На момент запису інтерв’ю з головою Запорізької обласної військової адміністрації Олександром Старухом у місті та області було оголошено повітряну тривогу, тому розмова відбулася в укритті. Упродовж годинного діалогу двічі сповіщали про загрозу з повітря.
Керівник Запорізької ОВА розповів агентству про поточну ситуацію в регіоні, життя цивільного населення в російській окупації, зокрема людей, що стали заручниками воєнних злочинців, повідомив кількість пошкоджених внаслідок ворожих обстрілів посівних площ і заявив, що робота над посиленням оборони області не зупиняється ні на мить.
— Пане Олександре, розкажіть про поточну ситуацію в Запорізькій області.
— На лінії зіткнення відбуваються обстріли. Українські Збройні сили завдають ударів по підрозділах росіян, їхніх складах зі зброєю настільки далеко, наскільки дає змогу озброєння. Російські загарбники обстрілюють зокрема об’єкти цивільної інфраструктури. Це триває впродовж останнього місяця. Бойові зіткнення періодично трапляються. Але загалом ступінь напруги тимчасово спав. Активні бойові дії зараз тривають на Херсонщині та Донбасі. Наша область безупинно воює з 24 лютого. Ворог уже не може тут наступати, ми ще не можемо. Головне, що ми хочемо, а вони — ні.
— У яких населених пунктах області відбуваються посилені обстріли?
— Усі по лінії зіткнення. Переважно страждають ті, які поблизу неї: за нею, перед нею. Зокрема Гуляйполе, Оріхів, Пологи, Комишуваха, Степногірськ, Кам’янське, ще багато сіл. Страждають люди, що перебувають близько до лінії зіткнення, руйнуються населені пункти.
— Раніше радник Маріупольського міського голови Петро Андрющенко повідомляв про фіксацію проходження у бік Запоріжжя колон ворожої техніки і близько тисячі російських військових, що базувалися на кордоні Донецької та Запорізької областей. Можете підтвердити цю інформацію? Можливо, маєте дані, де вони розмістилися?
— Із Криму в бік Донбасу, з Донбасу в бік Криму постійно рухаються колони техніки, зокрема розбитої, для подальшого відновлення, передислоковується особовий склад окупантів. Це постійний процес, який відстежує розвідка.
Збройні сили України знають, що, куди, коли заїхало. Загроза є завжди. Але оборона триває, уже п’ять місяців ми міцно тримаємося завдяки ЗСУ. І оборона постійно зміцнюється. Повірте мені, коли ми дізнаємося, що вони кудись ідуть, на них там уже чекають.
— Обговорімо детальніше ситуацію в окремих тимчасово захоплених районах та на критично важливих інфраструктурних об’єктах області. Що відбувається на Запорізькій атомній електростанції?
— Ситуація там нам зрозуміла. Станція працює в єдиній енергосистемі України. На сьогодні працюють три блоки. Електрика подається. Вона у наших розетках — від Львова до Харкова.
— Чи вдається комунікувати із працівниками ЗАЕС?
— Так, вони працюють. Зрозуміло, що у складних умовах. Усі повідомлення про розміщення ворожих військ, боєкомплектів біля атомної електростанції правдиві.
Крім того, під прикриттям ЗАЕС росіяни обстрілюють Нікополь, інші сусідні населені пункти. Ворожі літаки періодично скидають ракети біля станції, вони потім б’ють по територіях Запорізької і Дніпропетровської областей. У такому разі дуже короткий час підльоту. І у відповідь вистрілити не можна, бо АЕС може зачепити.
Зрозуміло, що росіяни — варвари та негідники. Але нам мали б допомогти в цій ситуації міжнародні організації. Навіщо нам МАГАТЕ, ООН? П’ять місяців минуло. Але досі немає жодного інструменту, щоб уплинути на цю ситуацію.
Хоч, з іншого боку, можливо, міжнародна система просто не розрахована на те, щоб боротися з божевільними.
— Як росіяни використовують Бердянський порт?
— Спочатку використовували для розвантаження військової техніки, боєприпасів. Загалом використовують із військовою метою. Також вивозять за кордон вкрадене в Україні зерно.
Наприклад, у червні було вивезено 7 тисяч тонн пшениці. Це ж не про нас, а про них сказав Салтиков-Щедрін: «Если я усну и проснусь через сто лет и меня спросят, что сейчас происходит в россии, я отвечу: пьют и воруют». Минуло навіть більше часу — нічого не змінилося. Вони інакше не можуть.
— У перспективі на майбутнє: якщо деокупація відбудеться найближчими місяцями, скільки часу може знадобитися на розмінування пляжів, моря?
— Об’єктивно розуміємо, що це не відбудеться за один рік. Обов’язково знадобиться допомога міжнародної спільноти. Розмінування не тільки прибережної зони, а й усієї області триватиме довго, але все, безумовно, розмінуємо.
— Через ворожі обстріли регулярно горять поля з урожаєм. Можете оцінити втрати? Умовно кажучи, скільки відсотків засіяних площ уже знищено?
