ПЕРСПЕКТИВА
Найважливіший фінансовий документ держави по ходу його виконання корегуватимуть і вноситимуть зміни
6 грудня Верховна Рада ухвалила Закон України «Про Державний бюджет України на 2013 рік». Критика, яка звучала напередодні й після прийняття цього документа, була цілком очікуваною. Адже за всі роки незалежності ще жоден бюджет не удостоювався похвали опозиції, незалежно від того, яка політична сила її представляла, що теж закономірно. Адже принцип «чим гірше — тим краще», який завжди спрямований проти влади, допомагає тим, хто критикує її дії, набирати додаткові бали у рейтингу. Знову ж таки незалежно від того, які політичні сили представляють цю владу.
Краще синиця в руці
Цьогорічні оцінки бюджету-2013 не стали винятком із правил. Більш того, навіть парламентарії, які голосували за його ухвалення, теж висловлюють критичне ставлення до окремих його позицій. Але попри це, небезпідставно наголошують, що ухвалений головний фінансовий документ не є прокрустовим ложем, його доопрацьовуватимуть під час виконання, вноситимуть зміни і доповнення.
Окрім того, варто згадати, які наслідки виникали тоді, коли парламент, не спромігшись прийти до спільного знаменника, ухвалював цей документ тоді, коли він вже мав працювати. Як наслідок, не маючи, так би мовити, магістрального дороговказу, місцеві ради не могли ухвалювати свої бюджети, непрофінансованими на належному рівні залишалися життєво важливі соціальні програми.
Тому, оцінюючи головний фінансовий документ держави на наступний рік, очевидно, слід відштовхуватися від того, що він є, по суті, реалістичним фундаментом, а окремі грані його надбудови відшліфовуватимуть з огляду на конкретні обставини. Тому позиція тих, хто, схвалюючи держбюджет наступного року, вважав, що краще синиця в руці, ніж журавель у небі, мабуть, більше вмотивована, ніж тих, хто показує на «журавля», якого ще нікому не вдалося впіймати.
Як зазначається в преамбулі ухваленого парламентом закону, показники Держбюджету на 2013 рік ∂рунтуються на основних прогнозних макропоказниках економічного і соціального розвитку України, схвалених Кабінетом Міністрів наприкінці минулого місяця. Відповідно до них основні показники такі:
—валовий внутрішній продукт номінальний — 1576 млрд гривень;
— валовий внутрішній продукт реальний, темпи зростання — 103,4 відсотка;
— індекс споживчих цін (грудень до грудня попереднього року) — 104,8 відсотка;
— індекс цін виробників (грудень до грудня попереднього року) — 105,5 відсотка;
— фонд оплати праці найманих працівників і грошового забезпечення військовослужбовців — 482,3 млрд гривень.
Прогноз доходів бюджету на 2013 рік становитиме за зведеним бюджетом 464,4 млрд гривень (29,5 відсотка валового внутрішнього продукту), зокрема державного бюджету (з міжбюджетними трансфертами) — 362,8 млрд гривень.
Дефіцит Держбюджету передбачається на рівні 3,2 відсотка валового внутрішнього продукту (50,4 млрд гривень).
Протягом 2013 року заплановано комплекс заходів щодо зменшення можливого негативного впливу світової фінансово-економічної кризи. Для цього перевагу надаватимуть запозиченням на внутрішньому ринку, і, як наслідок, український ринок цінних паперів отримає додатковий імпульс для розвитку. Так, у 2013 році запозичення на внутрішньому ринку становитимуть 92,9 млрд гривень, або 68,6 відсотка загальної суми запозичень.
Планується здійснити випуск облігацій внутрішньої державної позики у сумі 8 млрд гривень з подальшим придбанням у державну власність в обмін на ці облігації акцій додаткової емісії Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України». Передбачається також залучити кошти від міжнародних фінансових організацій на фінансування проектів розвитку економіки та бюджетної сфери у сумі 6,1 млрд гривень.
