Львівщина у рейтингу Мінрегіонбуду України торік за підсумками роботи ввійшла до п’ятірки найкращих. Добрі показники область має не лише в економічній, а й соціальній, культурній царинах. Про діяльність обласної влади розповів голова облдержадміністрації Олег СИНЮТКА.
— Олеже Михайловичу, 2015-й ви називали роком вживання антикризових заходів. Чи можемо говорити про зміни на краще в господарстві області?
— Справді, 2015-й був для Львівщини радше роком антикризових заходів. Торік області вдалося досягнути зростання у різних напрямах роботи. Передусім відкрили більш як 50 нових підприємств і створили додатково понад 12 тисяч робочих місць. Це стало можливим завдяки нашій новій інвестиційній політиці. Зокрема, систематизували інвестиційні можливості області і створили базу інвестоб’єктів, серед яких 600 земельних ділянок і ділянок, на яких колись розташовувалися промислові та інші споруди, 53 земельні ділянки під індустріальні парки. До того ж працює служба інвестора. Вона сприяє розв’язанню поточних проблем наявних і потенційних інвесторів. Нині на її супроводі перебуває понад 30 суб’єктів господарювання.
Упродовж минулих двох років інвестували в понад 1990 об’єктів соціально-культурної сфери більш як 1 мільярд 164 мільйонів гривень. Зокрема торік відремонтували майже 1300 об’єктів, серед яких школи, садочки, лікарні, народні доми. Загалом задля цього з різних джерел фінансування витратили майже 680 мільйонів гривень. Ця цифра одна з найбільших за всю історію інвестицій у Львівську область.
— Відомо, що чимало коштів торік вклали в альтернативну та відновлювану енергетику області.
— В альтернативну та відновлювану енергетику інвестували понад 16 мільйонів євро. Зуміли ввести другу чергу найпотужнішої в українських Карпатах вітроелектростанції «Старий Самбір-1», одну сонячну електричну станцію «Самбірська СЕС-2», 41 сонячну установку приватних домогосподарств. Додам, що цього року плануємо запустити три вітрові, дві сонячні електричні станції, 100 дахових сонячних електростанцій малої потужності та малу гідроелектростанцію.
На альтернативних видах палива торік в області запрацювали 18 котелень. Це дало змогу зекономити 1,9 мільйона кубів газу. Цього року прагнутимемо запустити ще 40 котелень у бюджетній галузі та 800 котлів у приватному секторі, що дасть істотну економію природного газу.
— Львівщину вважають прикладом у галузі енергозбереження. Зокрема, область — лідер у країні за кількістю виданих кредитів на потреби енергозбереження. Торік наприкінці грудня облрада затвердила Програму енергозбереження для населення Львівщини на 2017—2020 роки, яку розробила разом з облдержадміністрацією. Як вважаєте, за час її впровадження скільки родин зможуть скористатися «теплими» кредитами? Скільки коштів в обласному бюджеті передбачили на її втілення цього року?
— Така програма працює вже 10 років. Участь у ній за цей час узяли понад 29 тисяч родин. Майже 400 мільйонів гривень інвестували в житловий фонд. Попри зростання цього фонду щороку майже на 15%, краяни не збільшують обсягів споживання газу. Завдяки спільній роботі облдержадміністрації з фінансовими та банківськими установами відчутна увага до програми енергозбереження. Львівщина першою в Україні запровадила надання допомоги домогосподарствам з обласного бюджету на утеплення. Цей досвід поширили на всю країну. Торік понад 7,2 тисячі жителів краю отримали кредити за програмою. Це сприяло додатковим інвестиціям в економіку Львівщини обсягом понад 120 мільйонів гривень.
Торік 27 грудня сесія облради затвердила Програму енергозбереження для населення Львівщини на 2017—2020 роки. Документ містить нововведення: поділ території на чотири групи відповідно до фінансової спроможності територіальних громад, тобто жителі бідніших районів отримають більшу частку відшкодування, а багатші — трохи меншу. Крім того, програма передбачатиме особливості відшкодування витрат на встановлення обладнання альтернативної енергетики. Цього року на її втілення в обласному бюджеті заклали 18 мільйонів гривень. Очікуємо, що програмою скористаються 7,5 тисячі родин.
Наміри щодо кредитування населення підтвердили Львівська ОДА та кредитно-фінансові установи в меморандумі про співпрацю, який підписали 16 лютого цього року. Ці установи надаватимуть людям кредити на впровадження енергоефективних заходів, а облдержадміністрація відшкодовуватиме частину відсотків за кредитами. Цього року відповідно до програми енергозбереження, відшкодування відсоткової ставки здійснюватимемо обсягом 5—20% — залежно від фінансової спроможності територій.
— Гадаю, поза увагою не залишили й питання енергозбереження в бюджетній сфері?
