На господарському подвір’ї фермера Вадима Свєтлова із села Річки Білопільського району на Сумщині виокремлюються новенькі зернова сівалка та пружинна борона, які аж виблискують свіжою фарбою.
Їхній господар залюбки пояснює, що обидва торішні технічні придбання — у межах відповідної урядової програми підтримки фермерських господарств, зокрема часткової компенсації витрат на придбання техніки вітчизняного виробництва. За сівалку ASTRA 6 PREMIUM, виробник якої ПАТ «Eльворті» (м. Кропивницький), фермерові компенсовано 115 тисяч гривень із загальної вартості 550 тисяч. А за пружинну борону ЗПГ-15 «ЛИРА» виробника «Лозівські машини» Харківської області держава відшкодувала 56 тисяч гривень, а техніка коштує 270 тисяч.
Це лише два приклади з кількох сотень на Сумщині й тисяч в Україні, коли фермери стають учасниками урядової програми, спрямованої на підтримку вітчизняних аграріїв, різних сегментів АПК.
Про це та роботу фермерських господарств кореспондентові «УК» розповідає голова ГО «Асоціація фермерів та приватних землевласників Сумської області» Іван ДЕЙНЕКА.
ДОСЬЄ «УК»
Іван ДЕЙНЕКА. Народився 1966 року в смт Краснопілля на Сумщині. Закінчив Харківський національний технічний університет сільського господарства ім. Петра Василенка за спеціальністю «Механізація сільського господарства».
Трудову діяльність розпочав 1991 року бригадиром тракторної бригади в одному із сільськогосподарських підприємств Краснопільського району. 1993-го заснував та очолив фермерське господарство «Дейнека» у Краснопільському районі, де і нині працює.
З 2015-го до 2018 року очолював Краснопільську районну асоціацію фермерів та приватних землевласників, а торік у грудні його обрано головою ГО «Асоціація фермерів та приватних землевласників Сумської області».
— Іване Григоровичу, охарактеризуйте, будь ласка, внесок фермерських господарств у загальний продовольчий достаток краю.
— На перший погляд, насамперед статистичний, він може видатися і незначним — 6—8% загального обсягу сільськогосподарської продукції. Та це мовби саме про нас справедливо мовиться у прислів’ї: малі тілом, та великі духом.
Адже ми не тільки виробляємо різну продукцію, якою залюбки смакують земляки, бо вона своя і частина її — органічного походження, а й створюємо робочі місця для місцевих селян, що в нинішній ситуації на ринку праці надзвичайно важливо й актуально.
І саме фермерські господарства надають місцевим громадам значну допомогу в облаштуванні територій: підтримують заклади освіти, медицини, спорту тощо. Бо допомога великих агрохолдингів чи інших аграрних структур хоч істотна, та не настільки оперативна, як наша. Щоб отримати допомогу від них, треба узгодити чимало питань на різних рівнях, адже, як правило, керівництво перебуває у столиці чи інших містах України та різних куточках світу, а ми на місцях, разом із селянами.
Фермери — це своєрідний форпост сільських населених пунктів, які зберігають народні традиції, ідентифікують нас як націю. Тож державні програми, завдяки яким фермери міцніють і розвиваються як суб’єкти господарювання, мають неоціненне значення. Бо допомагаючи фермерським господарствам, уряд підтримує село як генетичну основу українства.
— Наскільки активно використовують фермери Сумщини відповідні урядові програми?
— За даними Мінагрополітики, за цим показником область входить у трійку перших, бо більш як третина фермерів стали учасниками програми за тими чи тими напрямами. Торік за бюджетною програмою 2801230 «Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств» суб’єкти господарювання АПК Сумщини отримали майже 8 мільйонів гривень. Зокрема, за такими напрямами, як компенсація вартості насіння сільськогосподарських рослин вітчизняної селекції — 127,1 тисячі гривень, сільськогосподарської техніки та обладнання — майже 4,7 мільйона, відсоткової ставки за залученими у національній валюті кредитами, наданими державними банками, — понад 400 тисяч гривень. 100 господарств, серед них 16 новостворених, скористалися субсидіями: бюджетною на одиницю оброблюваних угідь (гектар) новоствореним фермерським господарствам надано понад 1,1 мільйона гривень, іншим — 1,6 мільйона.
— Судячи з фінансової статистики, найбільші суми передбачено на техніку та обладнання. Наскільки розмаїтий її перелік?
— Так, адже це основа фермерства. А перелік затвердила комісія Міністерства економічного розвитку і торгівлі, він містить 141 український завод-виробник, у якому майже 9250 найменувань техніки і обладнання.
Тобто вибір максимально широкий — можна знайти все потрібне для ефективної й повноцінної роботи.
— Існує думка, що частину передбачуваних компенсаційних коштів можна спрямовувати на підтримку вітчизняних машинобудівників.
— Далекий від перетягування компенсаційної ковдри, але навряд чи це ефективний варіант. Адже кошти будуть розпорошені і не справлять суттєвого впливу на економіку промислових підприємств.
Інша річ — фермерські господарства. Нині кожен фермер відчуває значну підтримку держави, що дасть змогу в майбутньому нарощувати їх частку в загальноукраїнському агропромисловому виробництві.
— Чи є підтримка з обласного бюджету?
— Так. Реалізуємо Програму розвитку агропромислового комплексу та сільських територій Сумської області на період до 2020 року, затверджену рішенням обласної ради три роки тому. Один з її напрямів — фінансова підтримка фермерських, сімейних фермерських господарств.
Можна навести приклади. Третій рік поспіль фермерське господарство «Мрія СК» Сумського району вирощує органічну гречку на 30 гектарах. Підприємство має сховище, приміщення, сучасне обладнання для очищення зерна, а також цех з переробки. У межах програми йому надано кошти на часткове відшкодування витрат, пов’язаних з отриманням сертифіката на виробництво органічної продукції.
Фермерське господарство Дмитра Самофалова із села Хмелів Роменського району спеціалізується на садівництві. Торік господар одержав кошти на придбання садивного матеріалу малини.
— Наскільки складна процедура оформлення часткової компенсації й чи маєте підтримку, скажімо, департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА?
— Порядок оформлення чіткий і зрозумілий, а фахівці департаменту та його керівник Олександр Маслак — наші перші помічники і порадники. Адже наведені та інші приклади стверджують незаперечну істину: за умови отримання відповідних матеріальних та організаційних ресурсів малі й середні господарства здатні значно підвищити ефективність і зробити більший внесок і в економіку країни, і в обсяги валового виробництва сільгосппродукції зокрема. Та найголовніше — фермерство сприяє збереженню села, розвитку сільських територій, утвердженню селянина як господаря землі.
Згадайте крилате: житиме село — житиме держава.
Олександр ВЕРТІЛЬ,
«Урядовий кур’єр»
ДОВІДКА «УК»
На початок березня цього року на Сумщині працюють 652 фермерські господарства, в користуванні яких 133,2 тисячі гектарів землі, або 10% загальної площі в області. Найбільше їх у Буринському районі — 91, Сумському та Роменському — більш як по 60 у кожному, Конотопському, Лебединському, Липоводолинському — майже по 60 у кожному. Більшість із них вирощують зернові та олійні культури.
Із загальної кількості ФГ 15 спеціалізуються на садівництві, 22 — овочівництві, 39 — тваринництві.