Верховна Рада офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму. Відповідно до наказу виконувача обов’язків Генерального прокурора України від 12 червня 2014-го, прокуратуру Автономної Республіки Крим у зв’язку з тимчасовою окупацією Російською Федерацією території Криму було переміщено до Києва. У вересні 2016 року за клопотанням прокурора автономії наказом Генерального прокурора України реорганізовано структуру прокуратури АРК, збільшено її штат, а окремі структурні підрозділи переведено в Херсон. Це було обумовлено створенням Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим, яке розташовується в Херсоні. 2017-го відкрито головний офіс прокуратури Автономної Республіки Крим в Києві.

Із 2016 року визначено напрями роботи правоохоронних органів автономії на території материкової України, організовано роботу з Міжнародним кримінальним судом, налагоджено співпрацю з неурядовим сектором, розроблено методику розслідування кримінальних проваджень злочинів проти національної безпеки та воєнних злочинів, оскільки до 2014 року в цих категоріях справ не було слідчої та судової практик. Це відображено у Стратегії розвитку діяльності прокуратури АРК в умовах тимчасової окупації на 2019—2021 роки.

Сьогодні висвітлюємо досягнення та позитивні підсумки діяльності прокуратури Автономної Республіки Крим.

Повітряний простір закрито

За клопотаннями прокуратури Автономної Республіки Крим накладено арешти на 65 літаків — порушників порядку в’їзду та виїзду з тимчасово окупованого півострова. Про це 9 вересня повідомила прессекретарка прокуратури Криму Катерина Діденко у Facebook.

Під процесуальним керівництвом прокуратури АР Крим Головне управління Служби безпеки України в АР Крим розслідує кримінальне провадження за фактами порушення службовими особами іноземних авіакомпаній правил міжнародних польотів і порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію та виїзду з неї (ч. 2 ст. 332-1, ст. 334 ККУ).

«Із березня 2014 року Україна закрила повітряний простір над окупованим півостровом Крим у зв’язку з неможливістю здійснювати нагляд за безпекою польотів під час організації повітряного руху, а також гарантування їхньої безпеки. Офіційно припинено функціонування всіх аеропортів окупованої території півострова. Однак визначено 40 російських авіакомпаній, які здійснюють регулярні пасажирські авіаперевезення до окупованого півострова, порушуючи міжнародні правила польотів та законодавство України», — зазначено в повідомленні.

У зв’язку з цим прокуратура АРК спільно з Головним управлінням Служби безпеки України в АР Крим звернулася до суду із клопотаннями про накладення арешту на літаки деяких російських авіакомпаній, що порушили порядок в’їзду/виїзду з/на окупований півострів та правил міжнародних польотів. Заарештовано 65 повітряних суден-порушників.

«З них 40 літаків належать авіакомпанії S7 Airlines (ВАТ «Авіакомпанія «Сибирь»), другої найбільшої в Росії після «Аерофлоту», — повідомляє сайт Іnvestigator.

Прокуратура Автономної Республіки Крим та міста Севастополя спрямувала до Господарського суду Київської області п’ять позовних заяв до іноземних авіакомпаній про стягнення заборгованості на майже 5 мільйонів гривень за надані аеронавігаційні послуги у повітряному просторі України.

«Під час досудового розслідування, розпочатого за фактами порушення правил міжнародних польотів (ст. 334 КК України) прокуратура автономії встановила, що у п’яти іноземних авіакомпаній виникла заборгованість перед державним підприємством обслуговування повітряного руху України (Украерорух) за надані аеронавігаційні послуги в повітряному просторі України, зокрема в міжнародному повітряному просторі над Чорним морем на загальну суму 4 855 795 гривень», — ідеться на офіційному сайті прокуратури АРК.

У прокуратурі зазначили, що пред’явлення цих позовів зумовлено необхідністю забезпечити стабільність функціонування об’єкта державної власності, що має стратегічне значення для економіки і безпеки України, потреби виконання взятих державою на себе обов’язків за Конвенцією про міжнародну цивільну авіацію від 1944 року щодо належного здійснення аеронавігаційного обслуговування повітряних суден та гарантування безпеки повітряного простору.

Судна-порушники

Раніше, у червні, за клопотаннями прокуратури автономії було накладено арешти на 18 суден — порушників порядку в’їзду та виїзду з окупованого півострова.

«З липня 2014 року Україна офіційно припинила функціонування всіх портів окупованої території АР Крим та м. Севастополя, гавані півострова закриті для міжнародного судноплавства», — йдеться в повідомленні.

Проте деякі іноземні судна, порушуючи законодавство, заходять у Крим. Під процесуальним керівництвом прокуратури АР Крим ГУ СБУ в АР Крим розслідує кримінальне провадження за фактами порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію та виїзду з неї.