— З 1 липня в Запорізькому районі внаслідок обстрілу та підпалу на 15 сільгосппідприємствах пошкоджено пожежами зернові культури на площі 1561,63 га, у Пологівському районі на 13 сільгосппідприємствах — на площі 8132 га. Усього пошкоджено 9693,63 га. Це досить великі цифри. Орієнтовно 30—40 тисяч тонн зернових. Приблизні збитки тільки в цьому — 340 мільйонів гривень. Востаннє українські ниви так палали в часи навали німецьких нацистів. Тепер їх палять рашистські.
Проте ми зберемо нормальний урожай — до 700 тисяч тонн на неокупованій частині. Торік було 5 мільйонів тонн у всій області. Основна аграрна частина зернових у нас на лінії зіткнення або за нею. Там просто крадуть зернові культури або купують за копійки.
З огляду на поточну ситуацію виникає питання, що буде з посівною кампанією наступного року? Можемо зіткнутися з тим, що люди не просто не матимуть мотивації, а й фізично не матимуть ресурсів, щоб це зробити. Тоді виникнуть питання із забезпеченням населення зерновою групою продовольства. Зараз зерно є, область буде із хлібом, запаси цього року забезпечено.
— На окупованій частині області залишилося багато фермерів. На жаль, дуже часто окупаційні війська погрозами змушують аграріїв дешево здавати їм зернові. Чи передбачатиметься відповідальність за це після визволення?
— Якщо фермери не дотримувалися певних норм відповідно до чинного законодавства про колабораціонізм, до них будуть запитання від правоохоронних органів. Загалом люди поінформовані, що робити в таких ситуаціях. Вони прекрасно знають, що таке колабораціонізм.
Контакти з усіма громадами налагоджено. До речі, більшість голів громад останнім часом виїхали на неокуповану територію. Незважаючи на ситуацію, комунікація з територіями у нас вибудувана.
— Скільки громадян зараз перебувають на тимчасово окупованій території Запорізької області?
— Ситуація динамічно змінюється. Є населені пункти, де 80% жителів виїхали. Є такі, з яких люди виїхали, а зараз дехто вже повертається. Відбуваються зміни у свідомості людей. Перших обстрілів люди боялися, а тепер звикли… Попри це, ми закликаємо наших земляків виїжджати із зони ведення бойових дій.
Для нас пріоритет — збереження життя людей. Якщо буде життя та здоров’я, все можна відбудувати. Якщо ні життя, ні здоров’я не буде, то і відбудовувати нічого не треба буде. Тому ми прагнемо зберегти людей. На жаль, на окупованих територіях через дії російських загарбників траплялися випадки загибелі мирного населення. Кількість загиблих невелика, але кожна смерть — це велика трагедія.
— З людьми, які залишилися на окупованій території, є бодай якийсь зв’язок?
— Зв’язок є, але періодично зникає. У березні-квітні ситуація була складнішою. Тоді в багатьох населених пунктах не було електрики. Відповідно комунікації не було. Зараз більш-менш усе налагодилося. Комунікація є, але вона нестабільна.
— Нещодавно з’явилась інформація, що російські військові сповільнили пошукову систему Google на окупованій частині Запорізької області, а також заблокували Facebook, Twitter і YouTube. Ви можете це підтвердити?
— Telegram же залишиться (усміхається). Щось відімкнуть, щось не відімкнуть. Усе відключити важко. Так, вони заводять своїх провайдерів, намагаються вибудувати російську модель інтернету, де фільтрується інформація. Українських операторів вимкнули. Натомість завели своїх фейкових. Усе це відбувається, намагаються значно обмежити інформаційний простір.
— Скільки від початку повномасштабного вторгнення на території Запорізької області було зафіксовано випадків викрадення людей?
— Із березня російські війська захопили в заручники 453 (станом на 30 липня — Ред.) людини на території Запорізької області. Це не військовополонені, це заручники. З них 191 досі утримують у неволі: шестеро представників місцевої влади, 13 підприємців, 27 керівників підприємств, установ, закладів, організацій. Їх не звільнено. Їх саджають у підвали, б’ють струмом, знущаються, вимагають гроші, тиснуть на родини, погрожують викраденням дітей. П’ятеро неповнолітніх були в заручниках. Трьох звільнили, двоє ще залишаються. росіяни просто ведуть терористичну діяльність. Тих людей, яких утримують тимчасово день чи два, погрожуючи, вимагаючи, — тисячі.
— Розумію, що статусу в них немає? Вони офіційно не полонені, тому за процедурою обміну їх не можна звільнити?
— Цивільних викрадено. Вони не військовополонені, вони заручники. Вони отримують свій особливий статус. Кілька десятків із них звільняли за процедурою обміну. Останнім часом таких обмінів немає.
— Громадяни, які залишаються в окупації, продовжують отримувати соціальні виплати від українських державних структур? Вони надходять?
