наприклад, у позашкільних закладах Білопілля використовували котлетне м’ясо, яке на м’ясо було зовсім несхожим. Бо одержали його під час зачистки великих шматків напівфабрикату: у вигляді обрізків, із сухожиллями, грубими поверхневими плівками. Навіть у найбазарніший день за кілограм такого добра дають не більше 25 гривень. А в накладній зазначалося, що на м’ясокомбінаті постачальник одержав великий напівфабрикат яловичини вищого гатунку по ціні 69 (!) гривень за кілограм. Хто і на якому етапі вдався до такої мерзенної фальсифікації — з’ясовує слідство.
Наведені не всі факти. Але і їх досить, аби вдарити на сполох, притягнути винних до такої відповідальності, яка б назавжди відбила в них бажання наживатися на дітях.
І знов оголошено бій…
Аби перерахувати всі заходи, до яких в області вдаються після перевірок, читачеві потрібно було б запастися неабияким терпінням. Тут і штрафи, і приписи, і попередження, і звільнення з роботи, і звернення до правоохоронних органів…
Однак мусимо погодитися, що подібний «каральний набір» традиційно перекочовує з року в рік. Не пригадую шкільного літа, коли б обійшлося без різного роду кулінарних «трюків» тих чи тих посадовців, відповідальних працівників. Як правило, «винні покарані», але проблема все глибше пускає своє коріння. Що ж робити, аби вкотре не пожинати гіркі плоди, а дістатися глибин, щоб раз і назавжди випалити оте давнє зло?
Марно звертатися лише до моральних засад — вони настільки здрібніли і змаліли, що стають ледь не анахронізмом. Залишається єдине — повести боротьбу таким щільним фронтом, щоб для організації подібних гешефтів не залишалося жодної шпарини. І в першу чергу — на законодавчому рівні прийняти концепцію державної політики щодо захисту прав споживачів, зокрема щодо якості товарів дитячого асортименту.
Так, сама програма чи й навіть закон нічого не гарантують, але на обласних рівнях будуть прийняті регіональні програми. А ось уже під них можна придбати відповідне лабораторне обладнання, задіяти організаційні, правоохоронні, інші важелі. Адже зараз інспектори, по суті, працюють у «контрольно-технологічних сутінках». Щоб одержати ті чи ті висновки, доводиться витрачати і час, і кошти, що аж ніяк не на користь спільній справі.
Не слід знімати з рахунку і так званий фактор публічності. Щоб вивести на чисту воду всіх пройдисвітів, варто не тільки максимально карати, а й знайомити з ними громадськість. Приміром, після згаданої перевірки в Білопіллі один із сумських телеканалів показав «героїв» м’ясної афери — тепер вони навряд чи захочуть (і зможуть) повторити щось подібне в майбутньому.
У тому, що цей бій буде затяжним і виснажливим, ніхто не сумнівається. Але ж на кону — здоров’я дітей.