«Заходи суден під іноземним прапором до закритих морських портів на території окупованого півострова кваліфікують як дії, які підривають суверенітет України та порушують норми національного законодавства, що має наслідком кримінальну відповідальність судновласників, операторів та капітанів суден», — зазначено в повідомленні прокуратури АРК.

Завдяки співпраці та спільним зусиллям прокуратури автономії, інших державних органів і громадських організацій останніми роками спостерігається істотне зменшення кількості іноземних суден, що заходять у закриті порти Криму, із 162 до 15 на сьогодні. Іноземні судна із провідних морських держав у Криму не заходять. Порушують законодавство переважно судна під прапором Росії, інколи Сирії, Єгипту, Лівану — тобто країн, з якими немає міжнародної співпраці в цій царині.

«У зв’язку з цим прокуратура Автономної Республіки Крим розпочала процес звернення до суду із клопотаннями про накладення арешту на судна, що порушили порядок в’їзду/виїзду з/на окупований півострів. Уже накладено арешти на 18 суден-порушників», — йдеться в повідомленні.

Прокуратура автономії планувала звернутися до Українського бюро Інтерполу для внесення таких суден у базу розшуку й направити запити до інших держав про міжнародну правову допомогу для виконання арештів.

Раніше Адміністрація морських портів України повідомила, що вимагатиме від Росії понад 1,24 мільярда гривень компенсації за втрачене у кримських портах майно.

Право власності під захистом

27 липня цього року до Міжнародного кримінального суду було передано інформацію про 3952 жертви порушення права власності у Криму. Повідомлення підготували прокуратура Автономної Республіки Крим та Регіональний центр прав людини на основі моніторингу судових рішень. Загалом ідентифіковано 250 жертв, у яких знесли нерухому власність (192 у АРК та 58 у м. Севастополь). У 3702 людей російська влада вилучила земельні ділянки загальною площею 355 га (170 та 3532 в АРК та м. Севастополь).

Основні аргументи окупантів під час звернення постраждалих у суд такі: незаконність передачі земельних ділянок у власність; нестача оригіналів потрібних документів в архівах на півострові; зарахування земель до місць особливого режиму (після 2014-го); незаконність дозволів на будівництво, виданих українськими органами.

«Фактично окупаційна влада порушує принципи міжнародного права, які говорять про неприпустимість оцінки рішень державних органів однієї держави судами іншої, до того ж держави-окупанта, — пояснює адвокат, юрист Регіонального центру прав людини Роман Мартиновський. — Навіть аргумент щодо браку документів в архівах за суттю абсурдний, адже за їх збереження відповідають державні органи. З огляду на те що всі архіви захопила влада РФ, цілком імовірно, що документи загубились або їх знищили під час активної фази окупації».

«Відповідно до міжнародного гуманітарного права, знищення та привласнення чужого майна окупаційною владою заборонено. Відповідно до статті 8 (2) (a) (iv) Римського статуту і за статтями 53 та 147 Четвертої Женевської конвенції, такі дії заборонено, їх кваліфікують як воєнні злочини», — наголосив заступник прокурора Автономної Республіки Крим Віталій Секретар.

Прокуратура АР Крим розпочала досудове розслідування цих злочинів відповідно до частини 1 статті 438 Кримінального кодексу України (порушення законів та звичаїв війни). Зібрані в межах кримінальних проваджень докази також знайшли відображення у повідомленні.

Це вже друге інформаційне повідомлення про порушення права власності, спрямоване до МКС. Перше передано 2017 року. Воно містило загальну інформацію про системне вчинення такого воєнного злочину. Ці відомості було відображено у звітах Офісу прокурора МКС за 2017—2019 роки.

За словам прокурора департаменту щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора Валерії Мельник, органи прокуратури спільно із громадськими організаціями системно збирають докази скоєння воєнних злочинів і злочинів проти людяності для подальшого притягнення всіх винних до відповідальності на національному і міжнародному рівнях.

«Офіс прокурора Міжнародного кримінального суду вивчає ситуацію на тимчасово окупованих територіях Криму та Донбасу. І кінцева мета цього аналізу — відкриття повноцінного розслідування», — зазначила Валерія Мельник.

Ольга ГЕРАСИМЧУК
для «Урядового кур’єра»

ПРЯМА МОВА

До уваги всіх, хто має майно у Криму

Дар’я СВИРИДОВА,
перша заступниця Постійного представника
Президента України в Автономній Республіці Крим:

— Для України і всього цивілізованого світу ви залишаєтеся законними власниками цього майна. Будь-які спроби вилучити його у вас або знищити — злочини Російської Федерації. Ви можете і маєте звертатись до українських правоохоронних органів, щоб зафіксувати ці вилучення, й до правозахисних організацій по захист ваших індивідуальних прав.