— Звісно, маємо й програму енергозбереження для бюджетної галузі. Йдеться про проведення енергетичних аудитів, запровадження системи онлайн-моніторингу споживання енергоресурсів бюджетними установами, термомодернізацію будівель. Торік у межах цієї програми утеплили і реконструювали системи опалення в таких установах на майже 10 мільйонів гривень, а також провели енергетичний аудит у 30 бюджетних установах. Цього року на впровадження заходів програми передбачили 30 мільйонів гривень.
— Торік область узялася втілювати в життя програму підтримки агропромислового комплексу. Що маєте в цій галузі за пріоритети?
— Торік на Львівщині розпочали реалізацію проекту «500 успішних господарств». У його межах вже з’явилося вісім кооперативів та ще два перебувають на стадії реєстрації. Вони об’єднали 150 особистих селянських господарств, виробників овочів та ягід. Цей проект має на меті стимулювання дрібних виробників щодо виробництва сільськогосподарської продукції. За три роки, протягом яких триватиме його впровадження, на території області планують освоїти 1000 гектарів землі та створити 500 успішних сімейних домогосподарств. На 2017-й передбачили 11,2 мільйона гривень на фінансову підтримку аграріїв. До того ж фермерські господарства можуть брати участь у земельних аукціонах. Львівщина чи не єдина у країні область, що організовує аукціони, на які виставляють земельні ділянки для ведення фермерської діяльності.
Показником позитивних змін у селах області стає й відкриття родинних ферм. Торік з’явилося на Львівщині 13 таких малих молочних господарств.
— Певна річ, життя області аж ніяк не може бути повним без духовного розвитку. Що торік найяскравіше визначало культуру Львівщини?
— В усіх народних домах області організували кілька десятків тисяч заходів. На Львівщині відбулося 56 фестивалів. Творчі звіти, з якими виступили на різних сценах Львова всі райони, ще раз продемонстрували: народний творчий потенціал жителів краю чи не найпотужніший в Україні. Започаткували презентацію днів культури Львівщини за кордоном. Наші митці відвідали 12 країн і провели майже 80 культурно-мистецьких заходів. Серед іншого йдеться про різноманітні виставки, виступи музичних, хореографічних, театральних колективів, гуртів та окремих виконавців, демонстрацію сучасного українського кіно й дитячої анімації, а також презентацію літературних творів і тематичні наукові конференції. Свої таланти творчі колективи області представляли зокрема в Німеччині, Італії, Польщі, Словаччині, Австрії, Франції.
У культуру торік вклали майже 90 мільйонів гривень. За ці кошти у 194 народних домах області провели ремонтні роботи різної складності. Уперше для 80 закладів культури закупили технічне обладнання, 26 аматорських колективів забезпечили новими сценічними костюмами, 22 бібліотекам придбали комп’ютери і проектори, а також купили автобус для потреб галузі.
— 53% жителів Львівщини отримують житлові субсидії. Яку допомогу надаєте в області бійцям АТО?
— У війську, яке боронить кордони України, кожен десятий військовослужбовець — із Галичини. Передусім хочу подякувати їм за службу та оборону нашої держави. Ми ж намагаємося не залишатись у боргу перед бійцями АТО та їхніми родинами. Не забули й про сім’ї Героїв Небесної Сотні.
Цього року в межах Комплексної програми соціальної підтримки у Львівській області учасників АТО та їхніх родин, бійців-добровольців АТО, а також родин Героїв Небесної Сотні на 2016—2019 роки на соціальний захист цих груп краян передбачили 18,6 мільйона гривень. Торік 63 родини військовослужбовців отримали кошти на купівлю житла, 2157 військових пройшли реабілітацію. Придбали житло для 14 бійців з порушенням функцій нижніх кінцівок. Щодо земельних ділянок для учасників АТО, то загалом подано майже 17,5 тисячі заяв на їх отримання, вдалося задовольнити майже 12 тисяч подань.
— Безперечно, про всі аспекти життя Львівщини в одному інтерв’ю не розповісти. Але хотілося б ще дізнатися, як триває в області децентралізація.
— Переконаний, що одна з головних справ, зроблених торік на Львівщині, — ухвалення перспективного плану з об’єднання територіальних громад. Вважаю, що він один з найкращих у країні, бо дає в подальшому можливість створення освітніх і госпітальних округів. Це добра основа для майбутнього розвитку області. На Львівщині вже діють 22 об’єднані територіальні громади. Ще три буде утворено у квітні. На етапі формування — чотири міські об’єднані територіальні громади.
Микола ШОТ,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Олег СИНЮТКА. Народився 14 лютого 1970 року в с. Куропатники Бережанського району на Тернопіллі. Закінчив Прикарпатський університет ім. В. Стефаника. За першою освітою історик, за другою — економіст. Обіймав посади голови Івано-Франківського відділення фонду соціальної адаптації молоді України, споживчого товариства «Маслосоюз» (м. Тростянець Івано-Франківської області), виконував обов’язки директора ТзОВ «Івано-ФранківськавтоЗАЗ-Деу». Був заступником Івано-Франківського міського голови, а також заступником, першим заступником Львівського міського голови. Очолював департамент економічної політики Львівської міськради. З грудня 2014 року — голова Львівської обласної державної адміністрації.