— Складно, але всі соціальні виплати нараховують і виплачують. Де немає можливості виплачувати, їх нараховують. Були проблеми з пенсіями, бо деякі люди продовжували отримувати їх готівкою. Зараз більшість громадян переведено на безготівкові пенсійні виплати.
Зарплату виплачують. Звісно, якщо зафіксовано співпрацю з окупаційними військами, фінансування припиняється.
Усе відбувається в межах чинного законодавства. У нас є спеціальна комісія. До її складу входять всі органи місцевого самоврядування. Наприклад, міський голова та виконком чітко розуміють, що відбувається з певним комунальним підприємством, хто співпрацює з окупантами. Вони надають пропозиції щодо блокування рахунків, що невідкладно й робиться.
— Окупанти заявили про проведення на початку осені так званого референдуму про входження захопленої території Запорізької області до складу російської федерації. Уже начебто створено «виборчу комісію» для забезпечення цього процесу. На вашу думку, їм вдасться все влаштувати?
— Навіщо обговорювати те, що не у правовому плані? Це просто частина пропаганди. І то для внутрішнього споживання. Тому нічого подібного на нашій території бути не може. Те, що вони вигадують, — це їхні фантазії. Але повторюсь, в рф навіть законом не передбачено проведення місцевих референдумів. І жодні вибори в них не пройшли законним шляхом.
росія — це тюрма. Які референдуми можуть бути в тюрмі? Наша територія — це Україна, тому референдуми тут може проводити тільки українська влада.
— Скільки переселенців знайшли прихисток у Запоріжжі? З яких вони регіонів?
— Через місто пройшло близько 400 тисяч людей. Зареєстровано як внутрішньо переміщені особи 106 тисяч. Безпосередньо в місті Запоріжжі — майже 90 тисяч.
— Де вони розміщуються?
— Частина з них поїхала далі. Частина залишилася — 16 тисяч жителів Донеччини, серед них близько 7 тисяч маріупольців. З Пологівського району, з Гуляйполя багато людей залишилося.
Дехто орендує житло, дехто живе в родичів, друзів, знайомих. У селах живуть близько 10 тисяч людей. В обласних комунальних закладах — майже 2 тисячі, у міських комунальних закладах — приблизно тисяча. Розміщуємо в усіх комунальних установах, в яких можна розмістити. Усі отримають системну допомогу вчасно.
— У Запоріжжі заплановано створення транзитного хабу для переселенців з Херсонської області. Розкажіть про це детальніше та загалом про функціонування міських хабів.
— У нас був один загальний хаб, який приймав переселенців з усіх регіонів, а тепер вирішили зробити окремо для кожного району. Уже зробили для жителів Мелітопольського, Василівського, Пологівського, Бердянського районів. Для Маріуполя вже давно створено. Цими хабами займаються відповідні органи місцевого самоврядування. Ми створили умови, а вони забезпечують перебування переселенців.
Із Херсонської області зараз виїжджає дуже багато людей. Минулого тижня в нас були представники місцевої влади Херсонщини: обласної адміністрації, міської влади, народні депутати. Ми домовилися, що вони на постійній основі забезпечуватимуть прийом своїх громадян. Уже 15 людей працюють над цим. Вони також регулюють і контролюють направлення волонтерської допомоги на територію Херсона та Херсонщини. Це логічно, коли представники місцевого самоврядування займаються координацією волонтерської допомоги до своїх регіонів. Хаби працюють за принципом: свій до свого.
— Ви розглядаєте сценарій нового наступу на Запоріжжя російських військ? Як відбувається підготовка до цього?
— Нас п’ять місяців атакують. ЗСУ вправно тримають оборону: відстрілюються, збивають літаки, підбивають танки, знищують особовий склад ворога.
У березні ми з військовим командуванням, розуміючи сили наступу, вибудували модель оборони, щоб зупинити ворога на підступах до Запоріжжя, аби сюди не долітали засоби ураження. Потрібна була така лінія оборони, щоб не дострілювали із гармат і реактивних систем залпового вогню. Увесь час риють окопи, будують опорні пункти. Це сотні кілометрів окопів. Нам допомагали в їх будівництві всі українські регіони. Планова робота над посиленням оборони області не зупиняється ні на день.
Запорізьку область захищає велика кількість мотивованих та сильних бійців. Наші військові — це головні герої сьогодення.
— До кінця року повна деокупація області можлива?
— Ми сподіваємося та віримо в це. Хочемо, щоб це відбулося навіть раніше.
Так звані реперні точки — 1 вересня та початок опалювального сезону. По-перше, організація освітнього процесу, щоб діти мали змогу розвиватися. По-друге, без єдності важко буде забезпечити населення теплом. Нині газопостачання немає в Бердянську, Мелітопольському, Василівському районах. Багато складних моментів.
Сподіваємося, що вдасться деокупувати область найближчим часом. Це, на жаль, залежить не лише від нас. Але ми в це віримо і це зробимо! Головне, ми разом всі на це працюємо.
Ангеліна СТРАШКУЛИЧ,
Укрінформ,
Запоріжжя
(Надруковано зі скороченнями)