Передусім соціальний захист
Критики цього документа, акцентуючи увагу на другорядних питаннях, намагаються не помічати основного. Зокрема того, що додатковий ресурс бюджету насамперед буде спрямований на вирішення питань соціального характеру. 18,7 млрд гривень передбачено на підвищення пенсійного забезпечення, 9,3 млрд гривень — на виплату допомоги сім’ям із дітьми, малозабезпеченим сім’ям, інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам та тимчасової допомоги дітям. На запровадження нових розмірів мінімальної заробітної плати, підвищення окладів працівникам бюджетних установ, зокрема на підвищення посадових окладів у зв’язку із шкідливими і важкими умовами праці та встановлення надбавки за тривалість безперервної роботи молодшим медичним сестрам протитуберкульозних закладів охорони здоров’я — 9,8 млрд гривень.
Також передбачається підвищити посадовий оклад працівника І тарифного розряду єдиної тарифної сітки з урахуванням зменшення грошового розриву між цим показником та мінімальною заробітною платою порівняно з 2012 роком. Завдяки цьому зросте середня заробітна плата у грудні 2013-го порівняно із груднем цього року: наприклад, завідувача дошкільного навчального закладу — з 3086 грн до 3413 грн (на 327 гривні); вчителя вищої категорії загальноосвітнього навчального закладу — з 2882 грн до 3187 грн (на 305 гривень), лікаря-хірурга першої категорії у стаціонарі — з 3769 грн до 4137 грн (на 368 гривень), дільничного лікаря-терапевта вищої категорії — з 3244 грн до 3558 грн (на 314 гривень), фельдшера вищої категорії — з 2455 грн до 2685 грн (на 230 гривень).
У проекті бюджету на 2013 рік встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі: з 01.01.2013 — 1108 гривень, з 01.12.2013 — 1176 гривень (у порівнянні грудень до грудня зростає на 7,4%) та для тих, хто належить до основних соціальних і демографічних груп населення:
для дітей віком до 6 років: з 01.01.2013 — 972 гривні, з 01.12.2013 — 1032 гривні;
для дітей віком від 6 до 18 років: з 01.01.2013 — 1210 гривень, з 01.12.2013 — 1286 гривень;
для працездатних осіб: з 01.01.2013 — 1147 гривень, з 01.12.2013 — 1218 гривень;
для осіб, які втратили працездатність: з 01.01.2013 — 894 гривні, з 01.12.2013 — 949 гривень.
З огляду на те, що прожитковий мінімум, відповідно до Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні гарантії» є базовим державним соціальним стандартом, на основі якого визначаються розміри основних державних соціальних гарантій, зростання розмірів прожиткового мінімуму забезпечить реальне зростання рівня гарантованих державою доходів для малозабезпечених сімей з дітьми та пенсіонерів. Збільшиться також розмір допомоги при народженні дитини на 6,7 відсотка і становитиме відповідно: на першу дитину — до 29 310 гривень, на другу — до 58 620 гривень; на третю і наступну — до 117 240 гривень. Планується, що наступного року одноразова частина допомоги при народженні дитини буде виплачена на 576,4 тис. дітей, а частину щомісячних виплат допомоги при народженні дитини надаватимуть на 1120,9 тис. дітей.
Розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям (зокрема і максимальний) збільшуватиметься у 2013 році на кожну дитину віком від 3 до 13 років на 180 гривень, а на кожну дитину віком від 13 до 18 років — на 360 гривень. У наступному році державну соціальну допомогу щомісяця отримуватимуть майже 150 тис. малозабезпечених сімей, в яких виховується понад 270 тис. дітей. На виплату державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях за принципом «гроші ходять за дитиною» заплановано 486,8 млн гривень, що на 27,5 відсотка більше, ніж цього року.
У 2013-му буде продовжено практику поступового забезпечення житлом інвалідів війни, воїнів-інтернаціоналістів та громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Для цього Держбюджетом передбачено видатки у сумі 328,4 млн гривень.
І здоров’я людини
Держбюджетом наступного року передбачено також виділення 2,3 млрд гривень на реалізацію державних цільових програм та заходів програмного характеру з охорони здоров’я. Для забезпечення швидкої медичної допомоги медикаментами та виробами медичного призначення та для забезпечення закладів охорони здоров’я витратними матеріалами, а також препаратами для підтримки загальної анестезії у дорослих та дітей під час стаціонарних та амбулаторних операцій заплановано 0,5 млрд гривень. На реалізацію пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою — 0,2 млрд гривень. Збільшено також цільові видатки на лікування хворих на цукровий та нецукровий діабет на 53,4 млн гривень, або на 10 відсотків порівняно з 2012 роком. Ці видатки в повному обсязі забезпечать 238,7 тис. хворих на цукровий та нецукровий діабет препаратами інсуліну та десмопресину.
Освіта — серед пріоритетів
Для вирішення питань соціального характеру в галузі освіти на 500 млн грн збільшаться видатки на стипендії, що дасть змогу забезпечити виплату підвищених на 37,5 відсотка розмірів мінімальної ординарної (звичайної) академічної стипендії. Окрім того, відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р., стипендії індексуватимуть у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. На кінець 2013 року розмір стипендії з урахуванням індексації збільшиться на 7,4 відсотка. Також у зв’язку із змінами умов оплати праці буде підвищено стипендії аспірантам і докторантам.
На видання, придбання, зберігання і доставку підручників і посібників для студентів вищих навчальних закладів, учнів загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладів та вихованців дошкільних навчальних закладів враховано 243,2 млн гривень.
Підтримка реформування економіки
Оскільки з різних причин вугільна галузь залишається однією з найпроблемніших, на її бюджетні програми передбачається спрямувати 9,9 млрд гривень. Це надасть можливість забезпечити своєчасну виплату зарплати шахтарям та виконання зобов’язань з оплати спожитої електроенергії, здійснення капітального будівництва та технічного переоснащення для оновлення основного капіталу вугільної галузі. А також подальше здійснення заходів з ліквідації збиткових вугледобувних підприємств, виконання робіт, пов’язаних із запобіганням, невідкладним реагуванням та ліквідацією наслідків аварій на вугледобувних підприємствах, здійснення капітального ремонту частини об’єктів соціальної інфраструктури, які перебувають на балансі вугледобувних підприємств, для їх передачі у комунальну власність.
Як відомо, стан та мережа доріг — показники рівня економічного розвитку держав. Тому в бюджеті на розвиток автодоріг передбачено спрямувати 19,1 млрд гривень, що на 1,9 млрд гривень, або на 11,1 відсотка перевищує планові призначення цього року.
Сукупна державна підтримка агропромислового комплексу (бюджетна та податкова, зокрема з урахуванням пільг, що надаються галузі) наступного року очікується у сумі 39,6 млрд гривень.
З огляду на високу оцінку міжнародною спільнотою рівня організації й проведення в Україні Євро-2012, буде продовжено розвиток всіх кращих напрацювань. Тому наступного року на заходи з підготовки до проведення в Україні фінального турніру чемпіонату Європи 2015 року з баскетболу передбачено спрямувати 200 млн гривень, 171,6 млн гривень - на підготовку та участь національних збірних команд у літніх Дефлімпійських іграх 2013 року (м. Софія, Болгарія) та зимових Олімпійських і Паралімпійських іграх 2014 року (м. Сочі, Росія).
Щодо місцевих бюджетів, то їхній фінансовий ресурс сформовано в умовах економічного зростання завдяки проведеним у попередні роки реформам системи державних фінансів, удосконалення бюджетної політики та зменшення дисбалансів між доходами і видатками всіх бюджетів, що становлять бюджетну систему України. У межах податкової реформи досягнуто певного прогресу щодо реалізації завдання стимулювання інвестиційної активності та формування сприятливого фіскального простору для зростання регіональної економіки. Зокрема позитивними тенденціями в частині формування місцевих бюджетів є доведення реальних обсягів доходів, що враховуються під час визначення обсягів міжбюджетних трансфертів; урахування подальшого зростання соціальних стандартів та реалізації структурних реформ; збільшення на 0,7 млрд грн додаткового фінансового ресурсу, що залишається у розпорядженні місцевих рад, бюджети яких збалансовані з передачею коштів до державного бюджету і встановлення його у сумі 0,8 млрд гривень.
Безперечно, досконалості немає меж, і всі учасники бюджетного процесу мають власне бачення цього удосконалення. Однак варто дослухатися до керівників держави і уряду, які оцінили Держбюджет наступного року як антикризовий, головним завданням якого є забезпечення сталого розвитку економіки в умовах світової фінансово-економічної кризи.